Рішення

від 06.08.2015 по справі 927/856/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?06? серпня 2015 року справа № 927/856/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СМЕНА»,

юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, оф. 424

поштова адреса: 14034, м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської дивізії, 1

Відповідач: Приватне торгівельно - виробниче підприємство «ВІКНОЛЮКС»,

14005, м. Чернігів, вул. 1-ї Гвардійської Армії, буд. 39, кв. 50

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 24245,06 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача : Малишенко О.М. довіреність № 23 від 01 травня 2015 р., представник

від відповідача : не з'явився

В судовому засіданні 06.08.2015 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «СМЕНА» подано позов до Приватного торгівельно - виробничого підприємства «ВІКНОЛЮКС» про стягнення 24245,06 грн. заборгованості, з якої 18931,65 грн. сума основного боргу, 4732,91 грн. сума штрафу, 543,68 грн. сума пені за період з 21.05.2015 р. по 17.06.2015 р., 36,82 грн. сума трьох відсотків річних за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 01.01.2015 р. № 312.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, будь - яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав, про дату, час та місце судового засідання був двічі повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 35-36).

Позивач у судовому засіданні 06.08.2015 р. повідомив суд про погашення відповідачем після порушення провадження по справі суми основного боргу в повному обсязі, що підтвердив копією платіжного доручення № 138 від 26.06.2015 р. на суму 18931,65 грн. та подав до суду клопотання про припинення провадження у справі в цій частині. В іншій частині позову останній підтримав заявлені вимоги (а.с. 37-38).

Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним відзиву на позов, не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

в с т а н о в и в:

01.01.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМЕНА» (позивач, постачальник) та Приватним торгівельно - виробничим підприємством «ВІКНОЛЮКС» (відповідач, покупець), укладено договір поставки № 312, за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінах, вказаних у видаткових накладних, що засвідчують передачу - приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити вказаний товар (п. 1.1 договору) (а.с. 9-12).

Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом поставки є товари найменуванням, зазначеним у додатку(ах) до договору і визначені родовими ознаками (а.с. 13).

Згідно п.п. 2.1-2.2 договору передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником. Постачання товару здійснюється на умовах EXW (ІНКОТЕРМС 2010): склад постачальника.

За приписами п.п.2.4-2.5 договору право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить до покупця з моменту отримання товару від постачальника та підписання сторонами видаткової накладної, що засвідчує факт отримання покупцем товару. Поставка товару (партії товару) вважається виконаною постачальником в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця (покупцю), що підтверджується отриманою від останнього довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та його підписом у видатковій накладній.

Загальна сума договору розраховується шляхом додавання загальних сум партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії договору, згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Ціни встановлюються в національній валюті - гривні (п.п.5.4-5.5 договору).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 525 вказаного Кодексу визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем, відповідно до видаткових накладних № 60009014 від 13.05.2015 р. на суму 2649,82 грн., № 60009476 від 19.05.2015 р. на суму 2385,82 грн., № 60010043 від 25.05.2015 р. на суму 9179,63 грн., № 60010045 від 25.05.2015 р. на суму 6366,20 грн. (а.с.14-17), поставлено, а відповідачем, в особі директора Цвєтова С.А., на підставі довіреності № 35 від 04.05.2015 р. (а.с.18), отримано товар на загальну суму 20581,47 грн.

У відповідності до п. 6.1 договору покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату первинного документа (номер договору, рахунка - фактури, видаткової накладної), виписаного постачальником на оплату поставленої партії товару (п. 6.2 договору).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з умов п. 6.1 договору кінцевий строк оплати вартості поставленого товару згідно видаткових накладних № 60009014 від 13.05.2015 р. настав 20.05.2015 р., № 60009476 від 19.05.2015 р. - 26.05.2015 р., № 60010043 від 25.05.2015 р. - 02.06.2015 р., № 60010045 від 25.05.2015 р. - 02.06.2015 р.

Відповідач порушив умови договору - за поставлений товар розрахувався частково на суму 1649,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 117 від 04.06.2015 р. (а.с. 19).

На день подання позову до суду відповідач вартість поставленого товару в сумі 18931,65 грн. (20581,47 грн. - 1649,82 грн.) не оплатив. Доказів сплати до суду не надав.

Як зазначив позивач в судовому засіданні, 26.06.2015 р. відповідачем сплачений основний борг в повному обсязі в сумі 18931,65 грн., в підтвердження зазначеного позивачем додано копію платіжного доручення № 138 від 26 червня 2015 р. (а.с. 38) .

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмета спору. За приписами п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК можливе лише у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив своє існування в процесі розгляду справи. Таким чином, провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 18931,65 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

За приписами п. 1.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. пеня та інші нарахування у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань визначаються позивачем у твердій сумі на час подання позову і включаються в ціну останнього.

Згідно п. 7.3 та п. 7.4 договору за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленого п. 6.1 цього договору постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов'язання, від суми боргу за кожний день прострочки. Штрафна санкція, передбачена цим пунктом договору, нараховується та стягується понад строк, передбачений п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в межах 3-ох річного строку. В разі порушення грошових зобов'язань за договором постачальник також має право стягнути з покупця штраф в розмірі 25% від вартості поставлених, але не оплачених товарів. Строк позовної давності за цим договором становить 3 (три) роки з моменту виникнення зобов'язання з оплати товару. Строк позовної давності по стягненню штрафів та пені складає 3 (три) роки (п. 7.7 договору).

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Отже, правомірним є нарахування позивачем пені та штрафу згідно умов договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 4732,91 грн. штрафу, 543,68 грн. пені за період з 21.05.2015 р. по 17.06.2015 р., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ в межах шестимісячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 ГКУ, 36,82 грн. трьох відсотків річних за той же період.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару, суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу в повному обсязі в сумі 4732,91 грн., в частині пені в межах заявлених вимог в сумі 543,68 грн., в частині трьох відсотків річних - частково в сумі 27,41 грн., в зв»язку із допущенням позивачем арифметичної помилки в розрахунку.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75 , п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 18931,65 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного торгівельно - виробничого підприємства «ВІКНОЛЮКС» (14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Першої Гвардійської армії, буд. 39, кв. 50, р/р 26002010123147 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 30504773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМЕНА» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, оф. 424, р/р 26006470647803 в ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 38918728) - 543,68 грн. пені, 4732,91 грн. штрафу, 27,41 грн. трьох відсотків річних, 1826,27 грн. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 06.08.2015р.

Суддя І.Г.Мурашко