22/423
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/423
24.09.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планбудсервіс»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Семенюк І.М. (довіреність від 01.01.2009р.);
від відповідача: не з'явились;
24.09.2009р. у судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»(надалі ТОВ «Фірма «Вена», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планбудсервіс»(надалі ТОВ «Планбудсервіс», відповідач) суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 30 745, 79 грн., 3% річних в розмірі 403, 89 грн. та пені в розмірі 3 231, 12 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 2010/081/П/08 від 20.10.2008р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати переданого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява були направлені на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу ТОВ «Планбудсервіс»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.07.2009р. наявна в матеріалах справи).
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
20 жовтня 2008р. між ТОВ «Планбудсервіс»та ТОВ «Фірма «Вена»укладено договір купівлі-продажу № 2010/081/П/08 за умовами якого останнє зобов'язувалось поставити і передати у власність покупцю визначений договором товар, а саме будівельні матеріали відповідно до накладних та рахунків-фактур, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти товар і своєчасно здійснити його оплату.
Згідно п. 5.4 договору днем поставки товару вважається дата оформлення продавцем належним чином накладної на підставі довіреності покупця, а відповідно до положень 7.1 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування коштів покупцем на рахунок продавця за кожну партію товару в розмірі 100% протягом 5 банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури.
На виконання договору позивачем передано відповідачу товару (цегла керамічна) згідно наступних видаткових накладних № 01049126 від 27.10.2008р. на суму 10 400 грн., № 01049555 від 29.10.2008р. на суму 1 300 грн., № 01051327 від 21.11.2008р. на суму 7 800 грн., № 01051129 від 21.11.2008р. на суму 7 800 грн., належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи. Отримання відповідачем товару згідно вказаних накладних підтверджується довіреностями серії ЯПИ № 786508 від 21.10.2008р., серії ЯПИ № 786539 від 21.11.2008р. посилання на які містяться в накладних.
Згідно з п. 11.1 договору, договір діє до 31 грудня 2009р., відповідно зазначені вище документи свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.
Виставлені на оплату рахунки-фактури № 01058292 від 07.11.2008р., №01058126 від 07.11.2008р., № 01055821 від 27.10.2008р., № 01056298 від 29.10.2008р. відповідачем не сплачені, заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 27 300 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 7.1 Договору № 2010/081/П/08 від 20.10.2008р. розрахунок за товар (цеглу керамічну) переданий згідно накладних № 01049126 від 27.10.2008р., № 01049555 від 29.10.2008р., № 01051327 від 21.11.2008р., № 01051129 від 21.11.2008р. мав бути здійснений відповідачем протягом 5 банківських днів з дня виставлення рахунків-фактур № 01058292 від 07.11.2008р., №01058126 від 07.11.2008р., № 01055821 від 27.10.2008р., № 01056298 від 29.10.2008р..
Заборгованість відповідача перед позивачем складає 27 300 грн. та станом на час вирішення спору не погашена. Враховуючи відсутність доказів повної оплати переданої продукції згідно зазначених видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 12.4 Договору № 2010/081/П/08 від 20.10.2008р. за несвоєчасну оплату покупець несе відповідальність у вигляді виплати продавцю пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем по кожній накладній з урахуванням строку настання платежу в розмірі подвійної облікової ставки 12% встановленої Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 в межах шестимісячного строку встановленого законом, та складає 3 231, 12 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений в позовній заяві).
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар, прострочення оплати за накладними зазначеними у позовній заяві, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 3 445, 79 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 403, 89 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.
Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 2010/081/П/08 від 20.10.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 343, 80 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планбудсервіс»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 18, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32314554) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»(14000, м. Чернігів, пр-т. Перемоги, б. 67, кв. 2-3, ідент. код 14245188) 27 300 грн. (двадцять сім тисяч триста гривень) основного боргу, 3 231, 12 грн. (три тисячі двісті тридцять одну гривню 12 копійок) пені, 3 445, 79 грн. (три тисячі чотириста сорок п'ять гривень 79 копійок) інфляційних збитків, 403, 89 грн. (чотириста три гривні 89 копійок) 3% річних, 343, 80 грн. (триста сорок три гривні 80 копійок) витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 29.09.2009
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2009 |
Оприлюднено | 05.10.2009 |
Номер документу | 4801183 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Самсін Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні