Постанова

від 04.08.2015 по справі 916/3610/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 916/3610/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Куровського С.В. - доповідача, Погребняка В.Я., за участю представників:

ТОВ "Келей" - Трошина М.А. (дов. від 09.12.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

Головного управління Міндоходів в Одеській області

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015

у справі №916/3610/14 господарського суду Одеської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Келей"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2015 (суддя Бахарєв Б.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ "Келей". Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Келей". Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, визнано погашеними. Провадження у справі припинено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (колегія суддів у складі: Пироговський В.Т. - головуючий, Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.) апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 13.01.2015 за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м.Одеси припинено.

В касаційній скарзі Державна податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 та припинити провадження у справі з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вказаний вище перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Припиняючи порушене ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 апеляційне провадження щодо розгляду апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник в розумінні ст. 91 ГПК України і ст. 1 Закону про банкрутство не являється учасником справи про банкрутство не набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство ТОВ "Келей", оскільки з грошовими вимогами до боржника не зверталася, про наявність податкової заборгованості не зазначає і в апеляційній скарзі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Келей" на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

При цьому, судом було перевірено дотримання вимог Цивільного кодексу України, Закону про банкрутство щодо порядку ліквідації юридичної особи до звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, в тому числі, щодо повідомлення податкового органу про прийняте рішення щодо ліквідації ТОВ "Келей".

Згідно матеріалів справи, 28.03.2014 головою ліквідаційної комісії боржника на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси, на обліку у якій перебуває боржник, направлено заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.

На виконання вимог ст. 105 ЦК України в Бюлетені Державної Реєстрації за №278 від 24.03.2014 опубліковано повідомлення про припинення ТОВ "Келей".

Наявними матеріалами справи підтверджується надіслання на адресу податкового органу за місцезнаходженням боржника - ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ухвали про порушення справи про банкрутство від 18.09.2014, постанови про визнання боржника банкрутом від 09.12.2014.

Відтак, за умов належного повідомлення про припинення боржника, як платника податків, та про порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство за ст. 95 Закону про банкрутство, податкова інспекція не була позбавлена можливості провести перевірку платника податків - боржника та заявити грошові вимоги у даній справі про банкрутство при належному виконанні контролюючим органом його обов'язків, передбачених податковим законодавством України.

Апеляційний господарський суд, відповідно до вимог ст.ст. 99-101 ГПК України належним чином дослідивши матеріали справи встановив, що в матеріалах справи відсутні докази звернення скаржника - ДПІ у Приморському районі м.Одеси з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутства.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси жодним чином не посилається на наявність у ТОВ "Келей" заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Про наявність у боржника будь-якої податкової заборгованості скаржник не зазначає і в касаційній скарзі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси не є учасниками справи про банкрутство ТОВ "Келей", доказів підтвердження того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції стосується його прав та обов'язків або порушує його права, не надала.

Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин справи суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржника, який не є учасником провадження у справі про банкрутство, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, є такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 по справі № 916/3610/14 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Куровський С.В.

Погребняк В.Я.