Рішення

від 06.08.2015 по справі 187/908/15-ц

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/908/15-ц

2/0187/316/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2015 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №187/908/15-ц за позовом прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, Петриківської районної ради Дніпропетровської області, Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва, -

Встановив:

08.07.2015 року прокурор Петриківського району Дніпропетровської області (далі прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, Петриківської районної ради Дніпропетровської області, Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 (далі Відповідач), яким просив, стягнути з Відповідача заборгованість зі сплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням земельної ділянки площею 1,98 га, розташованої на території Єлизаветівської сільської ради за межами населеного пункту із сільськогосподарського обороту пропорційно на користь Дніпропетровської обласної ради - 25%, Петриківської районної ради Дніпропетровської області 15%, Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області - 60%, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва всього у розмірі 139 718 грн. на розподільчий розрахунковий рахунок. Свої вимоги мотивував, тим, що у ході здійснення аналізу стану законності у сфері земельних відносин на території Петриківського району виявлено розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації № Р-15/0/343-15 від 15.01.2015 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки», відповідно до якого змінено цільове призначення земельної ділянки загальною площею 1,98 га на "для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення" за рахунок земель, які перебувають у власності Відповідача та розташовані на території Єлизаветівської сільської ради за межами населеного пункту. Розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації № Р-390/0/343-15 від 06.07.2015 внесено зміни до вищевказаного розпорядження та зобов'язано Відповідача відшкодувати у двомісячний термін втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського господарства у розмірі 139 718 грн. Однак станом на 26.06.2015 кошти по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва від Відповідача до бюджету не надходили. Таким чином, як зазначає прокурор, внаслідок несплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в сумі 139 718 грн. спеціальні фонди органів місцевого самоврядування різних рівнів недоотримали кошти на вказану суму, а саме: Дніпропетровська обласна рада - 25% (34 929,5 грн.), Петриківська районна рада - 15% (20 957,7 грн.), Єлизаветівська сільська рада - 60% (83 830,8 грн.).

Представник прокуратури прокурор Самойлюк Р.О., позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав та не заперечує проти його задоволення.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Також враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а також обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказуванню.

Судом встановлено, та не заперечується Відповідачем, що земельна ділянка площею 1,98 га, кадастровий номер 1223780800:03:001:0490, розташована на території Єлизаветівської сільської ради за межами населеного пункту належить Відповідачу, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єктів нерухомого майна від 01.07.2015 року.

Відповідно до розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації № Р-15/0/343-15 від 15.01.2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки", змінено цільове призначення земельної ділянки загальною площею 1,98 га з "для ведення особистого селянського господарства" на "для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення" за рахунок земель, які перебувають у власності Відповідача та розташовані на території Єлизаветівської сільської ради за межами населеного пункту.

Розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації № Р-390/0/343-15 від 06.07.2015 внесено зміни до вищевказаного розпорядження та зобов'язано Відповідача відшкодувати у двомісячний термін втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського господарства у розмірі 139 718 грн., що підтверджується розрахунком розміру втрат сільськогосподарського виробництва, складеним товариством з обмеженою відповідальністю "Укргеобудпроект" у відповідності до постанови КМУ від 17.11.1997 року № 1279 "Про розміри порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню".

Станом на дату розгляду кошти по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва від Відповідача до бюджету не надходили, що підтверджується листом Єлизаветівської сільської ради та управління Державної казначейської служби України у Петриківському районі від 25.05.2015 року №01-12/35 та листом Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області від 16.06.2015 року №305, а також не заперечується самим Відповідачем.

Суд зазначає, що за ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

У відповідності до статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

У статті 23 ЗК України закріплено пріоритетність земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини першої статті 207 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Під втратами сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва слід розуміти зміну цільового призначення сільськогосподарських угідь, лісових земель та ділянок під чагарниками в зв'язку з необхідністю їх використання для несільськогосподарських потреб, а також неможливість використання земельної ділянки в повному обсязі у зв'язку із встановленням обмежень у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Закріплені в ЗК України норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану. Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду в інші категорії земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від того, в якій власності перебувають зазначені угіддя. Важливим є те, що рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва в сільському й лісовому господарстві та вибувають з господарського обороту, або ж погіршується їхня якість чи встановлюється обмежений режим їхнього використання за цільовим призначенням.

Порядок визначення втрат, які розраховуються на основі затверджених нормативів, регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279.

Статтею 208 ЗК України передбачено вичерпний перелік випадків, коли особа звільняється від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Таким чином, зважаючи на відсутність підстав для звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, та навпаки наявності обов'язку у Відповідача відшкодувати такі витрати, позов є обґрунтованим.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл.

Враховуючи вищезазначене, положення ст. 174 ЦПК України щодо визнання Відповідачем позовних вимог, суд вважає за необхідне прийняти рішення про задоволення позовних вимог та стягнути з Відповідача заборгованість зі сплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням земельної ділянки площею 1,98 га, пропорційно на користь позивачів всього у розмірі 139 718 грн. на розподільчий розрахунковий рахунок.

Відповідно ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а отже судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, Петриківської районної ради Дніпропетровської області, Дніпропетровської обласної ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1, адреса 51900, АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням земельної ділянки площею 1,98 га, кадастровий номер 1223780800:03:001:0490, розташованої на території Єлизаветівської сільської ради за межами населеного пункту із сільськогосподарського обороту пропорційно на користь Дніпропетровської обласної ради (ЄДРПОУ 34364523) - 25%, а саме 34 929 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 50 коп., Петриківської районної ради Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 25006966) 15%, а саме 20 957 (двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 70 коп., Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 04338090) - 60%, а саме 83 830 (вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять) грн. 80 коп., втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва всього у розмірі 139 718 (сто тридцять дев'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн.. на розрахунковий рахунок 33213848700229, ОКПО 37320300, МФО 805012, банк отримувача УДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач УДКСУ у Петриківському районі Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (реквізити: код ЄДРПОУ суду 26371366; Р/Р 31215206700225; КБК 22030001; отримувач УДКСУ у Петриківському районі Дніпропетровської області; ОКПО 37320300; МФО 805012; банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 397 (тисяча триста дев'яносто сім) грн. 18 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено та підписано 06.08.2015 року.

Суддя ОСОБА_2