Рішення

від 10.06.2009 по справі 1417-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1417-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2009Справа №2-22/1417-2009

За позовом –  Фізичної особи – підприємця Кузьменко Миколи Івановича, 53401, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 164; Дніпропетровська область, Томасівський район, с. вільне, вул. Центральна, 23

до відповідача –  СВК КАТП «Джанкой»,  Джанкойсбкий район, с. Побідне, вул. Леніна, 46

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, АК ПІБ, м. Київ, провулок Шевченка, 12 в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Красноперекопськ АР Крим», м. Красноперекопськ, вул. Спортивна, 12

про стягнення 26606,68 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача –   Кузьменко  М.І., паспорт

від відповідача –  Степаненко Я.В., представник, дов від 01 червня 2006 року

від третьої особи – не з'явилась

Обставини справи:

Позивач – Фізична особа – підприємець Кузьменко М.І. звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - СВК КАТП «Джанкой», просить суд стягнути з відповідача 25160,00 грн. штрафу, 1242,92 грн. пені та 203,76 грн. – 3% річних, всього – 26606,68 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг від 04 вересня 2008 року, не своєчасно здійснив оплату наданих послуг, на підставі чого позивачем були нараховані штраф, пеня та 3% річних.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що вартість послуг позивача була оплачена відповідачем своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1222 від 06 жовтня 2008 року та випискою з банку.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від  19 травня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено АК ПІБ, м. Київ в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Красноперекопськ АР Крим».

Третя особа в судове засідання не з'явилась, явку представників сторін в судове засідання не забезпечила. Про причини відсутності суду не повідомила.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

встановив:

04 вересня 2008 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений  договір про надання послуг, відповідно до умов пп. 1.1., 1.2 якого позивач надає Відповідачу послуги по збиранню врожаю соняшника (надалі послуги) на площі не менше 200 +/-10% га., а Відповідач надані послуги приймає та сплачує на підставі рахунку виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів після завершення надання послуг.

Відповідно до п. 2.7. договору, надані послуги щодня оформлюються актом прийому – здачі наданих послуг, який підписують уповноважені представники сторін та завіряють печатками.

Пунктом 2.9. визначений термін надання послуг: до повного завершення збирання ранніх зернових культур на полях замовника.

Згідно до п. 3.2. договору, строк оплати: протягом десяти календарних днів на підставі рахунку виконавця після завершення надання послуг.

Крім того, пунктом 4.1. договору визначено, що у разі невиконання або часткового виконання п. 3.2. даного договору, замовник оплачує виконавцю штраф у розмірі 50% від загальної суми наданих послуг, який оплачується протягом п'яти днів з дати порушення зобов'язань, визначених п. 3.2. договору та завдані збитки.

Відповідно до п. 4.2. договору, при невиконанні п. 4.1. даного договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми наданих послуг, за кожен календарний день прострочки.

На виконання умов договору, позивачем були надані послуги по збиранню соняшника, про що свідчать акти прийому – здачі наданих послуг, наявні в матеріалах справи, а.с. 11-24.

03 жовтня 2008 року, по закінченню надання послуг на площі 272 гектара, сторони підписали остаточний акт прийому - здачі наданих послуг, а.с. 25, відповідно до якого вартість виконаних робіт позивачем на площі у 272 гектара склала 50320,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, а.с. 26, 03 жовтня 2008 року відповідачем був отриманий рахунок № 3/3 від 03 жовтня 2008 року на оплату вартості наданих позивачем послуг на суму 50320,00 грн.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги до 13 жовтня 2008 року, з урахуванням десятиденного терміну, встановленого п. 3.2. договору.

Алу, відповідач, у порушення умов укладеного договору своєчасно розрахунки за отримані послуги у встановлений строк не здійснив, порушив вимоги п. 3.2 Договору.

Так, оплату отриманих послуг відповідач здійснив з різних поточних рахунків двох банківських установ у більш пізні строки, а саме: 03 листопада 2008р. платіжним дорученням №1349, в сумі 25000,00 грн.; 27 листопада 2008р. платіжним дорученням №1349, в сумі 10000,00 грн.; 23 грудня 2008р. платіжним дорученням №1512, в сумі                 5000,00 грн.; 02 лютого 2009р. платіжним дорученням №88 в сумі 10320,00 грн., а.с. 27-30.

Отже, з урахуванням того, що надані послуги були оплачені відповідачем значно пізніше встановленого договору строку, позивач нарахував штраф, пеню та 3% річних, відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про своєчасність виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.  42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на   власний   ризик   господарська  діяльність,  що  здійснюється суб'єктами  господарювання  (підприємцями)  з   метою   досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, господарська діяльність характеризується такими ознаками, як ризикованість та самостійність.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості.

Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідач, добровільно, з власної ініціативи та на власний ризик уклав договір банківського рахунку з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Красноперекопськ» з якого здійснювалось списання коштів на оплату наданих позивачем послуг на підставі єдиного рахунку № 3/3 від 03 жовтня 2008 року.

Згідно реєстру платіжних документів про рух грошових коштів за період з 01 жовтня 2008 року по 28 лютого 2009 року на банківському поточному рахунку позивача, вказаному в рахунку № 3/3 від 03 жовтня 2008 року, були зараховані грошові кошти від відповідача: за період з 01 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2008 року, відповідно до реєстру платіжних документів (а.с.66-72) відповідач не здійснював розрахунки з позивачем; за період з 01 листопада 2008 року по 30 листопада 2008 року відповідно до реєстру платіжних документів (а.с. 73) на розрахунковий рахунок позивача було зараховано 03 листопада 2008 р. 25000,00 грн. з розрахункового рахунку відповідача в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь; 27 листопада 2008 року на розрахунковий  рахунок позивача було зараховано 10000,00 грн. з розрахункового рахунку відповідача в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а.с. 77; за період з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до реєстру платіжних документів (а.с. 81-86) на розрахунковий рахунок позивача було зараховано 23 грудня 2008 року 5000,00 грн. з розрахункового рахунку відповідача в «ВІД. Промінвестбанк»; за період з 01 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року відповідно до реєстру платіжних документів, на поточний рахунок  позивача було зараховано 02 лютого 2009 року 10320,00 грн. з поточного рахунку Відповідача «ВІД. Промінвестбанк»

Дата проведення оплати наданих послуг Відповідачем додатково підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а.с. 27-30.

Відповідно до постанови Національного банку України № 320 від 16 серпня 2006 року «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» міжбанківський переказ коштів - переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банків.

Відповідно до п. 2 Інструкції банки (філії) здійснюють   міжбанківський  переказ  за міжбанківськими  електронними   розрахунковими   документами,   що формуються ними на підставі: паперових розрахункових документів клієнтів; паперових розрахункових документів банку (філії); електронних розрахункових  документів,   отриманих   засобами автоматизованих систем від клієнта - ініціатора переказу; електронних розрахункових документів, отриманих засобами ВМПС від філії банку; електронних розрахункових документів, автоматично сформованих САБ за умовами договорів або згідно з потребою банку (філії); електронних розрахункових  документів,   отриманих   засобами інших платіжних систем,  телекомунікаційних систем,  інших засобів зв'язку  за  умови  забезпечення  цілісності  та  конфіденційності інформації тощо.

Згідно до п. 4 Інструкції міжбанківський   переказ   виконується  банками  в  строк, визначений правилами платіжної системи,  який не може перевищувати трьох  операційних днів відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Так, статтею 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Пунктом 30.2. ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або  в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Згідно до п. 32.1. ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк,  що обслуговує платника,  та банк,  що обслуговує отримувача,  несуть     перед    платником    та    отримувачем відповідальність,  пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Як вбачається із змісту Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті при безготівкових розрахунках між суб'єктами господарювання зобов'язання банку платника щодо перерахування коштів вважається остаточно виконаним не з моменту списання коштів з рахунку платника, а з моменту зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку отримувача коштів, адже саме з цього моменту відповідальність за зарахування коштів на рахунок отримувача переходіть до банку отримувача.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що  у зв'язку з неналежним виконанням Банком, що обслуговує відповідача, своїх зобов'язання по переказу грошей до банку отримувача,  відповідачем були порушені строки оплати наданих позивачем послуг, відповідно до умов укладеного між сторонами договору та виставленого рахунку № 3/3 від 03 жовтня 2008 року.

Більш того, суд звертає увагу на те, що статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа,  яка  порушила   зобов'язання,   звільняється   від відповідальності за порушення зобов'язання,  якщо вона доведе,  що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається   випадком,   зокрема,  недодержання    своїх обов'язків  контрагентом  боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних  для  виконання  зобов'язання,  відсутність  у  боржника необхідних коштів.

Неналежне виконання банком, що обслуговує відповідача, своїх зобов'язань, у розумінні ст. 617 Цивільного кодексу України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  16 червня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з СВК КАТП «Джанкой» (Джанкойсбкий район, с. Побідне, вул. Леніна, 46, рахунок № 26005301361672 в філії відділення ПІБ в м. Красноперекопськ, МФО 324418, ЄДРПОУ 05528533) на користь  Фізичної особи – підприємця Кузьменко Миколи Івановича (53401, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 164; Дніпропетровська область, Томасівський район, с. вільне, вул. Центральна, 23, рахунок № 26007050216732 в КБ ПриватБанк, МФО 305299, ЄДРПОУ 2170407515) 25160,00 грн. штрафу, 1242,92 грн. пені та 203,76 грн. – 3% річних, всього – 26606,68 грн.

3.          Стягнути з СВК КАТП «Джанкой» (Джанкойсбкий район, с. Побідне, вул. Леніна, 46, рахунок № 26005301361672 в філії відділення ПІБ в м. Красноперекопськ, МФО 324418, ЄДРПОУ 05528533) на користь  Фізичної особи – підприємця Кузьменко Миколи Івановича (53401, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 164; Дніпропетровська область, Томасівський район, с. вільне, вул. Центральна, 23, рахунок № 26007050216732 в КБ ПриватБанк, МФО 305299, ЄДРПОУ 2170407515) 266,07 грн. державного мита.

4.          Стягнути з СВК КАТП «Джанкой» (Джанкойсбкий район, с. Побідне, вул. Леніна, 46, рахунок № 26005301361672 в філії відділення ПІБ в м. Красноперекопськ, МФО 324418, ЄДРПОУ 05528533) на користь  Фізичної особи – підприємця Кузьменко Миколи Івановича (53401, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 164; Дніпропетровська область, Томасівський район, с. вільне, вул. Центральна, 23, рахунок № 26007050216732 в КБ ПриватБанк, МФО 305299, ЄДРПОУ 2170407515) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.