Рішення

від 29.07.2015 по справі 910/13939/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2015Справа №910/13939/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абетон Трубопродукт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія»

про стягнення заборгованості в розмірі 436 345,97 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Рябець Я.І., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Абетон Трубопродукт» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 436 345,97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/13939/15, розгляд справи призначено на 29.07.2015 р.

У судове засідання 29.07.2015 р. представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та надав суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.07.2015 р. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Абетон Трубопродукт» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (далі - замовник, відповідач) було укладено Договір поставки № 30 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію іменовану у подальшому товар, у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного Договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною Договору, які іменуються специфікаціями.

Відповідно до п. 4.1 Договору ціни на товар встановлюються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору..

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 Договору покупець здійснює оплату протягом 30 календарних днів з дня поставки партії товару. Розрахунок постачальника та покупця за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Позивач зазначає суду про те, що ним, на виконання умов Договору, було поставлено відповідачу продукцію, в свою чергу, відповідачем не було її оплачено, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 259 517,46 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем на виконання Договору було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 259 517,46 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, а саме:

- № 198 від 18.06.2014 р. на суму 6 200,00 грн.;

- № 156 від 19.06.2014 р. на суму 10 538,10 грн.;

- № 174 від 26.06.2014 р. на суму 10 538,10 грн.;

- № 176 від 26.06.2014 р. на суму 500,00 грн.;

- № 201 від 05.07.2014 р. на суму 6 200,00 грн.;

- № 202 від 05.07.2014 р. на суму 58 690,05 грн.;

- № 287 від 05.07.2014 р. на суму 58 690,05 грн.;

- № 216 від 15.07.2014 р. на суму 6 971,01 грн.;

- № 242 від 21.07.2014 р. на суму 19 450,90 грн.;

- № 244 від 24.07.2014 р. на суму 8 644,81 грн.;

- № 246 від 25.07.2014 р. на суму 18 295,02 грн.;

- № 252 від 25.07.2014 р. на суму 300,00 грн.;

- № 251 від 26.07.2014 р. на суму 6 842,15 грн.;

- № 278 від 30.07.2014 р. на суму 6 159,25 грн.;

- № 279 від 01.08.2014 р. на суму 6 842,16 грн.;

- № 281 від 05.08.2014 р. на суму 250,00 грн.;

- № 282 від 05.08.2014 р. на суму 15 639,21грн.;

- № 283 від 07.08.2014 р. на суму 10 163,81 грн.;

- № 285 від 07.08.2014 р. на суму 300,00 грн.;

- № 280 від 11.08.2014 р. на суму 8 639,33 грн.;

- № 318 від 20.08.2014 р. на суму 5 552,85 грн.;

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за Договором в 259 517,46 грн.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлену за вищезазначеними видатковими накладними продукцію у розмірі 259 517,46 грн.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 259 517,46 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 136 659,48 грн. інфляційної складової боргу, 6 208,63 грн. трьох відсотків та 34 960,40 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно розраховані зазначені суми. А тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 6 208,63 грн. та інфляційні втрати в розмірі 136 659,48 грн.

Згідно з п. 8.4 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати товару (п. 5.2.2) покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 34 960,40 грн., у зв'язку з простроченням оплати поставленого товару за Договором.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних втрат, в загальному розмірі 436 345,97 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (03022, м. Київ, вулиця Ломоносова, будинок 75 - А; ідентифікаційний код: 38567668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абетон Трубопродукт» (01013, м. Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7; ідентифікаційний код: 39029638) заборгованість у розмірі 259 517 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 46 коп., 3% річних в розмірі 6 208 (шість тисяч двісті вісім) грн. 63 коп., інфляційні втрати в розмірі 135 659 (сто тридцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 48 коп., пеню в розмірі 34 960 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 40 коп. та судовий збір в розмірі 8 726 (вісім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 92 коп.

Повне рішення складено 03.08.2015 р.

Суддя О.В. Нечай