Рішення

від 25.06.2009 по справі 18/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "25" червня 2009 р.Справа №  18/92

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/92

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтекс", м. Хмельницький  

до відповідача: Приватного підприємства "Мега-Маркет-Груп", м. Кіровоград     

про стягнення 100 100 грн.  

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Продтекс"  подано позовну заяву про стягнення з приватного підприємства "Мега-Маркет-Груп" 100 100 грн. боргу, з якого: 91 000 грн. сума основного боргу у вигляді вартості отриманого відповідачем товару та 9 100 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором  поставки від 14.04.2009 р.  щодо оплати вартості отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 19.05.2009 р. поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/92.

В судовому засіданні 11.06.2009 р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представник відповідача позов заперечив та подав письмовий відзив до справи (а.с. 36-39).

В судовому засіданні 11.06.2009 р. оголошено перерву до  до 25.06.2009 р.

22.06.2009 р. на адресу господарського суду  надійшла заява позивача від 16.06.2009 р., у відповідності до якої позивач просить: розірвати договір поставки № 34/04/09 та стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 91 000 грн. і суму штрафних санкцій у розмірі 9 100 грн. (а.с. 48-49).

Заявою б/н та дати позивач визначив правову природу штрафних санкцій, вказавши  що сума 9100 грн. є штрафом (а.с. 52).

В силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

При цьому, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві (п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

З урахуванням викладеного, господарський суд не розцінює подану позивачем заяву від 16.06.2009 р., в якій крім раніше заявленої майнової вимоги про стягнення коштів, додатково заявлено вимогу немайнового характеру - розірвати договір,  як збільшення розміру позовних вимог у справі №18/92, а тому розглядає позовні вимоги позивача в межах вимоги про стягнення  100 100 грн.

Вказане не позбавляє можливості звернутися позивача до господарського суду з окремою позовною заявою про розірвання договору.  

В судове засідання 25.06.2009 р. представники сторін не з"явились, хоча належним чином повідомлені  про дату, час і місце його проведення (а.с. 46).

Натомість, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 53).

Відповідач причини або неможливість явки представника в судове засідання 25.06.2009 р. господарському суду не повідомив.

Згідно норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України  прийняття  участі в господарських засіданнях є правом сторін, якими сторони зобов"язані користуватися добросовісно.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на наведені норми, враховуючи прийняття участі представників сторін в судовому засіданні по даній справі 11.06.2009 р. і їх належне повідомлення про дату проведення наступного засідання у справі,  відсутність будь-яких клопотань про неможливість прийняття участі представників сторін в засіданні 25.06.2009 р., господарський суд вважає можливим розглянути дану справу в судовому засіданні 25.06.2009 р. за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

14.04.2009 р.  між  позивачем - ТОВ "Продтекс" (Постачальник)  та відповідачем - ПП "Мега-Маркет-Груп" (Покупець) укладено договір поставки товару № 34/04/09, за умовами якого  позивач зобов"язався  поставити та передати у власність відповідача Товар (горох фасований, крупа перлова), а  відповідач -  прийняти й оплатити Товар (а.с. 12-13).

Ціна за одну одиницю Товару і загальна сума договору визначається згідно рахунку-фактури  (п.п. 5.1., 5.1. договору).

За рахунками-фактурами  № № СФ-0000013 і   СФ-0000014 від 14.04.2009 р.  вказано ціну Товару  - горох фасований, що  становить в загальній кількості 91 100 грн. (а.с.14-15).

Згідно з пунктом 5.3. договору ціна на товар, що поставляється, може змінюватися в залежності від коньюктури ринку та вказується у видаткових накладних.

За пунктами 6.1., 6.2. договору Покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового  розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника; оплата за товар здійснюється Покупцем впродовж одного банківського дня з моменту прийняття товару.

Відповідно до пункту 7.4. договору  товар вважається прийнятим  в момент його фактичної  передачі Продавцем та отримання Покупцем і посвідчується підписанням сторонами видаткових накладних.

За пунктом 13.2. договір  набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до кінця 2009 року, а у відношенні грошових розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов"язань.

Стаття 264 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне   постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем  на виконання умов договору №34/04/09 від 14.04.2009 р. за видатковими накладними № №  РН-0000019 і РН-0000020  від 14.04.2009 р. поставлено, а відповідачем отримано товар  - горох фасований  на загальну суму  91 000 грн. (а.с. 16-17).

На вказану господарську операцію виписано податкові накладні № 19 і № 20 від 14.04.2009 р. (а.с. 18-19).

Товар отримано особою, уповноваженою на отримання відповідачем за довіреністю  №23 від 14.04.2009 р. (а.с. 20).

Отримання товару на суму 91 000 грн. відповідачем не заперечується (а.с. 36-39).

Між тим, вартість  вказаного товару відповідачем не сплачена, що слугувало підставою для звернення позивача до суду.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач у відзиві на позов вимогу про стягнення вартості отриманого ним товару заперечив, вказавши на те, що з боку позивача мало місце порушення зобов"язання за договором №34/04/09 від 14.04.2009 р., що полягає у  несвоєчасній та неповній поставці товару (а.с. 36-39).

Господарський суд, розглянувши вказані заперечення та метеріали справи, дійшов висновку про  необґрунтованність наданих відповідачем заперечень, що слідує з наступного.

Правові наслідки порушення умов договору щодо кількості товару визначенні статтею 670 Цивільного кодексу України, норми якої не звільняють Покупця від оплати вже отриманого ним товару у разі передання Продавцем меншої кількості товару, як і не встановлюють право Покупця  за наявності вказаних обставин притримати оплату отриманого товару.

Товар, що отримано відповідачем, поставлено позивачем в межах строків, встановлених пунктом 7.1. договору.

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів оплати заборгованості в сумі 91 000 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі  9 100 грн., застосованого внаслідок  прострочення  відповідачем виконання зобов'язання стосовно оплати за отриманий товар.

Так, пунктом  9.2. договору сторонами  встановлено  відповідальність  в разі неналежного виконання взятих на себе зобов"язань або односторонньої відмови від їх виконання у вигляді сплати  винною стороною штрафу в розмірі 10% від суми Договору.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що  у разі порушення зобов'язання настають правові   наслідки,   встановлені  договором,   або   законом,   у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та  відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу  України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За приписами статті 550 цього Кодексу  право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Мега-Маркет-Груп" 91 000 грн. суми основного боргу та 9 100 грн. штрафу, а всього 100 100 грн.  є обґрунтованими  і підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються  на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                                     ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Мега-Маркет-Груп" (25031, м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, 20А, п/р 2600204681179  в АКБ "Правексбанк" м. Київ, МФО 321983, ідентифікаційний код 35804328) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продтекс" (29013, м.Хмельницький, вул. Проскурівська, 2, кім. 44, п/р 26002017011180 в філії ВАТ "Укрексімбанку" м.Хмельницького, МФО 315609, ідентифікаційний код 31157038) - 100 100 грн., з яких: 91 000 грн. основного боргу та  9 100 грн. штрафу, а також 1001 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                                                                                     В.В.Тимошевська