Постанова

від 05.08.2015 по справі 826/7693/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2015 року 11:00 № 826/7693/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетингове Агенство "Сейлз АП" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетингове агентство «Сейлз АП» (надалі - позивач або ТОВ «МА «Сейлз АП») з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2014 року № 0003432201.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на необгрунтованість висновків Акта ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.10.2014 року № 2909/26-52-22-01-11/37589481 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетингове агентство «Сейлз АП» (код за ЄДРПОУ 37589481) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Т.В.Л.», код за ЄДРПОУ 38810580, за липень 2014 року». Оскільки реальність господарських операцій ТОВ «МА «Сейлз АП» з його контрагентом-постачальником маркетингових та інших послуг на підставі письмового договору від 01.10.2013 року № 117 підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що наявні к позивача та були предметом перевірки. А тому висновки перевіряючого про відсутність у ТОВ «МА «Сейлз АП» законних підстав для формування показників податкового кредиту за рахунок зазначених господарських операцій, що покладені в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 05.11.2014 року № 0003432201, суперечать нормам чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 15.06.2015 року, з'явилися представники сторін.

Представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову від 15.06.2015 року № 4053/9/26-52-10-14, де зазначається про правомірність висновків акта перевірки від 16.10.2014 року № 2909/26-52-22-01-11/37589481 та відповідно - законність оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 05.11.2014 року № 0003432201.

Суд у судовому засіданні 15.06.2015 року на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в справі документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що в період з 08.10.2014 року по 09.10.2014 року працівником ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві згідно норм пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 08.10.2014 року № 1493 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «МА «Сейлз АП» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Т.В.Л.» (ідентифікаційний код 38810580) за липень 2014 року, за результатами якої складений акт від 16.10.2014 року № 2909/26-52-22-01-11/37589481 (надалі - акт перевірки).

За висновками цього акта перевірки позивач в порушення норм п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України допустив неправомірне завищення показника податкового кредиту за звітний період липень 2014 року на суму 252 529 грн. Епізод даного правопорушення відповідач пов'язує із фактом врахування ТОВ «МА «Сейлз АП» при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрат на придбання маркетингових та інших послуг на підставі договору про надання послуг від 01.10.2013 року № 117, та послуг з транспортування та технічної допомоги дорожньо-транспортного засобу - на підстав договору від 01.10.2013 року № 115, - у контрагента ПП «Т.В.Л.» всього на загальну суму 1 515 177 грн. (в т.ч. ПДВ - 252 529,50 грн.). На думку перевіряючого господарські операції між названими підприємствами в дійсності не мали реального характеру та здійснювалися лише з метою штучного формування витрат і податкового кредиту. Такі висновки працівника ДПІ ґрунтуються на наступному:

- за період липень 2014 року за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність реєстрації податкових накладних ПП «Т.В.Л.» . Натомість податкові накладні, в яких ПП «Т.В.Л.» значиться як покупець містить таку номенклатуру - цукор білий кристал, 3 кат. Аналізом звітності з ПДВ за липень 2014 року встановлено маніпулювання ПП «Т.В.Л.» податковою звітністю з метою формування технічного податкового кредиту для третіх осіб (згідно листа ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.09.2014 року № 8848/7/26-55-22-07-11 з податковою інформацією від 23.09.2014 року № 15/26-55-22-07/38810580 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Т.В.Л.»за липень 2014 року);

- за даними податкової звітності перевіряємого підприємства з ПДВ основним постачальником ТОВ «МА «Сейлз АП» за липень 2014 року було ПП «Т.В.Л.» . Разом з тим, відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати, поданого ПП «Т.В.Л.» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у липні 2014 року кількість працюючих на цьому підприємстві становить 2 особи. Інформація щодо основних фондів ПП «Т.В.Л.» відсутня, оскільки фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва цим підприємством до ДПІ не подавався. Також згідно бази даних АІС «Податковий блок» основним видом діяльності ПП «Т.В.Л.» є неспеціалізована оптова торгівля;

- ТОВ «МА «Сейлз АП» включено до складу ПДВ на підставі податкових накладних, які виписані ПП «Т.В.Л.» в кількості 10 штук однією латою 31.07.2014 року та на загальну суму ПДВ 252 529,50 грн. З урахуванням номенклатури послуг, наведених в цих податкових накладних, ПП «Т.В.Л.» надавалися послуги, що не передбачені в довідці про включення до ЄДРПОУ.

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «МА «Сейлз АП» перевіряючий дійшов висновку про відсутність документального підтвердження задекларованих господарських операцій, та як наслідок про заниження позивачем податку додану вартість на суму 252 529 грн.

05.11.2014 року ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0003432201, яким визначило ТОВ «МА «Сейлз АП» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 378 793,50 грн., в т.ч. 252 529 грн. за основним платежем, 126 264,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи зазначене вище податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 року протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) «маркетингові послуги (маркетинг)» - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

При цьому, мерчандайзинг - один із видів маркетингу, що сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу - вдале розміщення товарів у торговому залі, оригінальне оформлення прилавків та вітрин, організація презентацій з роздачею сувенірів, наданням знижок та пільг.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового період.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962 (набрав чинності 01.03.2014 року та діяв до 01.12.2014 року, тобто був чинний на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами абз. 1 норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пп. 44.3 ст. 44 ПК України).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року № К/800/6501/14, «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)» та «…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.».

В ході судового розгляду також встановлено укладення ТОВ «МА «Сейлз АП» (Замовник), в особі директора Рибакова К.Ф., письмових договорів про надання послуг з ПП «Т.В.Л.» (Виконавець), в особі директора Барсегова В.А., а саме:

- договору про надання послуг з технічної допомоги та перевезення ДТЗ від 01.10.2013 року за № 115. За умовами цього Договору Виконавець має надавати Замовнику платні послуги (роботи) з транспортування та технічної допомоги дорожньо-транспортного засобу (ДТЗ). Послуги надаються за зверненням Замовника, в якому вказуються ТЗ, який необхідно транспортувати та/або надати технічну допомогу (марка, модель, державний реєстраційний номер), строки транспортування ДТЗ. Порядок виконання робіт (надання послуг), права та обов'язки сторін визначені у п. 2 зазначеного Договору. Ціна послуг з транспортування та технічної допомоги ДТЗ визначається за домовленістю сторін на підставі додатку, в залежності від складності послуг, відстані до пункту призначення та типу ТЗ. Оплата наданих послуг здійснюється по факту надання послуг після отримання рахунку фактури та акта наданих послуг;

- договору про надання послуг від 01.10.2013 року за № 117. За умовами цього Договору Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги з організації заходів інформування споживачів, промо-акцій, рекламні послуги, послуги мерчандайзингу, послуги з проведення перевірок, маркетингові послуги. Терміни надання послуг (виконання робіт), їх об'єм, адресні програми, найменування продукції для просування, графіки проведення, скалькульований кошторис (технічне завивання) та умови виконання сторонами своїх зобов'язань та домовленостей визначені в додатках до цього Договору, які є невід'ємною його частиною. Вартість послуг Виконавця за цим Договором визначається сторонами у відповідних Додатках до цього Договору. За фактом надання послуг оформлюється акт здачі-прийняття наданих послуг.

Крім того, до вказаного договору від 01.10.2013 року № 117 сторонами 01.07.2014 року були складені та підписані додатки за № 25, № 26, № 28, № 29, № 30, № 31, № 32 (копії яких наявні в матеріалах справи). Зокрема, за умовами цих Додатків Виконавець повинен надати Замовнику наступні послуги: маркетингових послуг (ефективне розміщення на стелажах і полицях товарів, консультації покупців та надання інформації стосовно запасів продукції, проведення дегустацій) під торгівельною маркою Замовника з метою збільшення споживацького попиту на товар, візуалізація його представленості, полегшений доступ до товару та збільшення обсягів продажу товарів Замовника, в торгових залах торгових точок, згідно визначеної адресної програми; мерчандайзингові послуги (тобто, послуги з викладки товарів, ефективне розміщення на стелажах і полицях) під певними торгівельними марками Замовника з метою їх найкращого представлення в торгових залах торгових точок, а саме у торгівельних мережах магазинів згідно визначеної адресної програми; послуг з консультації покупців про переваги певної продукції в місцях продажу згідно визначеної адресної програми. Предметами послуг є товари торгівельних марок Cleanic, «Котекс», «Хаггіс», ОСРАМ. Зібрана в ході та за результатами надання маркетингових та інших послуг інформація надається в електронному вигляді представнику Замовника на адресу електронної поштової скриньки.

На підтвердження фактів надання названим контрагентом маркетингових послуг, послуг з мерчандайзингу та інших послуг, проведення розрахунків за результатами таких послуг позивач надав до суду наступні документи:

- копії рахунків-фактур від 31.07.2014 року № 31 на суму 44 700 грн., від 31.07.2014 року № 32 на суму 8 250 грн., від 31.07.2014 року № 33 на суму 6 000 грн., від 31.07 2014 року № 34 на суму 16 800 грн., від 31.07.2014 року № 30 на суму 157 500 грн., від 31.07.2014 року № 35 на суму 361 710 грн., від 31.07.2014 року № 36 на суму 399 120 грн., від 31.07.2014 року № 37 на суму 231 150 грн., від 31.07.2014 року № 38 на суму 284 250 грн., від 31.07.2014 року № 39 на суму 5 697 грн., в тексті яких відсутні відомості про П.І.П. і посаду особи, яка їх підписала;

- копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2014 року № 31 на суму 44 700 грн. (з ПДВ), від 31.07.2014 року № 32 на суму 8 250 грн. (з ПДВ), від 31.07.2014 року № 33 на суму 6 000 грн. (з ПДВ), від 31.07 2014 року № 34 на суму 16 800 грн. (з ПДВ), від 31.07.2014 року № 30 на суму 157 500 грн. (з ПДВ), від 31.07.2014 року № 35 на суму 361 710 грн. (з ПДВ), від 31.07.2014 року № 36 на суму 399 120 грн. (з ПДВ), від 31.07.2014 року № 37 на суму 231 150 грн. (з ПДВ), від 31.07.2014 року № 38 на суму 284 250 грн. (з ПДВ), складених та підписаних сторонами (директором Барсеговим В.А. - від імені ПП «Т.В.Л.» та директором Рибаковим К.Ф. - від імені ТОВ «МА «Сейлз АП») за результатами надання маркетингових послуг (в т.ч. з дегустації певних продуктів) і послуг мерчандайзингу - в розрізі за товарами певних торгівельних марок та у певних магазинах, надання консультацій покупців про переваги продукції певної товарової марки в мережах магазинів «Сільпо», «Фуршет» і «Ватсонс», послуг з перевірки займаної частки поличного простору продукції ТМ «Cleanic» в місцях продажу згідно визначеної адресною програми, оцінки рекомендаційного рівня ТМ «Cleanic» продавцями в мережі магазинів «Ватсонс», - за період липень 2014 року. Копія акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2014 року № 30 на суму 157 500 грн. (з ПДВ) позивачем до матеріалів справи не надана однак була об'єктом документальної перевірки (акт від 16.10.2014 року № 2909/26-52-22-01-11/37589481) та зафіксована в даних бухгалтерського обліку ТОВ «МА Сейлз АП»;

- копію акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2014 року № 39 на суму 5 697 грн. (з ПДВ), складених та підписаних сторонами (директором Барсеговим В.А. - від імені ПП «Т.В.Л.» та директором Рибаковим К.Ф. - від імені ТОВ «МА «Сейлз АП») за результатами надання послуг з транспортування певних дорожньо-транспортних засобів (із зазначенням марки авто, держ. реєстр, номеру);

- копії звітів по наданих послугах, підписаних уповноваженими представниками сторін, до актів виконаних робіт № 33 від 31.07.2014 року, № 30 від 31.07.2014 року;

- копії звітів ПП «Т.В.Л.» по наданих послугах до актів здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2014 року № 31, № 32, № 35, № 36, № 37, № 38, підписаних директором ПП «Т.В.Л.» Барсеговим В.А.;

- копії податкових накладних від 31.07.2014 року № 31 на суму ПДВ 44 700 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 450 грн.), від 31.07.2014 року № 32 на суму 8 250 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 375 грн.), від 31.07.2014 року № 33 на суму 6 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 000 грн.), від 31.07 2014 року № 34 на суму 16 800 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 800 грн.), від 31.07.2014 року № 30 на суму 157 500 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 250 грн.), від 31.07.2014 року № 35 на суму 361 710 грн. (в т.ч. ПДВ - 60 285 грн.), від 31.07.2014 року № 36 на суму 399 120 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 520 грн.), від 31.07.2014 року № 37 на суму 231 150 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 525 грн.), від 31.07.2014 року № 38 на суму 284 250 грн. (в т.ч. ПДВ 47 375 грн.), від 31.07.2014 року № 39 на суму 5 697 грн. (в т.ч. ПДВ - 949,50 грн.), що підписані Барсеговим В.А. та скріплені печаткою підприємства ПП «Т.В.Л.»;

- виписку Печерської філії ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 300711)за період з 01.09.2014 року по 30.11.2014 року з відомостями про оплату вартості послуг, наданих ПП «Т.В.Л.» за липень 2014 року в сумі 1 515 177 грн. (з ПДВ);

- оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» з проводками на рахунки 93 «Витрати на збут», 31 «Рахунки у банках» і 641 «Розрахунки за податками (ПДВ)» по контрагенту ПП «Т.В.Л.» за місяці липень-вересень 2014 року з відомостями про відсутність кредиторської/дебіторської заборгованості по вказаним правочинам.

Відповідно до усних пояснень представників позивача, наданих в судовому засіданні у справі, укладення описаних вище правочинів з ПП «Т.В.Л.», придбання у нього маркетингових та інших послуг пов'язано із господарською діяльністю ТОВ «МА «Сейлз АП». Зокрема, в період липень 2014 року позивач здійснював (та наразі здійснює) господарську діяльність за такими видами діяльності: рекламні агентства, дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки, вантажний автомобільний транспорт, надання послуг з перевезення речей (переїзду), та ін. Для здійснення зазначеної господарської діяльності у позивача наявний штат працівників в кількості 13 осіб, однак періодично виникає необхідність у залученні на договірних засадах третіх осіб (субпідрядних організацій) для своєчасного та якісного надання маркетингових та інших послуг на замовлення клієнтів (а саме в даному випадку - ПП «Т.В.Л.»).

Додатково на обґрунтування наявності ділової мети при укладенні спірних правочинів позивач надав суду: копію свого статуту (де містяться відомості щодо предмету діяльності товариства); копії електронних витягу та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «МА «Сейлз АП» станом на 28.04.2015 року; шатний розпис ТОВ «МА «Сейлз АП» за липень 2014 року; бухгалтерську довідку щодо використання результатів спірних операцій з ПП «Т.В.Л.» в господарській діяльності ТОВ «МА «Сейлз АП» (із посиланням на конкретні первинні документи та реквізити контрагентів-покупців); копії договорів про надання послуг, укладених між позивачем (як виконавцем) та підприємствами-замовниками (ТОВ «Капсулар», ТОВ «СП Укркоттон», ТОВ «Імперія СВ», Підприємство з 100% ІІ «Осрам Україна», ТОВ «СОС Сервіс Україна», ТОВ «Атлант-М Лепсе», ТОВ «Автосоюз», ТОВ «СК Альянс 2006») протягом 2012 - 2014 років, щодо надання маркетингових послуг, послуг мерчандайзингу, послуг з перевезення та технічної допомоги ДТЗ, копії первинних документів (податкових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт), що оформлені на виконання таких договорів; банківські виписки з відомостями про отримання позивачем коштів від контрагентів-замовників за надані послуги (виконані роботи); копію податкової декларації ТОВ «МА «Сейлз АП» з ПДВ за липень 2014 року з додатками.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності свідчать про фактичний рух активів (коштів і матеріальних цінностей на підприємстві) із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності ТОВ «МА «Сейлз АП». Також судом вбачається, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Посилання контролюючого органу на отримані лист ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.09.2014 року № 8848/7/26-55-22-07-11 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Т.В.Л.» та податкову інформацію від 23.09.2014 року № 15/26-55-22-07/38810580 судом не беруться до уваги, оскільки жоден із названих документів відповідачем до матеріалів справи не наданий. А тому як наслідок у суду відсутня можливість надати таким документам належну юридичну оцінки. Більш того наведені в акті перевірки позивача відомості про адресу місцезнаходження ПП «Т.В,Л,» та особу керівника цього підприємства не відповідають даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Так, згідно наявного в матеріалах цієї судової справи витягу з ЄДР відносно ПП «Т.В.Л.» станом на 31.07.2014 року, місцезнаходження контрагента позивача - м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, оф. 3/17, а директором з 05.07.2013 року значиться Барсегов В.А.

Такі обставини, як відсутність у контрагента позивача достатньої кількості трудових ресурсів (всього 2 людини), відсутність у власності основних засобів, майна також не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій, оскільки податковим органом в даному випадку не доведено зв'язку цього факту з неможливістю виконати розглядувані господарські операції із залученням інших фізичних осіб та орендованого майна.

Крім того, відповідачем не було надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання описаних вище правочинів, зокрема, того, що дане підприємство не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку, а відтак суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за звітний період липень 2014 року, цілком відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «МА «Сейлз АП» і ПП «Т.В.Л.», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договорів про надання послуг та первинних документів до них неуповноваженими на те особами.

Зокрема, в акті перевірки позивача також відсутні відомості про визначення контрагенту позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ТОВ «МА «Сейлз АП» і ПП «Т.В.Л.» за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, відповідач в ході судового розгляду даної справи будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «МА «Сейлз АП» і ПП «Т.В.Л.», - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, до суду не подав.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до складу податкового кредиту, та як наслідок про протиправність донарахування ТОВ «МА «Сейлз АП» суми податку на додану вартість та застосування штрафної (фінансової) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням від 05.11.2014 року № 0003432201.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетингове агентство «Сейлз АП» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.11.2014 року № 0003432201.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетингове агентство «Сейлз АП» (ідентифікаційний код 37589481, адреса місцезнаходження: 02156, м. Київ, вул. Жукова, буд. 33-А, к. 151) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 копійки) з Державного бюджету України .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок