Постанова

від 30.07.2015 по справі 810/2819/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2015 року Справа № 810/2819/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РИБНИЙ СВІТ "ОКЕАНІЯ" доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБНИЙ СВІТ "ОКЕАНІЯ" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 23.06.2015 № 0002112201, 23.06.2015 № 0002122201 та 23.06.2015 № 0002132201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "РИБНИЙ СВІТ "ОКЕАНІЯ" зменшено розмір задекларованого ним від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 101 грн. 00 коп., донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28085 грн. 00 коп. і податку на прибуток підприємств у сумі 25368 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 20385 грн. 00 коп., на думку позивача, прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 30.07.2015, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБНИЙ СВІТ "ОКЕАНІЯ" (ідентифікаційний код 37718000, місцезнаходження: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46 А) зареєстроване в якості юридичної особи 10.08.2011 та здійснює господарську діяльність пов'язану, зокрема, з роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, іншими видами роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; роздрібною торгівлею фруктами, овочами, м'ясом, м'ясними продуктами, хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами, напоями та іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах, що підтверджується відомостями, наведеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 2 а.с. 2-5).

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

У квітні-травні 2015 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБНИЙ СВІТ "ОКЕАНІЯ" вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІТРЕЙД" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2015 № 158/10-13-22-05/37718000 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБНИЙ СВІТ "ОКЕАНІЯ" під час декларування податкових зобов'язань за господарськими операціями з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" товарно-матеріальних цінностей не дотримано вимог пункту 138.1, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 та пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2014 рік на загальну суму 140933 грн. 00 коп. та завищення податкового кредиту за вересень та жовтень 2014 року на загальну суму 28186 грн. 00 коп.

При перевірці правильності декларування позивачем власних податкових зобов'язань за наведені вище звітні періоди відповідачем прийнято до уваги викладені в акті Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 18.05.2015 № 150/10-13-22-05/38738227 висновки посадових осіб контролюючого органу стосовно відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" об'єктів оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість за період 01.09.2014 по 30.09.2014 при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

Враховуючи наведені вище відомості, відповідач дійшов висновку про те, що договір, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Карамелія" зобов'язалось надати позивачу товари, фінансово-господарські документи та податкову звітність складено сторонами правочину без фактичного здійснення господарської операції, а лише з метою незаконного одержання податкової вигоди у вигляді формування податкового кредиту на користь позивача.

Внаслідок допущення позивачем вказаного правопорушення під час визначення ним об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість, у тому числі формування платником податків частини від'ємного значення податку на додану вартість, яку включено до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відповідач дійшов висновку про невідповідність (завищення) від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 101 грн. 00 коп., заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2014 року у загальному розмірі 28085 грн. 00 коп. та податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 25368 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.06.2015 № 0002112201, 23.06.2015 № 0002122201 та 23.06.2015 № 0002132201, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами: податок на прибуток підприємств у розмірі 31710 грн. 00 коп., з яких: 25368 грн. 00 коп. - за основним платежем, 6342 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на додану вартість у розмірі 42128 грн. 00 коп., з яких: 28085 грн. 00 коп. - за основним платежем, 14043 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 101 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із рішеннями, прийнятими Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, позивач оскаржив їх до суду.

Позивач зазначає, що твердження контролюючого органу стосовно вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБНИЙ СВІТ "ОКЕАНІЯ" податкового правопорушення є помилковими, оскільки нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та визначення ним сум податкового кредиту здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства, господарську операцію з Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Оскільки висновки контролюючого органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, за наслідками вчинення господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" ґрунтуються на твердженнях про безтоварність господарської операції позивача та його контрагента та про відсутність наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, позивачем, з метою спростування таких доводів, подано суду відомості стосовно формування витрат та податкового кредиту за звітні періоди, що підлягали перевірці, первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують виконання правочину та зв'язок між фактом придбання позивачем товарів із його господарською діяльністю.

Досліджуючи інформацію, що викладена в акті перевірки, та документи, подані позивачем, судом встановлено наступне.

У жовтні 2013 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" договір поставки від 14.10.2013 № 16-10/3 (т. 1 а.с. 34-43), відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу товар за асортиментом, кількістю, якістю та ціною, визначеними у специфікаціях до договору, а позивач зобов'язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість.

Протягом вересня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБНИЙ СВІТ "ОКЕАНІЯ" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" визначений у замовленнях, копії яких наявні у матеріалах справи, товар - чай, борошно, крупу, макаронні вироби, рис, сіль, цукор, соду харчову, оцет, інші харчові продукти на загальну суму 169119 грн. 91 коп., у тому числі ПДВ - 28186 грн. 71 коп.

Прийняття позивачем товарів у його контрагента проводилось у період з 01.09.2014 по 26.09.2014 шляхом підписання видаткових накладних від 01.09.2014 № 969 на загальну суму 1569 грн. 16 коп., у тому числі ПДВ - 261 грн. 53 коп. (т. 1 а.с. 87); 01.09.2014 № 970 на загальну суму 497 грн. 86 коп., у тому числі ПДВ - 82 грн. 98 коп. (т. 1 а.с. 121); 01.09.2014 № 971 на загальну суму 10196 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ - 1699 грн. 35 коп. (т. 1 а.с. 81); 04.09.2014 № 982 на загальну суму 9500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1583 грн. 33 коп. (т. 1 а.с. 78); 04.09.2014 № 983 на загальну суму 19000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 3166 грн. 67 коп. (т. 1 а.с. 90); 05.09.2014 № 988 на загальну суму 2593 грн. 31 коп., у тому числі ПДВ - 432 грн. 22 коп. (т. 1 а.с. 70); 05.09.2014 № 989 на загальну суму 1459 грн. 33 коп., у тому числі ПДВ - 243 грн. 22 коп. (т. 1 а.с. 92); 05.09.2014 № 990 на загальну суму 1607 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ - 267 грн. 95 коп. (т. 1 а.с. 95); 05.09.2014 № 996 на загальну суму 14520 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2420 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 103); 05.09.2014 № 997 на загальну суму 1515 грн. 14 коп., у тому числі ПДВ - 252 грн. 53 коп. (т. 1 а.с. 101); 09.09.2014 № 1007 на загальну суму 14920 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ - 2486 грн. 77 коп. (т. 1 а.с. 65); 12.09.2014 № 1030 на загальну суму 47500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7916 грн. 67 коп. (т. 1 а.с. 75); 12.09.2014 № 1031 на загальну суму 4643 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 773 грн. 87 коп. (т. 1 а.с. 50); 12.09.2014 № 1033 на загальну суму 4643 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 773 грн. 87 коп. (т. 1 а.с. 45); 12.09.2014 № 1034 на загальну суму 4643 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 773 грн. 87 коп. (т. 1 а.с.105); 17.09.2014 № 1086 на загальну суму 13909 грн. 56 коп., у тому числі ПДВ - 2318 грн. 28 коп. (т. 1 а.с. 56); 17.09.2014 № 1087 на загальну суму 1015 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ - 169 грн. 25 коп. (т. 1 а.с. 62); 17.09.2014 № 1088 на загальну суму 2217 грн. 08 коп., у тому числі ПДВ - 369 грн. 53 коп. (т. 1 а.с. 111); 17.09.2014 № 1089 на загальну суму 583 грн. 44 коп., у тому числі ПДВ - 97 грн. 24 коп. (т. 1 а.с. 113); 17.09.2014 № 1090 на загальну суму 912 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ - 152 грн. 03 коп. (т. 1 а.с. 117); 26.09.2014 № 1136 на загальну суму 10982 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ - 1830 грн. 45 коп. (т. 1 а.с. 53); 26.09.2014 № 1137 на загальну суму 1296 грн. 77 коп., у тому числі ПДВ - 216 грн. 13 коп. (т. 1 а.с. 115); 26.09.2014 № 1138 на загальну суму 607 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ - 101 грн. 27 коп. (т. 2 а.с. 8).

Крім того, 01.09.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" здійснено коригування суми, відображеній у видатковій накладній від 01.09.2014 № 971, у зв'язку зі зміною вартості товару, шляхом її зменшення на загальну суму 1213 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 202 грн. 30 коп. (акт коригування ціни товару від 01.09.2014 № 971-1 (т. 2. а.с. 12).

За результатами виконання власних господарських зобов'язань перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" виписано податкові накладні від 01.09.2014 № 1 на загальну суму 1569 грн. 16 коп., у тому числі ПДВ - 261 грн. 53 коп. (т. 1 а.с. 88); 01.09.2014 № 2 на загальну суму 497 грн. 86 коп., у тому числі ПДВ - 82 грн. 98 коп. (т. 1 а.с. 124); 01.09.2014 № 3 на загальну суму 10196 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ - 1699 грн. 35 коп. (т. 1 а.с. 84-85); 04.09.2014 № 19 на загальну суму 9500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1583 грн. 33 коп. (т. 1 а.с. 80); 04.09.2014 № 20 на загальну суму 19000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 3166 грн. 67 коп. (т. 1 а.с. 91); 05.09.2014 № 25 на загальну суму 2593 грн. 31 коп., у тому числі ПДВ - 432 грн. 22 коп. (т. 1 а.с. 73-74); 05.09.2014 № 26 на загальну суму 1459 грн. 33 коп., у тому числі ПДВ - 243 грн. 22 коп. (т. 1 а.с. 93-94); 05.09.2014 № 27 на загальну суму 1607 грн. 72 коп., у тому числі ПДВ - 267 грн. 95 коп. (т. 1 а.с. 99-100); 05.09.2014 № 30 на загальну суму 14520 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2420 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 104); 05.09.2014 № 31 на загальну суму 1515 грн. 14 коп., у тому числі ПДВ - 252 грн. 53 коп. (т. 1 а.с. 102); 09.09.2014 № 33 на загальну суму 14920 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ - 2486 грн. 77 коп. (т. 1 а.с. 69); 12.09.2014 № 68 на загальну суму 47500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7916 грн. 67 коп. (т. 1 а.с. 77); 12.09.2014 № 69 на загальну суму 4643 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 773 грн. 87 коп. (т. 1 а.с. 48-49); 12.09.2014 № 70 на загальну суму 4643 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 773 грн. 87 коп. (т. 1 а.с. 109-110); 12.09.2014 № 71 на загальну суму 4643 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 773 грн. 87 коп. (т. 1 а.с. 51-52); 17.09.2014 № 121 на загальну суму 13909 грн. 56 коп., у тому числі ПДВ - 2318 грн. 28 коп. (т. 1 а.с. 60-61); 17.09.2014 № 122 на загальну суму 1015 грн. 52 коп., у тому числі ПДВ - 169 грн. 25 коп. (т. 1 а.с. 64); 17.09.2014 № 123 на загальну суму 2217 грн. 08 коп., у тому числі ПДВ - 369 грн. 53 коп. (т. 1 а.с. 112); 17.09.2014 № 124 на загальну суму 583 грн. 44 коп., у тому числі ПДВ - 97 грн. 24 коп. (т. 1 а.с. 114); 17.09.2014 № 125 на загальну суму 912 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ - 152 грн. 03 коп. (т. 1 а.с. 120); 26.09.2014 № 173 на загальну суму 10982 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ - 1830 грн. 45 коп. (т. 1 а.с. 57); 26.09.2014 № 174 на загальну суму 1296 грн. 77 коп., у тому числі ПДВ - 216 грн. 13 коп. (т. 1 а.с. 116); 26.09.2014 № 175 на загальну суму 607 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ - 101 грн. 27 коп. (т. 2 а.с. 11).

У зв`язку зі зміною суми компенсації вартості отриманих позивачем товарів, сторонами правочину здійснено коригування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту у бік зменшення, про що Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" виписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.09.2014 № 1 до податкової накладної від 01.09.2014 № 3 (т. 1 а.с. 86) на загальну суму 1213 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 202 грн. 30 коп.

Оплату за поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" товарно-матеріальні цінності у загальному розмірі 169119 грн. 91 коп. здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок (т. 2 а.с. 80-92).

Витрати, понесені позивачем на придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" товарів у загальному розмірі 140933 грн. 20 коп. та податок на додану вартість у сумі 28186 грн. 71 коп., сплачений у складі їх ціни, включені позивачем до витрат, що враховуються під час обчислення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за 2014 рік та до податкового кредиту за вересень-жовтень 2014 року.

За поясненнями представника позивача, наведені вище товарно-матеріальні цінності замовлялись підприємством з метою виконання власних господарських зобов'язань при здійсненні його статутної діяльності, пов'язаної, зокрема, з роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування та іншими видами роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Так, представник позивача зазначає, що товари, отримані позивачем від його контрагента, замовлялись підприємством з метою їх подальшої реалізації кінцевим роздрібним споживачам через власні магазини, що розташовані у м. Дніпропетровську, а також у с. Софіївська Борщагівка та с. Стоянка Києво-Святошинського району Київської області.

З метою доведеності суду обставин, що свідчать про отримання позивачем товарів та наявність зв'язку між фактом їх придбання із його господарською діяльністю, представником позивача подано суду копії договорів оренди та суборенди нежитлових приміщень, укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "БАКАЛІЯ-ТРЕЙД", Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА КОНСАЛТИНГ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "АРКТИКА", додаткових угод до них, актів прийому-передачі нежитлових приміщень, експлікації та схеми приміщень, отриманих позивачем в оренду, що свідчать про наявність у нього на праві користування нерухомого майна за адресами розташування магазинів позивача; оборотно-сальдову відомість, що підтверджує відображення придбаних у контрагента позивача товарів у бухгалтерському обліку підприємства; копію генеральної довіреності на отримання товарів за договором, укладеним позивачем із його контрагентом; копії товарно-транспортних накладних, договору оренди автомобіля від 16.06.2014 №16/06-1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, які свідчать про перевезення транспортним засобом, що перебуває у користуванні позивача, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" товарів.

Про подальшу реалізацію позивачем поставлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" продовольчих товарів та її обсяги свідчать також реєстри Z-звітів реєстраторів розрахункових операцій (т. 1 а.с. 125-187).

У свою чергу, жодних міркувань, з яких контролюючий орган дійшов висновку про вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБНИЙ СВІТ "ОКЕАНІЯ" податкового правопорушення у наведеному вище розмірі, інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, фактів і суті виявлених порушень, а також розрахунків їх сум з посиланням на документальні свідоцтва, в акті перевірки не наведено.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпунктів 14.1.165, 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до норм розділів ІІІ та V цього Кодексу.

Згідно з приписами підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 розділу ІІІ Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування цим податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

При цьому, витратами в силу приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У свою чергу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Таким чином, понесені підприємством витрати, у разі їх відображення у належним чином оформлених первинних (розрахункових, платіжних та інших) документах, можуть бути віднесені до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства для зменшення його доходу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується з 1 січня 2012 року для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить більше 10 тисяч гривень (пункт 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (пункт 192.1 статті 192 Податкового кодексу України).

В силу приписів підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 (який набрав чинності з 01.03.2014), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті.

Цим же пунктом передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість та/або інформацію про яку внесено до реєстру платників податку на додану вартість.

В силу приписів пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням) (пункт 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10).

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином оформленої податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" на користь позивача товарів підтверджується документально, господарську операцію належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочину первинні документи містять повну інформацію про поставлені товарно - матеріальні цінності, їх кількісне та вартісне вираження; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними та розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної; обмежень, визначених статтею 139 та пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що не дають позивачу права на формування витрат для зменшення його доходу в цілях оподаткування податком на прибуток підприємств та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, контролюючим органом не наведено.

У період виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" господарського зобов'язання перед позивачем вказана юридична особа була зареєстрована у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

У свою чергу, з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, іншими видами роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля фруктами, овочами, м'ясом, м'ясними продуктами, хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами, напоями та іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах), досліджені судом первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про використання позивачем отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" матеріальних активів у процесі постачання продукції, що у свою чергу підтверджує реальність виконання наведеної вище операції.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявність у контролюючого органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагента, одержаної від інших територіальних органів державної фіскальної служби чи з інформаційних систем державної фіскальної служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг).

Водночас, з дослідженого судом акта перевірки вбачається, що відповідачем в дійсності факт отримання позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" товарно-матеріальних цінностей та їх використання у господарській діяльності не перевірявся, безпосередньо аналіз поданих фінансово-господарських документів не здійснювався, а в акті лише відтворено податкову інформацію стосовно господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Карамелія" та про характер взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, що ґрунтується на суб'єктивних думках та припущеннях посадових осіб контролюючого органу.

Суд також зважає на приписи статті 62 Конституції України, відповідно до яких вина особи у вчиненні злочину повинна бути підтверджена обвинувальним вироком суду.

На момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія"у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній.

При вирішенні даної справи суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди у спосіб повернення (заліку) або відшкодування податку з бюджету, є економічно виправданими, якщо таким платником податків під час декларування власних податкових зобов`язань перед бюджетом дотримано вимоги податкового законодавства України.

Суд також звертає увагу на те, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, позивач, в силу покладеного на нього обов'язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на органи державної фіскальної служби, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв'язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження контролюючого органу про відсутність факту постачання товарно-матеріальних цінностей позивачу його контрагентом були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованих позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 23.06.2015 № 0002112201, 23.06.2015 № 0002122201 та 23.06.2015 № 0002132201, є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 182 грн. 70 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 23.06.2015 № 0002112201, 23.06.2015 № 0002122201 та 23.06.2015 № 0002132201, - визнати протиправними та скасувати.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБНИЙ СВІТ "ОКЕАНІЯ" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.