Рішення

від 11.09.2009 по справі 41/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/213

11.09.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Денрос"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С"

Простягнення 65 346, 64 грн.

За зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Денрос"

Простягнення 42 808, 00 грн.

                                                                                              Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача:   Глузд О.В. –дов. № 55 від 07.04.2009 року; Кострубіцький О.М. –директор;

(відповідач за зустрічним позовом)

від відповідача : Герич М.В. –дов. № б/н від 04.04.2009 року;

(позивач за зустрічним позовом)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Денрос" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" про стягнення 65 346, 64 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договорів № 45/12 від 01.12.2007 року та 15/12 від 26.12.2007 року за поставлений товар не розрахувався.

Ухвалою від 16.04.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.04.2008 року.

В судовому засіданні 27.04.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Відповідач в судове засідання 27.04.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, а також необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 27.04.2009 року розгляд справи відкладено на 29.05.2009 року.

В судовому засіданні 29.05.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.05.2009 року проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

В судовому засіданні 29.05.2009 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.06.2009 року.

В судовому засіданні 05.06.2009 року сторони надали усні пояснення з приводу заявлених вимог та заперечень.

В судовому засіданні 05.06.2009 року оголошено перерву до 12.06.2009 року.  

В судовому засіданні 12.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідач проти задоволення позову заперечував.

Крім того, 12.06.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" через канцелярію Господарського суду міста Києва  подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денрос" відповідно до якої просило суд стягнути з відповідача за зустрічними позовними вимогами 42 802, 00 грн. за надані маркетингові послуги, а також судові витрати пов'язані з розглядом зустрічного позову.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати по позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно зі ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С", суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема, є необхідність витребування нових доказів.

Ухвалою від 12.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 26.06.2009 року.

В судовому засіданні 26.06.2009 року представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача за первісним позовом проти задоволення позову заперечував.

Представник позивача за зустрічним позовом надав усні пояснення по справі та подав через канцелярію суду уточнення до зустрічного позову.

Крім того в судовому засіданні 26.06.2009 року судом розглянуто та задоволено раніше подане сторонами клопотання про продовження строків вирішення спору.

У зв'язку з неявкою представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) розгляд справи було відкладено на 28.08.2009 року.

В судовому засіданні 28.08.2009 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 11.09.2009 року.

04.09.2009 року через канцелярію суду  представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) подав пояснення по справі, відповідно до якого первісний позов просив задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судовому засіданні 11.09.2009 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) підтримав раніше подане пояснення.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 11.09.2009 року проти задоволення первісних позовних вимог заперечував.

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні 11.09.2009 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити зустрічний позов.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.09.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2007 року та 26 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Денрос", іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарт-С", іменоване надалі «Покупець»(відповідач) були укладені договори поставки № 15/12 та 45/12 (далі –Договори), відповідно до пункту 1.1 яких постачальник зобов'язується в зумовлені цим Договором строки передати товар по бренду «Linteо»(далі по тексту - Товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Пунктами 1.2 та 1.3 Договорів передбачено, що Договір поставки укладається Сторонами на основі вільного волевиявлення та погодження на свій розсуд умов Договору, які не суперечать чинному законодавству України.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у  Специфікації(Додаток №1), які є власністю Постачальника.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 та 2.3 Договорів поставка товарів у межах України здійснюється зі складу постачальника транспортом постачальника згідно Правил ІНКОТЕРМС-2000 на умовах DDP (назва місця призначення вказується покупцем у замовлені). Датою поставки товару вважається дата поставки товару на склад покупця. Право власності на поставлені товари, а також ризик випадкової втрати чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 та 3.3 Договорів строки поставки встановлюються сторонами у графіку поставок (Додаток № 2) з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів покупцю. Сторони узгоджують та затверджують графік поставок партій товару (тиждень, місяць, декада тощо) на весь строк дії цього Договору. Після підписання цього Договору, виходячи з власних потреб покупець надсилає способом, погодженим сторонами (поштою, факсом, електронною поштою, кур'єром) на адресу постачальника замовлення на поставку товару, яке складається на основі погодженої Специфікації.

Розділом 5 Договорів передбачено, що ціни на товари, що постачаються, є вільними відпускними і вказуються у прайс-листку постачальника. Ціни на товари встановлюються в українській національній валюті, включаючи ПДВ, за винятком товарів чи операцій, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно чинного законодавства України. Ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується Сторонами у Специфікації та видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої ціни в односторонньому порядку не допускається. Узгоджена ціна на товари може бути змінена винятково по попередньому узгодженню з покупцем не менш ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до зміни. Нова Специфікація набирає чинності з дня її підписання обома сторонами, при цьому попередня втрачає силу виключно в частині, що суперечить новій Специфікації. Ціна за товар включає вартість доставки товару постачальником. Загальну суму Договору складає сума товару, отриманого по всім товарним накладним.

Відповідно до пункту 6.1 Договорів сторони дійшли згоди, що розрахунки по цьому Договору здійснюються наступним чином:

?          оплата, за поставлений Товар, здійснюється по факту реалізації товару;

?          після строку, вказаного в п. 6.1.1 даного Договору, оплата за поставлений товар   здійснюється кожні 14 (чотирнадцять) днів.

?          покупець зобов'язаний, у підтвердження факту реалізації, суми і дати оплати, кожні 7(сім) календарних днів надавати постачальнику Звіт по реалізації (Додаток № 5). В звіті покупець обов'язком повинен вказати номер та дату цього Договору, суму до сплати, кінцеву дату оплати. Звіт підписується уповноваженою особою покупця та завіряється печаткою товариства. Звіт надається  по факсу.

Як вбачається з видаткових накладних наявних в матеріалах справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 128 931,12 грн., однак відповідач за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується банківськими виписками, копії яких додані до позовної заяви, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 61 964,77 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.03.2009 року.

18 лютого 2009 року позивач на адресу відповідача направив претензію з вимогою погасити заборгованість,  що підтверджується  копією повідомлення про поштове вручення, проте претензія останнім залишена без задоволення та належного реагування.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач підписав акт звірки, тобто визнав факт реалізації отриманого товару, а також зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 61 964,77 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2. Договорів встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар керуючись п. 7.2 Договорів нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 381,87  грн.

Виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до слати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках  розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню  зі сторони, що порушила зобов'язання.

          Беручи до уваги вищезазначені норми, скрутне становище відповідача та світову фінансову кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені  до 2 000, 00  грн.

Крім того, 12 червня 2009 року відповідач за первісним позовом подав через канцелярію суду зустрічний позов про стягнення заборгованості  в сумі  42 808,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за зустрічним позовом порушив умови Додатку № 6 до Договору купівлі-продажу № 15/12 від 26.12.2007 року (далі - Договір), а саме, прострочив оплату за надані маркетингові послуги (п. 1.14.) та винагороду за розміщення товару (п. 1.3.), а тому просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 42802,00 грн.

Розглянувши подану зустрічну позовну заяву, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

26 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Денрос", «Постачальник»та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарт-С", «Покупець»був укладений Додаток № 6 (далі –Додаток) до Договору купівлі-продажу (поставки) № 15/12.

Пунктом 1.3 Додатку № 6 передбачено, що постачальник сплачує покупцю  винагороду за розміщення товару в торговій мережі покупця протягом календарного року (логістичний збір) у грошовій сумі 30,000,00 грн., в тому числі  ПДВ 5000,00  грн. Логістичний   збір сплачується постачальником щомісяця рівномірними частинами згідно виставленого покупцем рахунку (2 500,00 грн.).

Позивач за зустрічним позовом додав до зустрічного позову рахунки на оплату цих послуг та докази їх виставлення.

В матеріалах справи наявний акт взаємозаліку від 01.07.2008 року, з якого вбачається, що після проведення взаємозаліку, у відповідача за зустрічним позовом відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем за зустрічним позовом.

Крім того, з наявних актів звірки та накладних на повернення товару, вбачається, що товар після 01.01.2009 року в мережу покупця не постачався, а залишки товару були повернуті станом на 12.01.2009 року.

Таким чином, логістичний збір за розміщення товару відповідно до п. 1.3. Додатку № 6 до Договору підлягає стягненню за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 15000,00 грн. (2500,00 Х 6).

Згідно до пункту 1.14 Додатку № 6 до Договору, постачальник сплачує покупцю  винагороду за послуги, які надаються продавцем для збільшення об'єму реалізації товару постачальника в магазинах торгівельної мережі покупця у розмірі 3 % від вартості товарів, оплачених покупцем в календарному місяці, що минув. Грошова сума винагороди оплачується постачальником після закінчення кожного кварталу з моменту укладення цих Додаткових умов протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунків.

Позивач за зустрічним позовом додав до зустрічного позову рахунки на оплату цих послуг та докази їх виставлення, за якими просить стягнути 22808,00 грн.

Зазначена сума розрахована в розмірі 3 % від проплат по всіх договорах які укладені між сторонами.

Разом з тим, слід зазначити, що Додаток № 6 було укладено лише до Договору №  15/12, тому при визначенні 3 відсоткової винагороди необхідно враховувати лише оплату по даному Договору.

Як встановлено вище, станом на 01.07.2008 року відповідач за зустрічним позовом не мав будь-якої заборгованості перед позивачем за зустрічним позовом.

Після 01.07.2008 року позивачем за зустрічним позовом по договору № 15/12 було сплачено відповідачу за зустрічним позовом лише 100000,00 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, заборгованість відповідача за зустрічним позовом згідно п. 1.14 Додатку № 6 до Договору становить 3000,00 грн. (100000,00 Х 3 %).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 18000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" (місцезнаходждення:01601, м. Київ, Печерський р-н, площа Спортивна, 3; фактична адреса: 07400, м. Бровари, вул. Кірова, 90, код ЄДРПОУ 24654657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Денрос" (місцезнаходження:04073, м. Київ, Оболонський р-н, вул.. Марка Вовчка, 14; код ЄДРПОУ 32346869)  61 964 (шістдесят одну тисячу дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 77 коп. - основного боргу, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. –пені, 639 (шістсот  тридцять дев'ять) грн. 65 коп. - державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 51 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

4. Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Денрос" (місцезнаходження:04073, м. Київ, Оболонський р-н, вул.. Марка Вовчка, 14; код ЄДРПОУ 32346869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт-С" (місцезнаходждення:01601, м. Київ, Печерський р-н, площа Спортивна, 3; фактична адреса: 07400, м. Бровари, вул. Кірова, 90, код ЄДРПОУ 24654657) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. –боргу,  180 (сто вісімдесят) грн. 00 коп. - державного мита та 131 (сто тридцять одну) грн. 42  коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                        О.М. Спичак

Дата підписання рішення  

30.09.2009 року