Ухвала

від 04.08.2015 по справі 826/2518/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2518/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус Трейд" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус Трейд" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 по 30 квітня 2014 року та із 01 червня по 31 серпня 2014 року; визнати протиправним та скасування наказу відповідача від 28 січня 2015 року № 175 "Про проведення документальної позапланової перевірки TOB "Крокус Трейд" (код ЄДРПОУ 38760975)" (далі - оскаржуваний наказ) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 по 30 квітня 2014 року та із 01 червня по 31 серпня 2014 року; визнати протиправними дій відповідача щодо визнання в акті від 30 січня 2015 року № 49/26-57-22-01-10/38760975 "Про результати проведення документальної позапланової перевірки TOB "Крокус Трейд" (код ЄДРПОУ 38760975) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 та з 01.06.2014 по 31.08.2014 року" (далі - акт перевірки) безтоварними задекларованих операцій позивача за період із 01 по 30 квітня 2014 року та із 01 червня по 31 серпня 2014 року; визнати протиправними дій відповідача щодо внесення до облікової картки платника податків - позивача, автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС коригувань до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача, а також іншої інформації, внесеної у результаті проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 по 30 квітня 2014 року та із 01 червня по 31 серпня 2014 року; зобов'язати відповідача вилучити з облікової картки платника податків - позивача, автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС коригування до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача, а також іншу інформацію, внесену у результаті проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 по 30 квітня 2014 року та із 01 червня по 31 серпня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ Святошинському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 по 30 квітня 2014 року та з 01 червня по 31 серпня 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки, у якому зазначено, що позивачем завищено суму податкового зобов'язання у розмірі 2366926,00 грн., у тому числі за: квітень 2014 року - 439993,00 грн., червень 2014 року - 410539,00 грн., липень 2014 року - 642976,00 грн., серпень 2014 року - 873418,00 грн.; завищено суму податкового кредиту у розмірі 2350879,00 грн., у тому числі за: квітень 2014 року - 436149,00 грн., червень 2014 року - 407577,00 грн., липень 2014 року - 639420,00 грн., серпень 2014 року - 867733,00 грн.

Не погоджуючись в вищенаведеним, позивач звернувся до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці 5 цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 та п. 82.2 ст. 82 ПК України, а отже, у даному випадку, рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приймається контролюючим органом вищого рівня і лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 55.2 ст. 55 ПК України, контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

Таким чином, в даному випадку, відповідно до пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказ повинен бути прийнятий контролюючим органом вищого рівня і лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, оскаржуваний наказ прийнято відповідачем, а не контролюючим органом вищого рівня (Головним управлінням ДФС у місті Києві).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження мотивів або причин проведення перевірки, а саме початку службового розслідування або наявності повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення посадовими особами контролюючого органу.

На підставі вищевикладеного, відповідачем не доведено правомірність призначення та не надано доказів щодо наявності підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а тому і відсутня підстава для проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Крім того, у матеріалах справи містяться довідки, складені відповідачем за результатами проведення позапланових перевірок від 02 грудня 2014 року № 413/26-57-22-04/38760975, в якій встановлено відсутність порушень вимог законодавства зі сторони позивача за період із 01 червня по 30 червня 2014 року та із 01 по 31 серпня 2014 року, а також від 27 жовтня 2014 року № 509/26-57-22-04/38760975, у якій зазначено відсутність порушень вимог законодавства зі сторони позивача за період із 01 по 30 квітня 2014 року та із 01 по 31 липня 2014 року, а тому дії відповідача по призначенню та проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом перевірки, вчинені безпідставно, не у спосіб, передбачений чинним законодавством, а висновки, викладені в акті перевірки, з перевищенням компетенції.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період та визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до облікової картки платника податків - позивача, автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС коригувань до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача, а також іншої інформації, внесеної у результаті проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період та зобов'язання відповідача вилучити з облікової картки платника податків - позивача, автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС коригування до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача, а також іншу інформацію, внесену у результаті проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період, слід зазначити наступне.

Згідно з п.п. 36.1, 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Враховуючи, що судом першої інстанції вже було встановлено неправомірність дій щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а також протиправності дій щодо викладення висновків в акті перевірки, а тому дії щодо внесення до облікової картки платника податків - позивача, автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС коригувань до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача є також протиправними.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62, ст. 74 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

В силу приписів п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Зважаючи на викладене, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Зокрема з урахуванням того, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків, зокрема, у вигляді коригування в базах даних задекларованих ним показників, до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Крім того, відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до даного Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

З вищевказаного вбачається, що недостовірна інформація, викладена у висновках акту, вноситься відповідачем до існуючих баз даних ДФС та використовується податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, відмови контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем - чим грубо порушуються права позивача.

Крім того, слід звернути увагу, що самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлених показників податкового кредиту або в обліковій картці платника податків, інших існуючих баз даних ДФС податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, мас право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, що підтримано Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалах від 01 квітня 2014 року №К/800/39683/13, від 21 серпня 2014 року №К/800/30213/14 та постановах від 01 квітня 2014 року №К/800/47935/13, від 28 серпня 2014 року №К/800/35272/14.

Таким чином, позовні вимоги про щодо визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до облікової картки платника податків - позивача, автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС коригувань до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача, а також іншої інформації, внесеної у результаті проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період та зобов'язання відповідача вилучити з облікової картки платника податків - позивача, автоматизованої системи співставлення показників податкового кредиту та інших існуючих баз даних ДФС коригування до задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача, а також іншу інформацію, внесену у результаті проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.