Рішення

від 08.09.2009 по справі 31/506-16/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/506-16/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/506-16/338

08.09.09

За позовомДержавного підприємства Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Термопринт»

Третя особаМіністерство Внутрішніх справ України

Провизнання угоди недійсною

      Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивачаЛук'яненко Є.В. за дог.

Від відповідачане з'явився

Від третьої особине з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору №135 від 21.07.05р. укладеного між позивачем та відповідачем.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.07р. по справі №31/506 позов було задоволено.

          Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.09р. по справі №31/506 касаційну скаргу було задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.07р. по справі №31/506 скасовано, справу передано на новий розгляд.

          При новому розгляді позивач підтримав позовні вимоги.

Третя особа письмових пояснень не надала, свого представника в судове засідання не направила.

          Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду 14.05.09р., 23.06.09р.,11.08.09р., 25.08.09р. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, свого представника в судові засідання не направляв, хоч був належним чином повідомлений дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,  в с т а н о в и в:

21.07.2005 року між позивачем –Державним підприємством Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Термопринт»був укладений договір № 135, за яким відповідач, як постачальник, зобов'язався на умовах, визначених договором, виготовити та передати у власність покупцю планшети для ламінування  у кількості 1200 000 шт., а позивач, як покупець, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти продукцію і сплатити за неї встановлену даним договором грошову суму.

Продукція повинна відповідати характеристикам (якість, технічні характеристики та інше) вказаним у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 1 до Договору).

На виконання умов Договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача суму попередньої оплати в розмірі 615 000 грн., за платіжним дорученням від 26.07.2005р. № 1179.

30.08.2005 року відповідач поставив позивачу частину продукції в кількості             200 000 шт., що підтверджується прибутковим ордером від 30.08.2005р. № 503 та видатковою накладною від 30.08.2005р. № РН-81 на загальну суму 492 000 грн.

06.09.2005р. позивач встановив надлишок поставленої відповідачем продукції, що було відображено в актах перерахунку від 06.09.2005 року № 2 та від 07.09.2005 року № 2.

Таким чином, кількість фактично поставленої відповідачем продукції становить 200 256 шт. на загальну суму 492 629 грн. 76 коп.

Відповідач повернув позивачу частину надмірно отриманих коштів в розмірі                   90 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2005 року № 663.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 475 грн.         20 коп.

Позивач є державним комерційним підприємством, створеним на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.1992р. № 294-р для виготовлення цінних паперів та документів суворого обліку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.10.1992р. № 719-р на позивача покладено функції виготовлювача усіх цінних паперів і документів суворого обліку, що потребують нумерації та спеціального захисту.

У Специфікації, що є Додатком № 1 до спірного Договору, сторонами установлено технічний опис Продукції, відповідно до якого “на верхній частині планшету нанесене дифракційне зображення у вигляді напису “Україна, МВС” та знаку МВС”.

Відповідно до п.1 “Порядку використання геральдичного знака -емблеми і прапора Міністерства внутрішніх справ України”, затвердженого указом Президента України від 19.12.2000 року N 1346/2000, геральдичний знак - емблема МВС України є офіційним відмітним символом, що вказує на належність до Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з п. 5 цього Положення зображення емблеми і прапора МВС України допускається на друкованій, рекламно-інформаційній та сувенірній продукції, кіно-, відео- і фотоматеріалах, що видаються (виготовляються) МВС України або на його замовлення.

Відповідно до Договору продукція містить напис “Україна, МВС” та символіку МВС, що беззаперечно свідчить про те, що вона була призначена для виготовлення бланків документів МВС України.

Виготовлення бланків та документів суворого обліку в Україні здійснюється відповідно до “Правил виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку”, затверджених спільним наказом Міністерства фінансів України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України від 25, 15, 24 листопада 1993 року № 98/118/740, далі - “Правила”.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3. Правил, Замовник бланків цінних паперів і документів суворого обліку подає заяву на їх виготовлення до Міністерства фінансів України, Держзнаку України.

Держзнак України реєструє замовлення на виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, розробляє технологію і засоби захисту бланків і направляє всі документи замовлення на підприємство.

Відповідно до п.4.7. Правил підприємство повинно гарантувати виконання розроблених і затверджених Держзнаком України технологій і засобів захисту при виготовленні бланків цінних паперів і документів суворого обліку.

Таким чином виробник бланків може одержати замовлення на виготовлення бланків суворого обліку лише через Держзнак України і при виготовленні бланків неухильно додержується розробленої Держзнаком технічної специфікації на їх виготовлення.

Таким чином, позивач для закупівлі продукції за спірним договором повинен був спершу одержати від МВС України через Держзнак України замовлення на виготовлення певних бланків документів, технічна специфікація на виготовлення яких повинна була містити засіб захисту - планшет для ламінування, опис якого відповідає опису продукції за спірним Договором.

Відповідно до листа Держзнаку України від 29.08.2007 року № 32000-09/1130, замовлення на виготовлення бланків документів суворого обліку не надходили та не розроблялись схеми захисту бланків з використанням планшету для ламінування виробництва відповідача.

Таким чином позивачем за спірним договором було придбано планшети для ламінування з зображенням символіки МВС України, застосування яких МВС України не погоджено і жодним з технічних описів бланків документів суворої звітності МВС України не передбачено.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.1. Статуту позивача, Поліграфкомбінат є державним підприємством, заснованим на загальнодержавній власності, підпорядкований Міністерству фінансів України, яке здійснює державні обов'язки по управлінню майном та функціональному управлінню.

Пунктом 2.1. Статуту позивача встановлено, що Поліграфкомбінат створено з метою всебічного задоволення потреб держави, підприємств, організацій і установ, окремих фізичних та юридичних осіб в виготовленні бланків цінних паперів та документів суворого обліку.

Відповідно до пункту 3.2. Статуту позивача Поліграфкомбінат здійснює свою діяльність на основі і відповідно чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Міністерством фінансів України.

Абзацам 4, 5 пункту 5.2.2 Статуту Позивача передбачено, що Поліграфкомбінат здійснює оперативну діяльність по матеріально-технічному забезпеченню виробництва; придбаває необхідні матеріальні ресурси у підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також фізичних осіб.

Згідно з абзацом 3 пункту 5.2.1. Статуту позивача, Ппзивач зобов'язаний, як генеральний державний виконавець, в першу чергу, спрямовувати свою діяльність на задоволення потреб споживачів в виготовленні бланків цінних паперів і документів суворого обліку.

З наведеного вище вбачається, що метою діяльності позивача є задоволення потреб держави, підприємств, організацій і установ, окремих фізичних та юридичних осіб у виготовленні бланків цінних паперів та документів суворого обліку.

При цьому позивач повинен здійснювати матеріально - технічне забезпечення виробництва та придбавати лише матеріальні ресурси, які йому необхідні для виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку.

Таким чином, господарський Договір, що є предметом даного спору, укладений на придбання матеріальних ресурсів, які не можуть використовуватись позивачем для подальшого використання їх для задоволення потреб споживачів у виготовленні бланків цінних паперів та документів суворого обліку, суперечить меті створення та діяльності позивача, як суб'єкта господарських правовідносин, порушує його господарську компетенцію та повинен визнаватись недійсним на підставі частини 1 статті 207 ГК України.

Отже, спірний Договір був укладений між позивачем та відповідачем з порушенням статті 92 ЦКУ, пунктів 3.1, 3.3, 4.7 “Правил виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку”, затверджених спільним наказом Міністерства фінансів України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України від 25, 15, 24 листопада 1993 року № 98/118/740, пунктів 2.1, 3.2, 5.2.1, 5.2.2 Статуту Позивача, пунктів 1, 5 “Порядку використання геральдичного знака - емблеми і прапора Міністерства внутрішніх справ України”, затвердженого указом Президента України від 19.12.2000 року N 1346/2000, та з порушенням господарської компетенції Позивача.

Пунктом 5.1.1. Статуту позивача в редакції, чинній на дату укладення спірного договору, передбачено, що позивач планує свою діяльність з урахуванням зокрема необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів. Основу планів становлять договори з підприємствами, установами, організаціями, фізичними і іншими юридичними особами на виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, замовлення та договори, укладені з споживачами іншої друкованої продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1,2 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

  Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач та третя особа письмових пояснень не надали, стверджувань позивача не спростували.

  Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає  задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись  ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,  Господарський суд міста Києва, –

          В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити повністю.

1.          Визнати недійсним Договір від 21.07.2005р. № 135 укладений між Державним

підприємством Поліграфічний комбінат “Україна” по виготовленню цінних паперів (код ЄДРПОУ 16286441) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Термопринт” (код ЄДРПОУ 31812560) недійсним з моменту його укладення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Термопринт” (01133,         

м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, кв. 203, код ЄДРПОУ 31812560) на користь Державного підприємства Поліграфічний комбінат “Україна” по виготовленню цінних паперів (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, код ЄДРПОУ 16286441), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

          Суддя                                                                                        О.М. Ярмак           

Рішення підписано 25.09.2009р.