Рішення

від 30.07.2015 по справі 922/3972/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2015 р.Справа № 922/3972/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нововодолазькі теплові мережі", смт. Нова Водолага Харківської області, до Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації, смт. Нова Водолага Харківської області, про стягнення 106155,85 грн. за участю представників:

позивача - Циганчук О.А. (дов.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Нововодолазькі теплові мережі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації, про стягнення заборгованості за договором № 35/14 від 01.01.2014р. в загальній сумі 106155,85 грн., в т.ч. основна заборгованість за січень-квітень 2015р. - 71547,54 грн., пеня - 14366,41 грн., інфляційні втрати - 19502,69 грн., 3% річних - 739,21 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Від відповідача через канцелярію суду 24.07.2015р. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.01.2014р. між ТОВ "Нововодолазькі теплові мережі" (постачальник, позивач) та Управлінням праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації (споживач, відповідач) укладено договір № 35/14 про постачання пари та гарячої води, за умовами якого позивач, як теплопостачальна організація, зобов'язався в період дії цього договору поставити відповідачу, як споживачу, теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач, відповідно, зобов'язався прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення.

Кількість теплової енергії - 80,837Гкал (п.1.3.Договору).

Згідно з пунктом 4.2. договору № 35/14 розрахунковим періодом є місяць, за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період.

У пункті 4.3. договору № 35/14 визначено, що споживач зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Додатковою угодою № 5 від 05.01.2015р. строк дії Договору продовжено на 2015р., крім того узгоджено, що тариф за теплову енергію з 01.01.2015р. становить за 1 Гкал для потреб бюджетних установ - 1563,85 грн. (рішення виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради № 167 від 25.12.2014р.).

Позивачем на виконання умов Договору в період січень - квітень 2015р. поставлено відповідачу пару та гарячу воду на загальну суму 71547,54 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами про надання послуг з постачання пари та гарячої води за вказаний період (а.с. 14-15).

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не оплатив отриману пару та гарячу воду, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 71547,54 грн., що підтверджено відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків станом на 30.05.2015р.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно положень ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується, а згідно ч. 7 цієї статті оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з ч. 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 71547,54 грн.

Відповідно до пункту 7.3.3. договору споживач несе відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми за кожний день прострочення про сплату за період з дня наступного строку оплати до дня фактичної оплати.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, з якого вбачається, що позивачем нарахована пеня станом на 10.07.2015р. в загальному розмірі 14366,41 грн. Суд зазначає, що нарахування пені здійснено з врахуванням періоду прострочення за кожний місяць окремо.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірений наданий розрахунок пені та встановлено, що наданий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого нараховані інфляційні втрати включно по червень 2015р. у загальній сумі 19502,69 грн., а також наданий розрахунок 3% річних, згідно з яким нараховані річні станом на 09.07.2015р. складають загальну суму 739,21 грн.

Судом перевірені надані розрахунки, які відповідають умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 14366,41 грн., інфляційних втрат у сумі 19502,69 грн. та 3% річних у сумі 739,21 грн. нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Дзержинського, 3, код 03196529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововодолазькі теплові мережі" (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна, 7-А, код 38602733) 71547,54 грн. основного боргу, 14366,41 грн. пені, 19502,69 грн. інфляційних втрат, 739,21 грн. 3% річних, 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Повне рішення складено 04.08.2015 р.

Суддя В.О. Яризько