Постанова

від 04.08.2015 по справі 922/1403/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 922/1403/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Данилова М.В., Рогач Л.І. за участю представників: від прокуратури:Романов Р.О., посв. №014714 від 23.07.2015р.; від відповідача 1:Буряковська О.Ю., дов. №08-11/1603/2-15 від 09.04.2015р.; від відповідача 2:Фомін Р.Б., дов. б/н від 23.03.2015р.; від відповідача 3:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиОбслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мілленіум" та Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. у справі господарського суду№922/1403/15 Харківської області за позовомЗаступника прокурора Київського району міста Харкова до 1.Харківської міської ради; 2.Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мілленіум"; 3.Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції провизнання недійсним та скасування рішення В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2015р. у справі №922/1403/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. у справі №922/1403/15 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги - задоволено. Визнано незаконним та скасовано п. 8.2. додатку 1 до рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010р. №13/10. Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки площею 0,411 га з кадастровим номером 6310136600:04:009:0035 №12446755 від 15.04.2014р. та площею 4,7345га з кадастровим номером 6310136600:04:009:0038 №12445563 від 15.04.2014р. Зобов'язано Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування записів про право власності №5361215 від 10.04.2014р. та №5360746 від 10.04.2014р. Зобов'язано Обслуговуючий Кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Мілленіум" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельні ділянки площею 0,411га з кадастровим номером 6310136600:04:009:0035 та 4,7345га з кадастровим номером 6310136600:04:009:0038. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Мілленіум" та Харківська міська рада з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодились та звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Харківською міською радою також було заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в порядку касації.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, скаржники посилаються на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.07.2014р. №03-05/1304 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дроботової Т.Б., для вирішення питання щодо можливості прийняття касаційних скарг до провадження у справі №922/1403/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Данилова М.В., Рогач Л.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2015р. задоволено вищезазначене клопотання, зупинено виконання постанови апеляційної інстанції до закінчення її перегляду в порядку касації, зазначені касаційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 04.08.2015р. прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг, представники Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мілленіум" та Харківської міської ради підтримали вимоги касаційних скарг. Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції уповноваженого представника не направила. Явка не визнавалась обов'язковою.

Представник Харківської міської ради в судовому засіданні в обґрунтування свої касаційних вимог посилався на правові позиції Верховного Суду України, викладені в постанові від 01.07.2015р. у справі №6-178цс15, яка була прийнята на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах, а саме, що початок перебігу строку позовної давності не може обчислюватись з дати здійснення прокуратурою перевірки.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мілленіум" та Харківської міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010р. №13/10 ОК "ЖБК "Мілленіум" надано земельну ділянку загальною площею 9,1908 га, розташовану за адресою: м.Харків, вул. Шевченка, 327, що посвідчується Державним Актом про право власності серії ЯЛ №189767, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №321070600009 від 05.07.2010р. за кадастровим №6310136600:04:009:0027.

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання незаконним та скасування п. 8.2 додатку 1 до рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010р. №13/10; визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки площею 0,411 га з кадастровим номером 6310136600:04:009:0035 №12446755 від 15.04.2014р. та площею 4,7345га з кадастровим номером 6310136600:04:009:0038 №12445563 від 15.04.2014р.; зобов'язання Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області внести записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування записів про право власності №5361215 від 10.04.2014р. та № 5360746 від 10.04.2014р.; зобов'язання ОК "Житлово-будівельний кооператив "Мілленіум" повернути громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельні ділянки площею 0,411га з кадастровим номером 6310136600:04:009:0035 та 4,7345га з кадастровим номером 6310136600:04:009:0038.

В процесі судового розгляду даної справи, відповідачами було заявлено про застосування строків позовної давності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що заступник прокурора звернувся до суду з даною позовною заявою із пропуском строку позовної давності.

Скасовуючи судове рішення господарського суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційна інстанція виходила з того, що строк позовної давності не пропущений, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення, позовна давність не поширювалась на вимоги позивача та з того, що порушення норм законодавства виявлені при перевірці прокуратурою у лютому 2015р.

Проте, судова колегія Вищого господарського суду України з такими висновками не погоджується з огляду на таке.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК).

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 ЦК України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом із тим ч.ч. 1, 2, 4 ст. 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми закону встановлені ч. 1 ст. 261 ЦК України про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Незважаючи на викладене, господарський суд апеляційної інстанції фактично наділив заступника прокурора статусом самостійного позивача та дійшов помилкового висновку про початок позовної давності з дня виявлення прокуратурою факту порушення під час перевірки.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015р. у справі №6-178цс15, яка була прийнята на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах.

Посилання апеляційної інстанції на п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 20.12.2011р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства") є необґрунтованим, оскільки вказаним Законом, що набрав чинності 15.01.2012р. , даний пункт було виключено, а пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень зазначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Також, господарським судом першої інстанції зазначено про обізнаність прокурора щодо прийняття оскаржуваного рішення ще у 2010 році з посиланням на протокол пленарною засідання Харківської міської ради від 24.02.2010р.

Крім того, Харківська міська рада у своїй касаційній скарзі зазначає, що до прокуратури міста Харкова листом №08-04/700/2-10 від 26.03.2010р. було направлено оскаржуване рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання.

Отже, місцевий господарський суд, на відміну від апеляційної інстанції, з огляду на те, що з відповідною позовною заявою заступник прокурора звернувся в березні 2015 року, дійшов до обґрунтованого висновку, що останній звернувся до суду із пропуском строку позовної давності.

Вищий господарський суд України враховує судову практику та правову позицію Верховного Суду України стосовно того, що пропуск позовної давності є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, встановлення обставин пов'язаних із спливом строку позовної давності свідчить про правильність застосування місцевим господарським судом ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 111 7 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. у справі №922/1403/15 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2015р. у справі №922/1403/15 - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мілленіум" та Харківської міської ради - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. у справі №922/1403/15 - скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2015р. у справі №922/1403/15 - залишити без змін.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя М.В. Данилова Суддя Л.І. Рогач