Рішення

від 25.08.2009 по справі 10/44-09-1399

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/44-09-1399

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2009 р.Справа  № 10/44-09-1399

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Парангон»в особі Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон»  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»   

про стягнення 519422,10 грн.     

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: не з'явився  

від відповідача:  Пунько В.П. –директор

Суть спору: ТОВ «КУА «Парангон»в особі Пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів» 519422,10 грн., з яких, 400000 грн. –сума фінансової позики, що надана позивачем відповідачу для поповнення обігових коштів на підставі укладеного між сторонами договору про надання фінансової позики від 14.04.2008р. №20-з; 75433,06 грн. –відсотки за користування позикою, що нараховані та несплачені відповідачем  з травня 2008 року по лютий 2009 року; 36000 грн. –індекс інфляції та 7989,04 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу з 02.07.2008р. по 01.03.2009р. на підставі ст.625 ЦК України за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання.    

          В процесі розгляду справи позовні вимоги збільшені та уточнені позивачем, про що до суду надано відповідну заяву від 25.05.2009р. за вх.№12913 та заяву від 26.05.2009р. за вх.№13080, яка є аналогічною за змістом заяві від 25.05.2009р. за вх. .№12913, та згідно з якими, позивач просить суд стягнути з відповідача 548170,04 грн., з яких,  400000 грн. –сума фінансової позики, що надана позивачем відповідачу для поповнення обігових коштів на підставі укладеного між сторонами договору про надання фінансової позики від 14.04.2008р. №20-з; 84816,62 грн.  –відсотки за користування позикою,  що несплачені відповідачем з  червня 2008 року по травень 2009 року; 52800 грн.  –індекс інфляції та 10553,42 грн.  –3% річних, що нараховані відповідачу з 02.07.2008р. по 18.05.2009р. на підставі ст.625 ЦК України за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання.    

          Відповідач надав до суду відзив на позов, який залучений судом до справи 25.05.2009р., та згідно з яким, відповідач посилається на те, що, що по-перше, не має заперечень про стягнення боргу, але тільки після того якщо позивач передаси 20% статутного капіталу Пунько В.П., тому як передані 20% статутного капіталу перевищують борг по позову; по-друге, посилається на те, що позивачем не враховані суми виплат, що здійснені відповідачем в рахунок погашення боргу. Також відповідач надав до суду заяву, яка залучена судом до справи 24.06.2009р.,  заяву, яка залучена судом до справи 14.08.2009р.,   та заяву, яка залучена судом до справи 25.08.2009р., згідно з якими, відповідач з посиланням на Експертний висновок Комісії з питань технічного регулювання та системного менеджменту Українського національного комітету Міжнародної торгової палати №1009-2003 від 23.06.2009р. вважає, що по-перше, позивач може бути повноправним засновником ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів» у 20% статутного капіталу, внесенням до статутного фонду «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів» сум 726126,78 грн.; по-друге, позивач може бути повноправним засновником «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»  у 8,5% статутного капіталу, без внесення суми до статутного фонду, у сумі коштів сплачених по договору №20-з про надання фінансової позики від 14.04.2008р. та нарахованих процентів, з послідовним збільшенням долі; по-третє, позивач не може бути повноправним засновником «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів» та виходить із засновників «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів», а після того, на підставі договору №20-з про надання фінансової позики від 14.04.2008р. звертається до господарського суду з позовом до відповідача ТОВ «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів», якщо між позивачем і відповідачем не буде компромісу на підставі мирової угоди. Окрім того, відповідач посилається на те, що надана позивачем фінансова позика має бути розглянута як вступ до статутного фонду відповідача, оскільки відповідно до Протоколу №4 від 02.04.2008р. позивач вступив до складу  засновників відповідача на підставі надання фінансової позики –400 000 грн., що відповідає 20% статутного фонду, а якщо позивач виходить зі складу засновників відповідача, то позовні вимоги позивача до відповідача складають суму боргу –400 000 грн., суму процентів –25% у рік; що відповідач сплатив позивачу  79999,30 грн., а саме, 30.03.2008р. перерахував позивачу 8469,25 грн. та 6530,05 грн., 26.03.2009р. перерахував позивачу 15000 грн., 24.07.2009р. перерахував позивачу 25000 грн., 27.07.2009р. – перерахував позивачу 25000 грн.

Окрім того, під час розгляду справи судом здійснено запит до Державної комісії з цінних паперів та фондового  ринку за вих. №1346 від 08.07.2009р. про роз'яснення порядку застосування абз.6 ч.2 ст.30 та ч.5 ст.34 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»від 15.03.2001 р. №2299-ІІІ, із змінами внесеними згідно із Законами №2801-ІV від 06.09.2005р., №3201-ІV від 15.12.2005р. щодо можливості укладення між ТОВ «Компанія з управління активами  «Парангон», яка діє в інтересах та за рахунок пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон»і ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»договору фінансової позики за рахунок активів венчурного фонду, а також щодо надання відомостей чи являється ТОВ «Науково-маркетингова  фірма «Бюро мінеральних ресурсів»емітентом пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон», чи входять до складу активів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон» боргові зобов'язання  ТОВ «Науково-маркетингова  фірма «Бюро мінеральних ресурсів», частка у корпоративних правах якого входить до складу активів венчурного фонду.

          Строк вирішення спору у даній справі продовжувався господарським судом до 23.07.2009р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання сторін у справі, про що 25.05.2009р. винесено відповідну ухвалу. Також строк вирішення спору у даній справі продовжений до 23.08.2009р., про що заступником голови суду винесено відповідну ухвалу від 22.07.2009р.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.07.2009р., 14.08.2009р., 25.08.2009р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника відповідача  оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до Свідоцтва Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №507 від 06.11.2006р., ТОВ «КУА «Парангон»(пайовий недиверсифікованого венчурного  інвестиційного фонду закритого типу «Парангон») внесено до ЄДР інститутів спільного інвестування. Відповідно до Свідоцтва Державної комісії з цінних паперів та фондового  ринку, 25.10.2006р.  ТОВ «КУА «Парангон» включено до  державного реєстру учасників, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів. 10.05.2007р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку видано ліцензію серії АВ №318276 на здійснення ТОВ «КУА «Парангон»професійної діяльності на фондовому ринку – діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), строк дії якої становить з 31.08.2006р. по 31.08.2011р.

Відповідно до Статуту ТОВ «КУА «Парангон»(нова редакція), затвердженого зборами учасників ТОВ «КУА «Парангон»(Протокол №46/03 від 11.03.2008р.) та зареєстрованого державним реєстратором Гагарінської районної у місті Севастополі державної адміністрації 19.03.2008р., ТОВ «КУА «Парангон»у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, в тому числі Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондову біржу», з урахуванням особливостей Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні  інвестиційні фонди)». За ініціативою ТОВ «КУА «Парангон»створений Пайовий не диверсифікований  венчурний інвестиційний фонд закритого типу «Парангон», що підтверджується Регламентом останнього, затвердженого Зборами учасників ТОВ «КУА «Парангон»(протокол №02/09 від 01.09.2006р.)  

Також судом встановлено, ТОВ «КУА «Парангон»являється учасником ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 10 грн., що складає 20% статутного капіталу Товариства, про що свідчить наявний у справі договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі), який 02.04.2008р. укладений між громадянином України Пунько В.П., що є засновником ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»(продавець) і ТОВ «КУА «Парангон», яке діє в інтересах та за рахунок Пайового не диверсифікованого  венчурного  інвестиційного фонду закритого типу «Парангон»(покупець); Протокол загальних зборів учасників ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів» №4 від 02.04.2008р., та Статут ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»(нова редакція), затверджений рішенням Загальних зборів Учасників ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»(протокол №4 від 02.04.2008р.) та зареєстрований державним реєстратором Виконавчого  комітету Одеської міської ради 08.04.2008р. за № запису 15561050004021078.  

Разом з тим, судом встановлено, що 14.04.2008р. між ТОВ «КУА  «Парангон», яка діє  в інтересах та за рахунок Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон» (позикодавець, позивач) і ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»(позичальник, відповідач) укладений договір про надання фінансової позики №20-з, згідно з яким, позивач надає відповідачу фінансову позику для поповнення обігових коштів в сумі 400 000 грн.

У п.1.2. договору встановлено, що  нарахування відсотків за користування грошовими коштами здійснюється щомісячно і встановлюється плата в розмірі 46,7 процентів річних, а відповідно до умов п.2.4. договору сплата нарахованих відсотків за користування позикою здійснюється до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Термін сплати відсотків може бути перенесений за згодою сторін.

Згідно з умовами п.2.1. договору позивач зобов'язаний надати позику протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання договору.

У п.3.1. договору встановлено, що термін надання позики відповідачу визначається з моменту надходження грошей на поточний рахунок відповідача і становить до 30 червня 2008 року.

Згідно з умовами п.4.1. договору, після закінчення терміну, зазначеного у пункті 3.1. цього договору відповідач зобов'язується протягом 1 (одного) банківського дня повернути суму позики, а відповідно до умов п.4.2. договору позика повертається в безготівковому  порядку шляхом перерахування відповідачем отриманої відповідно до цього договору від позивача суми грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до умов п.5.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до повного виконання своїх зобов'язань по цьому договору.

Вказаний договір з боку позивача підписаний директором ТОВ «КУА «Парангон»Колот А.В., а з боку відповідача –директором  ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»Пунько В.П. та на момент розгляду справи є чинним і не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Також господарським судом встановлено, що 01.05.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про надання фінансової позики №20-з від 14.04.2008р., згідно з якою, сторони домовилися викласти пункт 1.2. договору в наступній редакції: «Нарахування відсотків за користування грошовими коштами здійснюється щомісячно і встановлюється плата в розмірі 25 процентів річних. Згідно з п.4 додаткової угоди, вона набуває чинності з дня її підписання і є невід'ємною частиною договору.

Вказана додаткова угода також з боку позивача підписана директором ТОВ «КУА  «Парангон»Колот А.В., а з боку відповідача –директором  ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»Пунько В.П. та на момент розгляду справи є чинною і не визнана недійсною у встановленому законом порядку.

Більш того,  у судовому засіданні представник відповідача –директор  ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»Пунько В.П. підтвердив факт укладання  між сторонами цього договору та додаткової угоди до нього, а також факт виникнення зобов'язань у сторін по цьому договору.

Водночас господарським судом встановлено, що 14.04.2008р. позивач на  виконання умов укладеного між сторонами договору перерахував відповідачу позику в сумі 400 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №229 від 14.04.2008р., згідно з яким, грошові кошти в сумі 400 000 грн. перераховані позивачем відповідачу по договору займу №20-з від 14.04.2008р., що  не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.  

За час користування відповідачем наданою позивачем позикою в сумі 400 000 грн. відповідачу нараховані відсотки за квітень-червень 2008 року в сумі  25343,17 грн., а саме за квітень 2008 року в сумі 8676,50 грн., за травень 2008 року в сумі 8469,95 грн., за червень 2008 року в сумі 8196,72 грн. Відповідач нараховані позивачем відсотки за користування сумою позики оплатив частково в сумі 23676,50 грн., а саме 28.05.2008р. відповідач перерахував позивачу 8676,50 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача та 30.03.2009р. відповідач перерахував позивачу 15 000 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача.  Залишок боргу по нарахованим за вказаний період відсоткам в сумі 1666,67 грн. відповідач позивачу не сплатив. Також  відповідач не повернув позивачу надану останнім позику в сумі 400 000 грн. у строк, що встановлений договором, а саме  до 30.06.2008р.  

В свою чергу позивач звернувся до суду з позовом, в якому із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог,  просить суд стягнути з відповідача позику в сумі 400 000 грн.; відсотки за користування позикою  в сумі 84816,62 грн., що нараховані відповідачу з липня 2008 року по травень 2009 року, із врахуванням заборгованості відповідачі по сплаті відсотків  за червень 2008 року в сумі 1666,67 грн.; індекс інфляції в сумі 52800 грн. та 3% річних, що нараховані відповідачу з 02.07.2007р. по 18.05.2009р.  

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір про надання фінансової позики з додатковою угодою до нього,  за умовами яких позивач зобов'язався надати відповідачу фінансову позику для поповнення обігових коштів в сумі 400 000 грн. з терміном її повернення до 30.06.2008р. та сплатою відсотків за  користування позикою в розмірі 46,7 % річних, а з 01.05.2008р. в розмірі 25% річних, а відповідач зобов'язався  повернути суми наданої позики на протязі одного банківського дня після 30.06.2008р. та сплатити нараховані відсотки за користування позикою  до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

При цьому вказаний договір на момент розгляду справи є чинним та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку. Більш того, вказаний договір відповідає вимогам абз.6 ч.2 ст.30 та ч.5 ст.34 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001р. №2299-ІІІ, із змінами внесеними згідно із Законами №2801-ІV від 06.09.2005р., №3201- ІV від 15.12.2005р., що підтверджується листом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.08.2009р. №13/01/13066, який наданий на запит суду, та згідно з яким, станом на 31.12.2008р. до складу активів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон»входять боргові зобов'язання та корпоративні права ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів».  

В силу вимог ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ч.2 ст.1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як вище встановлено господарським судом, позивач надав до суду платіжне доручення №229 від 14.04.2008р., яке підтверджує передання  відповідачу суми позики в розмірі 400 000 грн., а отже,  і свідчить про виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором позики.  При цьому відповідач у справі жодним чином не заперечує факту одержання від позивача фінансової позики в сумі 400 000 грн.  

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, а відповідно до вимог ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.  

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог  ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що у встановлений договором строк, а саме до 30.06.2008р.,  відповідач не повернув позивачу надану суму позики, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 400 000 грн. При цьому жодних заперечень щодо таких обставин відповідач до суду також не надав.

Разом з тим, обставини справи свідчать, що відповідач не сплатив позивачу відсотки за користування позикою, розмір і порядок одержання яких встановлений умовами укладеного між сторонами договору із додатковою угодою до нього, що також кореспондується з вимогами  ч.1 ст.1048 ЦК України, якою передбачено, що  позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і прядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з розрахунком позивача сума несплачених відповідачем відсотків за користування сумою позики з   липня 2007 року по травень 2009 року становить  84816,62 грн., із врахуванням заборгованості відповідачі по сплаті процентів за червень 2008 року в сумі 1666,67 грн.  

Відповідно до вимог ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.  В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України також передбачено, що боржник не звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з розрахунком позивача, індекс інфляції становить 52800 грн. та 3 % річних –10553,42 грн. та  нараховані відповідачу за період прострочення з 02.07.2008р. по 18.05.2009р.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог,  а відтак, і їх задоволення в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що позивачем не враховані суми виплат відповідача позивачу по договору позики, господарський суд до уваги не приймає, оскільки всі документи, що надані відповідачем до відзиву на позов в підтвердження своїх посилань щодо перерахування грошових коштів позивачу, зокрема, витяги з банківського рахунку за 28.05.2008р., за 30.03.2009р. та відповідні платіжні доручення №10 від 28.10.2008р., №1 від 30.03.2009р., враховані позивачем при розрахунку суми заборгованості відповідача, а  документів, які підтверджують сплату відповідачем позивачу 50 000 грн. відповідач до суду не надав. Між тим вимогами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  Отже, виходячи із вищевикладених вимог ст.33 ГПК України саме відповідач у справі зобов'язаний надати до суду докази, які підтверджують перерахування позивачу 50 000 грн. в рахунок погашення боргу по договору фінансової позики.

Доводи відповідача про повернення суми позики позивачу лише після того, як позивач передаси 20% статутного капіталу Пунько В.П. також не приймаються господарським судом до уваги, з наступних мотивів.

Так, підставою позовних вимог у даній справі є неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання фінансової позики №20-з від 14.04.2008р. з додатковою угодою до нього від 01.05.2008р., в яких не визначено жодних умов щодо повернення відповідачем наданої позивачем позики за умови передання позивачем відповідачу 20% статутного капіталу ТОВ «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів». При цьому як договір про надання фінансової позики №20-з від 14.04.2008р., так і  додаткова угода до нього від 01.05.2008р. на момент розгляду даної справи є чинними та не визнані недійсними у встановленому законом порядку.

Отже, доводи, на які посилається відповідач,  не стосуються предмету та підстав позовних вимог у даній справі та не входять до предмету  дослідження і встановлення обставин у даній справі.  За таких обставин суд позбавлений можливості надати оцінку Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»від 02.04.2008р. №4, який наданий відповідачем у судовому засіданні 14.08.2009р., який не скріплений печаткою позивача та зміст якого значним чином відрізняється від змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»від 02.04.2008р. №4, який наданий відповідачем у судовому засіданні 25.05.2009р.

Окрім того, діяльність позивача у справі - ТОВ «КУА «Парангон», яке діє в інтересах та за рахунок Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон»врегульовано в т.ч. Законом України «Про інституту спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) від 15.03.2001р. N 2299-III (з подальшими змінами). Згідно з ч.5 ст.34 вказаного Закону, у редакції Закону, що діяла на момент укладення договору позики, до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов'язання емітентів, частка у корпоративних правах яких входить до складу активів цього фонду. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, облігаціями (у тому числі конвертованими) та договорами позики. Надання позик третім особам за рахунок грошових коштів венчурного фонду не дозволяється. Водночас ТОВ «КУА «Парангон»являється учасником ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 10 грн., що складає 20% статутного капіталу Товариства, про що свідчить наявний у справі договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі), який 02.04.2008р. укладений між громадянином України Пунько В.П., що є засновником ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»(продавець) і ТОВ «КУА «Парангон», яке діє в інтересах та за рахунок Пайового недиверсифікованого  венчурного  інвестиційного фонду закритого типу «Парангон»(покупець); Протокол загальних зборів учасників ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»№4 від 02.04.2008р., та Статут ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»(нова редакція), затверджений рішенням Загальних зборів Учасників ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів»(протокол №4 від 02.04.2008р.) та зареєстрований державним реєстратором Виконавчого  комітету Одеської міської ради 08.04.2008р. за №запису 15561050004021078.  

Відповідно до ч.1 ст.147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства, а вимогами ст.148 ЦК України передбачений порядок виходу учасника із товариства з обмеженою відповідальністю.

Отже, доводи відповідача про те, що позивач може бути повноправним засновником ТОВ  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів» у 20% статутного капіталу, внесенням до статутного фонду «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів» сум 726126,78 грн.; або позивач може бути повноправним засновником «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів» у 8,5% статутного капіталу, без внесення суми до статутного фонду, у сумі коштів сплачених по договору №20-з про надання фінансової позики від 14.04.2008р. та нарахованих процентів, з послідовним збільшенням долі; або  позивач не може бути повноправним засновником «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів» та виходить із засновників «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів», а після того, на підставі договору №20-з про надання фінансової позики від 14.04.2008р. звертається до господарського суду з позовом до відповідача ТОВ «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів», якщо між позивачем і відповідачем не буде компромісу на підставі мирової угоди стосуються корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником).

 Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.  

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Парангон»в особі Пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон»  задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Науково-маркетингова фірма «Бюро мінеральних ресурсів» (65078, м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, буд. 34, оф.16, код ЄДРПОУ 19044230, п/р 26004670227781 в ООФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Одеса, МФО 328016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Парангон»в особі Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Парангон» (99028, м. Севастополь, вул. Дибенка,6 ідентифікаційний номер 34464724, п/р 26508301001788 в СФ АКБ «Форум», МФО 384931, код ЄДРІСІ 233507) позику в сумі 400 000 (чотириста тисяч) грн., відсотки за користування позикою в сумі 84816 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 62 коп., інфляційні в сумі 52800 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот) грн., 3% річних в сумі 10553 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 42 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5481 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 70 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

          Рішення підписане  25 серпня 2009 року.

Суддя