Рішення

від 23.06.2009 по справі 9/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "23" червня 2009 р.Справа №  9/74

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/74

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Косметик", м.Кіровоград, просп. Комуністичний, 1  

до відповідача: споживчого товариства "Кооператор МВ", Кіровоградська область, м.Мала Виска, вул. Жовтнева, 69     

про стягнення 4811,91 грн.

Представники сторін:

від позивача - Яцен В.Ф., директор та Полішук В.В., довіреність №25 від 18.03.2009 р., представник;

від відповідача - участі не брав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Капрі-Косметик" подано позовну заяву про стягнення з споживчого товариства "Кооператор МВ" заборгованості за договором поставки №5033 від 10.06.2006 року в розмірі 4811,91 грн., в тому числі: 4062,29 грн. основного боргу, 649,12 грн. пені, 100,50 грн. 3% річних, а також судових витрат.

В судовому засіданні 23.06.2009 року представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач письмові пояснення по суті спору суду не подав, позов не заперечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

                                                      В С Т А Н О В И В:

10.06.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Капрі-Косметик" (надалі - продавець) та споживчим товариством "Кооператор МВ" (надалі - покупець) укладено договір поставки товарів з відстроченням платежу №5033 (надалі - договір №5033 від 10.06.2006 року).

Відповідно до умов договору №5033 від 10.06.2006 року продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, а саме парфюмерно-косметичні засоби та засоби побутової хімії на умовах цього договору.

Сторонами узгоджено порядок поставки товару та його оплати.

Згідно п. 3.1. договору №5033 від 10.06.2006 року покупець повинен здійснити оплату товару в повному обсязі протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктом 7. договору №5033 від 10.06.2006 року передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року. У випадку, якщо жодна із сторін договору протягом одного місяця до припинення дії договору не заявить про його розірвання або продовження, цей договір вважається продовженим сторонами на невизначений строк та в будь-якому випадку діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №5033 від 10.06.2006 року в період з 11.02.2008 року по 24.03.2008 року передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 4909,35 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 8-11).

Наявність вказаної заборгованості підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 12).

Однак, відповідач розрахунки за отриманий товар відповідно до п. 3.1. договору №5033 від 10.06.2006 року провів частково на загальну суму 1500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 14-15).

Таким чином, сума заборгованості складає 3409,35 грн.

Доказів на підтвердження проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар в сумі 3409,35 грн. у встановлений договором №5033 від 10.06.2006 року строк, відповідач господарському суду не надав.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно приписів статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

В силу статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3409,35 грн. боргу та 481,90 грн. індексу інфляції за період з березня по вересень 2008 року, а також три проценти річних в розмірі 100,50 грн. за період з 25.02.2008 року по 20.10.2008 року підлягають задоволенню повністю.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу з врахуванням індексу інфляції за лютий місяць 2008 року заявлені безпідставно, тому задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання за договором №5033 від 10.06.2006 року в сумі 649,12 грн.

Господарський суд враховує, що сторонами в пункті 4.2. договору №5033 від 10.06.2006 року передбачено сплату покупцем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення оплати.

Згідно приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем при обрахунку пені не було враховано  вимоги п. 3.1.договору №5033 від 10.06.2006 року, яким  покупцю надана  відстрочка оплати товару кількістю 15 календарних днів з моменту отримання товару, а також  вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Тому, за період, зазначений позивачем в розрахунку, враховуючи положення пунктів 3.1., 4.2. договору №5033 від 10.06.2006 року та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 558, 48 грн.  В іншій частині в задоволенні  позову щодо стягнення пені слід відмовити.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4550,23 грн. заборгованості, в тому числі: 3409,35 грн. основного боргу, 481,90 грн. індексу інфляції, 100,50 грн. 3% річних, 558,48 грн. пені.

В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                          В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з споживчого товариства "Кооператор МВ" (Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 69, ідентифікаційний код 33578476) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Косметик" (м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 1, ідентифікаційний код 33878073) - 4550,23 грн., в тому числі: 3409,35 грн. основного боргу, 481,90 грн. індексу інфляції, 558,48 грн. пені, 100,50 грн. 3% річних, а також 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя   О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 30.06.2009 р.