Постанова

від 20.07.2015 по справі 804/7245/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 р. Справа № 804/7245/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекскаватормаш» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

08.06.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремекскаватормаш» (надалі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з наступними позовними вимогами:

1. Визнати протиправними дії перевіряючих Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, що полягають у порушенні порядку проведення документальної поланової перевірки ТОВ «Ремекскаватормаш» згідно наказу № 271 від 14.04.2015 р.;

2. Визнати протиправними дії Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо виключення (коригування) на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ремекскаватормаш» № 239/22.12/30735475 від 21.04.2015 р. з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів та інших електронних баз Державної Фіскальної служби України, сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені ТОВ «Ремекскаватормаш» у податкових деклараціях за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2014 р.;

3. Зобов'язати Криворізьку південну ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів та інших електронних баз Державної Фіскальної служби України суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Ремекскаватормаш» у податкових деклараціях за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2014 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 р. зупинено провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2015 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2015 р. замінено неналежного відповідача у справі - Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області (надалі - відповідач).

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем незаконно проведено перевірку підприємства, за результатами якої податковий орган дійшов висновків, які не відповідають дійсності та здійснено коригування податкових зобов'язань, що значно порушує права платника податків.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження та заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Порядок проведення документальних перевірок залежить від способу організації та місця проведення. Методика проведення перевірок органами державної податкової служби передбачена главою 8 Податкового кодексу України, а саме види перевірок, порядок та особливості проведення, умови та порядок допуску посадових осіб органів ДПС, строки їх проведення, оформлення перевірок.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (пп. 78.1.2, 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Згідно п. 78.4, 78.5, 78.8 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Судом встановлено, що податковим органом у період з 15.04.2015 р. по 21.04.2015 р. на підставі наказу №271 від 14.04.2015 р. та направлень №311/22.12 від 15.04.2015 р., №353/22.04 від 20.04.2015 р., згідно пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, абз.1, 4, 5 пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п.78.1 ст. 78, п.81.1 ст. 81 та п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ремекскаватор» (код ЄДРПОУ 30735475) з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Мірадоні» (код ЄДРПОУ 39167237)за серпень, вересень 2014 р., з ТОВ «Планум» (код ЄДРПОУ 39238433), ТОВ «Айрокрістен» (код ЄДРПОУ 39163830) за серпень 2014 р., з ТОВ «БК «Універсал-Моноліт» (код ЄДРПОУ 38946781) за жовтень 2014 р. та достовірності формування податкових зобов'язань з ПДВ по реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у зазначених контрагентів; достовірності формування податкових зобов'язань з ПДВ у вересні 2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Терни-Сервісмонтаж» (код ЄДРПОУ 30734471), ПАТ «Північний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00191023), ПАТ «Південний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00190000), ПАТ «Центральний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00190977), ПрАТ «Кримський титан» (код ЄДРПОУ 32785994) та ПАТ «Кривбасзалізрудком» (код ЄДРПОУ 00191307).

За результатами перевірки складено Акт від 21.04.2015 р. №239/22.12/30735475 (надалі - Акт перевірки), яким встановлено п. 185.1 ст. 185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст.198) Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Ремекскаватормаш» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень та груден 2014 р. суму податку додану вартість у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій та встановлено заниження ПДВ до сплати на суму 1 329 279,69 грн. по податкових деклараціях з ПДВ за серпень 2014 р. на суму 297 721,79 грн., за вересень 2014 р. на суму 856 631,90 грн., за жовтень 2014 р. на суму 141 730,00 грн., за грудень 2014 р. на суму 33196,00 грн.; завищення податкових зобов'язань на суму 182 373,88 грн. в частині реалізації товарів, придбаних у вищевказаних постачальників в т.ч.: за серпень 2014 р. на суму 51 822,08 грн. для наступних покупців: ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191023) на суму 24 900,00 грн., ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) на суму 24 708,00 грн., ПАТ «Євраз Суха Балка» (код ЄДРПОУ 00191329) на суму 2 214,08 грн.; за вересень 2014 року на суму 130 551,80грн. для наступних покупців: ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191023) на суму 5. 790,00 грн., ПАТ «Кривбасзалізрудком» (код ЄДРПОУ 00191307) на суму 5 790,00 грн., ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191000) 46 880,00 грн., ПАТ «Центральний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00190977) на суму 24 708,00 грн., ПАТ «Євраз Суха Балка» (код ЄДРПОУ 00191329) на суму 1383,80 грн., чим порушено п.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України; підтверджено податкових зобов'язань по решті контрагентах - покупцях за серпень 2014 р. на суму 361 456,57 грн., за вересень 2014 року на суму 984 954,37 грн. та за жовтень 2014 року на суму 160 744,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними висновками, позивач надав до податкового органу заперечення до Акту перевірки (лист за вих. №01/393 від 29.04.2015 р.), за результатами розгляду яких висновки Акту перевірки залишені без змін (лист Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.05.2015 р. №9271/10/04-82-22.12).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що проведення повторної перевірки підприємства було ініційовано контролюючим органом у зв'язку з необхідністю посилення доказової бази, для повного та всебічного розгляду оскаржуваних питань щодо Акту перевірки №55/22.1/30735475 від 03.02.2015 р. На вимогу контролюючого органу надав належним чином оформлені первинні документи, змістом яких зафіксовано факт, суть, реальність та обсяг здійснених господарських операцій, а також документи, що підтверджують використання придбаного товару та послуг в господарській діяльності. Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження. Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки, вважає їх помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, 30.04.2015 р. було отримано Рішення про результати розгляду первинної скарги (№ 4603/10/04-36 від 28.04.2015 р.) на податкове повідомлення-рішення від 17.02.2015 р. № 0000222202 (форма «Р») винесене Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за Актом документальної позапланової виїзної перевірки № 55/22.01/30735475 від 03.02.2015 р. в якому, згідно Акту перевірки № 239/22.12/30735475 від 21.04.2015 р. позивачу надано статус «ТРАНЗИТЕРА», а попередні висновки Акту, в частині заниження податкових зобов'язань на суму 1 329 279,69 грн. по податкових деклараціях з ПДВ підприємством скасовує повністю. Перевіряючими було допущено порушення пп. 78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в частині проведення перевірки виключно з питань, що стали предметом оскарження та фактично здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ремекскаватормаш» за період серпень - грудень 2014 р., в той час, як наказом керівника контролюючого органу було передбачено проведення перевірки за серпень-жовтень 2014 року, про що свідчать висновки Акту перевірки. Відповідно до змісту наказу №271 від 14.04.2015 р. було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ремекскаватормаш» по взаємовідносинах з наступними контрагентами - продавцями: ТОВ «Мірадоні» (код ЄДРПОУ 39167237), ТОВ «Планум» (код ЄДРПОУ 39238433), ТОВ «Айрокрістен» (код ЄДРПОУ 39163830), контрагенами - покупцями: ТОВ «Терни-Сервісмонтаж» (код ЄДРПОУ 30734471), ПАТ «Північний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00191023), ПАТ «Південний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00190000), ПАТ «Центральний ГЗК» (код ЄДРПОУ 00190977), ПрАТ «Кримський Титан» (код ЄДРПОУ 32785994), ПАТ «Кривбасзалізрудком» (код ЄДРПОУ 00191307). Фактично виходячи з висновків Акту перевірки було додатково здійснено перевірку та визнано нереальними фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та РВ «Кейрон», ПАТ «Євраз Суха Балка», що свідчить про перевищення службових повноважень представниками податкового органу при проведенні позапланової документальної перевірки.

Тобто фактично позивач наводить суду обставини невідповідності змісту Акту перевірки, наказу про призначення перевірки. Разом з тим, доводів процедурних порушень порядку проведення перевірки в обґрунтування позовної вимоги 1 не вказано.

Відносно викладеного суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд звертає увагу, що вказані твердження позивача щодо неправомірних висновків Акту перевірки є неприйнятними з огляду на те, що такий Акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для суб'єкта господарювання. Оцінка Акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки (звірки), може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого Акта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року в справі №21-237а13, що прийнята за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Крім того, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки (виїзної або невиїзної) платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, саме проведення перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

З огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося проведення перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.

В даному випадку, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки.

Враховуючи викладене, а також те, що в контексті заявлених позовних вимог не оскаржуються висновки Акту перевірки, наказ на проведення перевірки, суд не вбачає доцільним досліджувати зміст викладених в Акті перевірки порушень, та надавати їм належну оцінку.

Крім того, навіть при наявності порушень податковим органом процедурних питань при проведенні перевірки, останні не можуть слугувати підставами для визнання неправомірними дій відповідача щодо можливого проведення коригування податкової звітності підприємства, яке є предметом дослідження в рамках заявлених позовних вимог.

За таких обставин позовна вимога 1 задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог 2 та 3 суд зазначає наступне.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів».

Згідно п. 2.1 наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» існуючі інформаційні системи, в тому числі АС «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», експлуатувалися паралельно з інформаційною системою «Податковий блок» до 31.01.2013 р.

Наказом ДПС України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи «Податковий блок».

Суд вважає за необхідне наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

У пп. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Конституційний Суд України визначив поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)» від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004).

Разом з тим, згідно з п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

Експлуатація ІС «Податковий блок» здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012 року №1197, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС «Податковий блок» містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких: «Реєстрація платників податків», «Обробка податкової звітності та платежів», «Облік платежів», «Податковий аудит», а також «Скарга» та «Суди». Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі - ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - «Аналітична система», за допомогою якої можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.

Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонентів системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватись, терміни та періодичність їх виконання, а також підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС «Податковий блок».

Отже, в ІС «Податковий блок» спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Інформація з ІС «Податковий блок» використовується територіальними органами Міндоходів в тому числі під час проведення перевірок та звірок.

Такі дані (інформація) містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.

Таким чином, під поняттям «коригування» розуміється «зміна» або «виправлення». Відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків.

Відповідно до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. «Про затвердження Мелодичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» із змінами та доповненнями внесеними від 14.04.2011 року № 213 працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок.

З набранням чинності наказу від 31.10.2012 р. №948 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» результати перевірок вносяться до інформації до АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» після впровадження), інших інформаційних баз даних.

Аналогічна норма міститься і в Наказі ДФС України від .31.07.2014 р. №22 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», яким припинено дію Наказу №948.

При цьому у відповідних базах даних містяться лише відображення висновків відповідних актів перевірок, які є носієм інформації та фіксують виявлені в ході перевірки порушення.

Сторонами по справі підтверджено, що податкове повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки не приймалося.

За змістом п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положення п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначає, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

У відповідності до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

В даному випадку безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження, щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисті в судовому порядку. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення перевірки позивача є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій.

Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів здійснення коригування податкової звітності.

Натомість, відповідач вказав, що внаслідок проведеної перевірки сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету не змінилася, а отже коригування показників суми податку не відбувалась. Жодних змін до облікової картки платника не вносилося.

У розумінні ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України до суду має право звертатися особа, права, інтереси якої порушені, проте позивачем жодним чином не доведено суду які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій, а судом не встановлено порушення таких прав.

Таким чином, позивачем не доведено його порушеного права, а саме наявності відповідної інформації в обумовленому програмному продукті податкового органу, яка б створювала, змінювала та припиняла юридичні права та обов'язки платника податку, тобто породжувала правові наслідки. Отже, дані дії податкового органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації, які не обумовлюють зміни майнового стану платника податків.

Отже, у суду відсутні підстави вважати протиправними дії податкового органу щодо внесення коригувань до автоматизованих інформаційних систем, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено факту коригування показників підприємства. Відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

На необхідності дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справах «Йорданова та інші проти Болгарії» та «Ліндхайм та інші проти Норвегії».

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належним чином доведено правомірність своїх дій за результатами проведеної перевірки.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремекскаватормаш» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 20.07.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун