Постанова

від 04.08.2015 по справі 826/4169/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4169/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Чаку Є.В.

Коротких А.Ю.

При секретарі: Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2015 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Своїм рішенням суд, зокрема, стягнув з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" (код ЄДРПОУ 34355975) до Державного бюджету податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 22 842 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сорок дві гривні) на бюджетний рахунок №31119029700011 (одержувач :УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 14010100).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, з апеляційною скаргою звернувся відповідач та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, в той час як скарга позивача залишається без задоволення, з наступних підстав.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 612 083,58 грн.

Так, позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 612 083,58 грн. з податку на додану вартість, що виникла на підставі:

- податкового повідомлення рішення від 18 жовтня 2011 року №0141121503, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 593 153,00 грн. (основний платіж - 592 153,00 грн. штрафна санкція - 1,00 грн.);

- податкового повідомлення рішення від 26 грудня 2014 року №00018372201, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 171 106,00 грн. (основний платіж - 136 885,00 грн. штрафна санкція - 34 221,00 грн.);

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9041429830 від 18 липня 2014 року на суму 22 556,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9048399948 від 20 серпня 2014 року на суму 48 513,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9053719712 від 18 вересня 2014 року на суму 6 199,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9060616410 від 20 жовтня 2014 року на суму 71 718,00грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9067501238 від 19 листопада 2014 року на суму 69 882,00 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9078804566 від 20 січня 2015 року на суму 56 121,00 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість № 9018805555 від 19 лютого 2015 року на суму 22 842,00 грн.;

- нарахована пеня у сумі 26 179,58 грн.

Між тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2013 року у справі №826/1671/13-а, яку залишено без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2014 року відмовлено в задоволені позову ТОВ "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 жовтня 2011 року №01411121503.

В подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року у справі №826/1671/13-а скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2013 року у справі №826/1671/13-а та закрито провадження у справі №826/1671/13-а за позовом ТОВ "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України - постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України - постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Станом на час прийняття оскаржуваного рішення ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2015 року справі №826/1671/13-а набрала законної сили.

Зі змісту ухвали від 23 квітня 2015 року вбачається, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про погодження застосування податкового компромісу від 20 квітня 2015 року №15154/10/26-59-15-03-66, яким погоджено застосування податкового компромісу по податковим повідомленням-рішенням від 18 жовтня 2011 року №01411121503.

Отже з урахуванням того, що сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, 5 відсотків відповідачем було сплачено, а податкові зобов'язання, нараховані податковим повідомленням-рішенням від 18 жовтня 2011 року №01411121503 є такими, що погашені, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі наведеного податкового повідомолення-рішення не підлягають задоволенню.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 36.1 статті 36 Податкового кодексу України - податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 56.18 статті 56 ПКУ передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 20.1.18 статті 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 49.18.1 п. 49.18 статті 49 ПК України - податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, що стосується даного випадку, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 56.11 статті 56 ПК України - не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 статті 95 ПК України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Однак, судом першої інстанції вірно встановлено, що платіжним дорученням від 21 липня 2014 року №802 сплачено 22 555 грн. (призначення платежу ПДВ за червень 2014 року), від 21 серпня 2015 року №926 сплачено 48 515 грн.(призначення платежу ПДВ за липень 2014 року), від 19 вересня 2014 року №1076 сплачено 6 200 грн. (призначення платежу ПДВ за серпень 2014 року), від 21 жовтня 2014 року сплачено 71 715 грн. (призначення платежу ПДВ за вересень 2014 року), від 20 листопада 2014 року №1301 сплачено 69 890 грн. (призначення платежу ПДВ за жовтень 2014 року), від 26 грудня 2014 року №1483 сплачено 171 106 грн. (призначення платежу ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26 грудня 2014 року №00018372201), від 22 січня 2015 року №48 сплачено 56 120 грн. (призначення платежу ПДВ за грудень 2014 року).

Таким чином, заборгованість відповідача, що виникла на підставі податкового повідомлення рішення №00018372201, податкових декларацій з податку на додану вартість № 9041429830, № 9048399948, № 9053719712, № 9060616410, № 9067501238, № 9078804566 на суму 56 121,00 грн. сплачена відповідачем добровільно, тому судом першої інстанції вірно визначено, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, яка виникла на підставі вказаних вище податкового повідомлення-рішення та податкових декларації з ПДВ не підлягають задоволенню.

Крім того, щодо стягнення з відповідача пені в сумі 26 179,58 грн., то податковим органом не надано доказів обґрунтованості нарахування відповідачу пені у вказаній сумі, отже не вбачається підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені у вказаній сумі.

Слід зазначити, що в апеляційній скарзі позивача не наведено жодного факту, посилання на норми законодавства чи на конкретні докази на обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення суду першої інстанції, не зазначено, які саме факти не встановлено та які докази не взято до уваги судом.

Разом з тим, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції послався на те, що відповідачем не надано доказу сплати грошового зобов'язання, яке виникло на підставі податкової декларації з податку на додану вартість № 9018805555 від 19 лютого 2015 року на суму 22 842,00 грн.

Проте, разом з апеляційною скаргою товариство надало платіжне доручення від 23 лютого 2015 року № 150, що є доказом сплати грошового зобов'язання в сумі 22 842,00 грн. відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість № 9018805555 від 19 лютого 2015 року.

З огляду на викладене, в суду не має підстав для задоволення даного адміністративного позову в жодній із заявлених частин, оскільки матеріалами справи підтверджено добровільне виконання відповідачем своїх податкових зобов'язань. Позивачем будь-яким способом даного твердження не спростовано та не доведено.

Зважаючи на викладене вище, та наявні у справі докази, колегія суддів вважає неправомірними вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві щодо стягнення з відповідача коштів за податковим боргом у розмірі 612 083,58 грн.

Таким чином необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову частково.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2015 року в частині стягнення з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Медіа Уорлдвайд" (код ЄДРПОУ 34355975) до Державного бюджету податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 22 842 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сорок дві гривні) на бюджетний рахунок №31119029700011 (одержувач :УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 14010100) - скасувати та ухвалити нову, якою у вказаній частині позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Коротких А. Ю.