Постанова

від 10.11.2014 по справі 804/4207/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р. Справа № 804/4207/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Корсун М.О.

за участю: представник позивача - Горенич А.В.,

представника відповідача - Копань А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Майстер-Профі Україна» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2013р. №0003882203 Лівобережної ОДПІ, яким збільшено суму податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Майстер-Профі Україна» зареєстроване Виконавчим комітетом Кіровської районної ради м.Дніпропетровська 14.03.2000р. як ТОВ «Мастер-пласт». Свідоцтво про державну реєстрацію від 14.03.2000р. реєстраційний номер №04052471Ю0010825. З урахуванням змін до установчих документів, зареєстрованих Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області, дата реєстрації 29.01.2009р., номер запису 12241050004009624: ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна» створене на підставі волевиявлення його засновників, протокол №1 від 25.02.2000р. та є правонаступником ТОВ «Мастер-пласт». Перебуває на податковому обліку в Лівобережній МДПІ м.Дніпропетровська з 03.04.2000р. за №3244.На підставі Свідоцтва про реєстрацію №100190708 від 16.02.2009р. є платником податку на додану вартість.

Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарської діяльності в Україні.

Так, на підставі наказу №273 від 02.09.2013р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна» (код ЄДРПОУ 30888419) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Торгтехніка» (код ЄДРПОУ 24615551), ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (код ЄДРПОУ 38113458), ТОВ «Елко-ЛТД» (код ЄДРПОУ 36206440) за листопад 2012р., ТОВ «Арамакс» (код ЄДРПОУ 31198011) за вересень, листопад 2012р., ТОВ «Корпоративні системи безпеки «Спектр» (код ЄДРПОУ 34823732) за жовтень 2011р.

Перевірка проводилась з 02.09.2013р. по 03.09.2013р.

За результатами перевірки відповідачем 03.09.2013р. складено Акт № 459/224/30888419 (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлено:

- нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна» операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Торгтехніка» (код ЄДРПОУ 24615551), ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (код ЄДРПОУ 38113458), ТОВ «Елко-ЛТД» (код ЄДРПОУ 36206440) за листопад 2012р., ТОВ «Арамакс» (код ЄДРПОУ 31198011) за вересень, листопад 2012р., ТОВ «Корпоративні системи безпеки «Спектр» (код ЄДРПОУ 34823732) за жовтень 2011р.;

- порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 564'977грн.99коп., в т.ч. по періодам:

- у жовтні 2011р. на суму 3'807грн.40коп.;

- у вересні 2012р. на суму 8'333грн.33коп.;

- у листопаді 2012р. на суму 552'837грн.26коп.

На підставі вищезазначеного Акту Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2013р. №0003882203, згідно з яким ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 847' 466грн.98коп., в т.ч. за основним платежем на - 564' 977грн.99коп., за штрафними (фінансовими) санкціями на - 282'488грн.99коп.

Не погодившись з такими діями відповідача ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна» направлено скаргу до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.10.2013р. на податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ.

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.10.2013р. №3365/10/04-36-10-04-09 граничний строк розгляду скарги продовжено по 14.12.2013р. включно.

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.12.2013р. №4608/10/04-36-10-08-09 про результати розгляду скарги збільшено на 21' 555грн.08коп (у т.ч. основний платіж-14' 370грн.05коп., штрафна (фінансова) санкція - 7' 185грн.03коп.) грошове зобов'язання з податку на додану вартість визначене податковим повідомленням-рішенням Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська від 01.10.2013р. №0003882203, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням ТОВ «Завод Майстер-Профі Україна» направлено скаргу до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 22.01.2014р. №1108/6/99-99-10-01-15 продовжено строк розгляду скарг до 03.03.2014р. включно.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 03.03.2014р. №402416/99-99-10-01-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська від 02.10.2013р. №0003882203 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з такими висновками та рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідною позовною заявою.

В обґрунтування своїх вимог, позивач пояснює, що у перевіряємому періоді мав господарські відносини з наступними контрагентами.

TOB «Торгтехніка» (код ЄДРПОУ 24615551), яке відповідно до укладеного договору зобов'язалося за технічним завданням Покупця здійснити поставку обладнання та матеріалів на об'єкт Покупця - Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, розподільний центр, а Покупець зобов'язаний прийняти обладнання та сплатити Постачальнику його вартість. Відповідно до Додатку №2 до Договору, умови поставки DDP - об'єкт Покупця за адресою Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, розподільний центр. Умови поставки належать тлумаченню згідно з правилами «Інкотермс» 2010 року. Реальність господарських відносин з яким та правомірність віднесення 553'616грн09коп. до податкового кредиту відповідних періодів підтверджується наступними первинними документами: договором підряду № 94 від 25.07.2012 року; банківською випискою за 08.11.2012р. та за 09.11.2012р., податкового накладною; видатковою накладною №7257 від 06.11.2012 року, актом приймання-передачі до нею та №7282 від 19.11.2012 року, актом приймання-передачі до нею.

TOB «Арамакс» (код ЄДРПОУ 31198011) - Підрядник, з яким було укладено Договір підряду №12/09, відповідно до якого Підрядник зобов'язався відповідно до проекту виконати власними, а при необхідності й залученими силами згідно з умовами договору комплекс робіт по влаштуванню стінової огородження сенгві-панелями на об'єкті, розташованому за адресою Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, розподільний центр, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи. Реальність господарських відносин з яким та правомірність віднесення 26' 739грн.33коп. до податкового кредиту відповідних періодів підтверджується наступними первинними документами: Договором підряду №12/09 від 12.09.2012 року, Актами приймання виконаних будівельних робіт; податковою накладною; банківською випискою за 19.09.2012р, та за 09.11.2012р.

TOB «Транс Бізнес Лайн» (код ЄДРПОУ 38113458), вказане підприємство надавало послуги роботи автокрану АЕ 8594 ET. Реальність господарських відносин з яким та правомірність віднесення 729грн.17коп. до податкового кредиту відповідних періодів підтверджується наступними первинними документами: Договором №031212 від 03.12.2012 року; Актом приймання-здачі наданих послуг, рапортом використання будівельних машин та механізмів, податковою накладною №336 від 30.11.2012р., банківською випискою за 16.01.2013р.

TOB «Корпоративні системи безпеки «Спектр» (код ЄДРПОУ 34823732), що надавало послуги з монтажу, реальність господарських відносин з яким та правомірність віднесення 3'807грн.40коп. до податкового кредиту відповідних періодів підтверджується наступними первинними документами: Договором підряду №КСБ-В525 від 25.05.2011 року, Актом №КСБ-В526 від 15.10.2011 року та, Актом №КСБ-В525 від 15.10.2011 року; рахунками для сплати, податковою накладною №55 від 14.10.2011 року та №56 від 14.10.2011 року, банківською випискою за 14.10.2011 року.

TOB «Елко-ЛТД» (код ЄДРПОУ 36206440), реальність господарських відносин з яким та правомірність віднесення 86грн.00коп. до податкового кредиту відповідних періодів підтверджується наступними первинними документами: рахунком - фактурою №311.05 від 06.11.2012 року, видатковою накладною №311.05 від 06.11.2012 року, банківською випискою за 09.11.2012р., податковою накладною №15 від 06.11.2012 р.

Позивач вказує, що будь-яких зауважень щодо форми та змісту первинних документів позивача в Акті перевірки не зазначено та перевіркою не встановлено. На момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи, що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Щодо доводів відповідача про відсутність у контрагентів позивача виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, що на думку фахівців податкового органу унеможливлює факт здійснення господарської діяльності таких платників, позивач вказує, що такі доводи, за належним їх документальним підтвердженням, можуть служити доказами фіктивності або удаваності цих правочинів (ст.234, 235 ЦК України) при оспорюванні їх в судовому порядку.

Позивач звертає увагу, що рішень суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентами недійсним ДПІ не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено та не встановлено.

Таким чином, позивач вважає, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсними правочинів, за яким платником податків був сформований податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином, а відображення податковим органом в акті перевірки висновків про вчинення позивачем порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином є безпідставним.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Письмові заперечення підтримані представником у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції, відповідач зазначає, що у перевіряємому періоді TOB «ЗАВОД МАЙСТЕР-ПРОФІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 30888419) укладено Договір поставки №94 від 25.07.2012 р. з TOB «Торгтехніка». На виконання умов вказаного договору TOB «Торгтехніка» поставило позивачеві такі товари: повітроохолоджувач KUBA DZAE 56-F84, станція холодильна Bitzer HSK6461-60-40P, Bitzer HSK7451-70-40P, станція холодильна Bitzer HSK8561-125-40P, станція холодильна Bitzer 2х6Н-25.2.

Так, відповідач вказує, що до перевірки не надано документів підтверджуючих транспортування товару (ТТН, ін.) або будь-яких інших документів, які б підтверджували фактичне транспортування товару. Отже, неможливо дослідити за рахунок кого та яким чином відбувалося транспортування товару, де саме зберігався товар, а також підтвердити факт поставки товару. Не зазначено на який саме об'єкт транспортувався товар.

Також, TOB «ЗАВОД МАЙСТЕР-ПРОФІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 30888419) укладено Договір підряду №12/09 від 12.09.2012 р. з TOB «Арамакс».

Як зазначає відповідач, в ході аналізу інформаційних баз ОДПІ, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено, що у TOB «Арамакс»: незначна кількість трудових ресурсів, відсутнє виробниче обладнання, транспортні засоби та торгівельне обладнання, (декларація на прибуток).

На думку відповідача, вказане дає змогу ставити під сумнів факт виконання суб'єктом господарювання ремонтно-монтажних робіт.

Таким чином, відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «АРАМАКС».

Також, TOB «ЗАВОД МАЙСТЕР-ПРОФІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 30888419) відповідно рахунку-фактури МЛВ-1043 від 30.11.2012 року отримано від TOB «Транс Бізнес Лайн» послуги роботи автокрана на загальну суму 4' 375грн.00коп. (в т.ч. ПДВ 729грн.17коп.).

Як зазначає відповідач, в ході аналізу інформаційних баз ОДПІ встановлено, що TOB «Транс бізнес лайн» має стан 9 «відсутність за місцезнаходженням». За результатами аналізу даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, встановлено: незначну кількість трудових ресурсів, відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток).

На думку відповідача, це дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг роботи автокрана, а відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності.

Також, TOB «ЗАВОД МАЙСТЕР-ПРОФІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 30888419) укладено Договори підряду №КСБ-В525 від 25.05.2011р., МКСБ-В526 від 15.06.2011р. з TOB «Корпоративні системи безпеки «Спектр».

У перевіряємому періоді TOB «ЗАВОД МАЙСТЕР-ПРОФІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 30888419) відповідно рахунку-фактури №311.05 від 06.11.2012 року отримано від TOB «Елко-ЛТД» обладнання на загальну суму 516грн.00коп. (в т.ч. ПДВ 86грн.00коп.).

Крім того, відповідач вказує, що документи на підтвердження транспортування товару та його оплату (транспортні накладні), позивачем на вимогу Лівобержної ОДПІ до перевірки не надавались. Не надано таких документів і разом із запереченнями на акт перевірки до винесення податкового повідомлення-рішення.

Отже, на думку відповідача, платник податків не підтвердив факту реального придбання товару та подію, з якою закон пов'язує право на формування податкового кредиту (факт отримання товару), і, у розумінні викладених вище правових норм, не мав права на формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Торгтехніка», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Елко-ЛТД», ТОВ «Арамакс», ТОВ «Корпоративні системи безпеки «Спектр».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями). Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 79.1 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її Доведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 7 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у зазначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року "Щодо підтвердження даних податкового обліку" документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

В ході судового розгляду справи судом досліджено надані позивачем за перевіряємий період первинні документи, що долучені до матеріалів справи.

Висновки, викладені податковим органом в акті перевірки позивача, рівно як і надані представником відповідача у судовому засіданні пояснення, є лише припущеннями податкового органу.

Відповідачем не наведено з посиланням на первинні документи позивача фактичних порушень останнім норм податкового законодавства України.

У судовому засіданні представником позивача надано відповіді на запитання представника відповідача щодо первинних документів за перевіряємий період та їх оформлення.

Відтак, суд вважає, що податковим органом (відповідачем по справі) не доведено належними засобами доказування, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Торгтехніка», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Елко-ЛТД», ТОВ «Арамакс», ТОВ «Корпоративні системи безпеки «Спектр» здійснені без мети настання реальних наслідків.

У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Торгтехніка», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Елко-ЛТД», ТОВ «Арамакс», ТОВ «Корпоративні системи безпеки «Спектр». Крім того, докази щодо порушення кримінальних справ проти посадових осіб підприємств-контрагентів позивача або наявність таких, що набрали законної сили вироків суду в акті перевірки відсутні. Не надавались такі докази і під час судового розгляду справи.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції зі зазначеними контрагентами.

Відповідач посилається, зокрема, на акти перевірок ТОВ «Торгтехніка», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Елко-ЛТД», ТОВ «Арамакс», ТОВ «Корпоративні системи безпеки «Спектр» податковими органами, як на докази, що позивач здійснював господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а, отже, його діяльність була сформована на отримання податкової вигоди, що виразилось у декларуванні незаконно сформованого податкового кредиту. Проте, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивні" відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч.2 ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми законодавства, суд вважає, що позивачем у даній справі було правомірно сформовано податкове зобов'язання з ПДВ за період, що перевірявся із врахуванням господарських операцій із ТОВ «Торгтехніка», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Елко-ЛТД», ТОВ «Арамакс», ТОВ «Корпоративні системи безпеки «Спектр».

За таких обставин, висновок податкового органу про порушення позивачем положень п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.200.1 ПК України, не відповідає встановленим по справі обставинам.

З огляду на відсутність порушень не підлягають застосуванню до відповідача і штрафні санкції за вказані порушення.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем підтверджене здійснення господарських відносин з ТОВ «Торгтехніка», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Елко-ЛТД» за листопад 2012р., ТОВ «Арамакс» за вересень, листопад 2012р., ТОВ «Корпоративні системи безпеки «Спектр» за жовтень 2011р., первинними документами, наявними в матеріалах справи, а тому Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області неправомірно зробила висновок про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого протиправно винесла оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003882203 від 01.10.2013р. Отже позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Майстер-Профі Україна», судові витрати у розмірі 4'872грн.00коп., згідно платіжного доручення від 19.03.2014 №1245.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Майстер-Профі Україна» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003882203 від 01.10.2013р. щодо збільшення податку на додану вартість на загальну суму 847' 466грн.98коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Майстер-Профі Україна» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Курсантська, 23) 4' 872грн.00коп. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві грн. 00коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 11.11.2014р.

Суддя Г. В. Потолова