Рішення

від 28.09.2009 по справі 17/73-1453

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/73-1453

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2009 р.Справа № 17/73-1453

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Тернопіль",  м. Тернопіль

до відповідача  Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", м. Тернопіль

Представник від:

позивача: Федорчук В.В., директор, протокол зборів засновників №3  від 05.02.07р.;

відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з  відсутністю письмового клопотання сторони.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка-Тернопіль", м. Тернопіль, звернувся 28.07.2009 р. до господарського суду Тернопільської області   з позовом до  Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль", м. Тернопіль, про стягнення 20083,73 грн. основного боргу, 2408,36 грн. пені, 1813,64 грн. інфляційних нарахувань та 368,09 грн. - 3% річних, посилаючись на умови укладеного між сторонами договору поставки товару від 01.01.08р. за №295.

Позов обґрунтовується копією свідоцтва про державну реєстрацію позивача як юридичної особи;  копією Статуту Товариства; копією договору №295 від 01.01.09р. «Про постачання товару»; копією гарантійного листа від 03.04.09р.; копіями накладних №13110 від 16.10.08р., №13145 від 17.10.08р., №13649 від 01.11.08р., №13650 від 01.11.08р., №13651 від 01.11.08р., №13652 від 01.11.08р., №13653 від 01.11.08р., №13654 від 01.11.08р., №13655 від 01.11.08р., №13669 від 03.11.08р., №14138 від 17.11.08р., №14138 від 17.11.08р., №14140 від 17.11.08р., №14180 від 18.11.08р., №14181 від 18.11.08р., №14267 від 21.11.08р., №14297 від 21.11.08р., №14298 від 21.11.08р., №14299 від 21.11.08р., №14300 від 21.11.08р., №14301 від 21.11.08р., №14373 від 25.11.08р., №14466 від 01.12.08р., №14549 від 04.12.08р., №14568 від 05.12.08р., №14572 від 05.12.08р., №14574 від 05.12.08р., №14578 від 08.12.08р., №14586 від 08.12.08р., №14588 від 08.12.08р., №14625 від 09.12.08р., №2811 від 03.04.09р.; розрахунком суми позовних вимог;  іншими матеріалами.

Судове засідання, призначене вперше на 15.09.09р. відкладалося в порядку ст.77 ГПК України до 28.09.2009р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням сторонами необхідних для розгляду спору документів.

Згідно поданої в порядку ст. 22 ГПК України в судовому засіданні 15.09.2009р. позивачем заяви, про зменшення позовних вимог, ТОВ "Ласка-Тернопіль" просило суд стягнути з ПП "Продторг - Тернопіль" 19183,73 грн. основного боргу, 2301,29 грн. пені; 2125,50 грн. інфляційних нарахувань та 488,72 грн. -3 % річних, всього 24099,24 грн., зазначивши, що відповідачем 29.07.09р. частково сплачено борг в розмірі 900,00 грн.

Згодом, в судовому засіданні 28.09.2009р. суду подано заяву без номеру від 28.09.2009р. в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач вказав на допущену помилку в розрахунках розміру пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. У зв'язку з цим просить стягнути з відповідача 19183,73 грн. основного боргу, 2324,44 грн. пені; 1686,90 грн. інфляційних нарахувань та 426,93 грн. - 3 % річних, всього 23622,00 грн.

Розглянувши подану заяву про зменшення розміру позовних вимог та документи, подані на її обґрунтування, суд задовольняє її як таку, що подана в межах прав сторони, визначених статтею 22 ГПК України, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням розміру зменшених позовних вимог.

Позивач, згідно пояснень свого представника в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №2482542, №2525624). Клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

За таких обставин, враховуючи що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

01 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка-Тернопіль" як Продавцем та Приватним підприємством "Продторг - Тернопіль", як Покупцем, укладено договір про постачання товару за № 295 (далі Договір), згідно умов якого Продавець зобов'язався відпускати, а Покупець, в свою чергу, приймати і оплачувати на умовах Договору товар (морозиво та напівфабрикати) в асортименті та кількості згідно накладних.

Поставка Товару здійснюється транспортом Продавця і за його рахунок. Прийом Товару по кількості та якості проводиться на складі Покупця (п.п. 2.1., 2.2. Договору).

Як стверджує позивач і це не заперечується відповідачем, на виконання умов укладеного Договору, в період з 16.10.2008 року по 03.04.2009р. позивач згідно накладних №13110 від 16.10.08р., №13145 від 17.10.08р., №13649 від 01.11.08р., №13650 від 01.11.08р., №13651 від 01.11.08р., №13652 від 01.11.08р., №13653 від 01.11.08р., №13654 від 01.11.08р., №13655 від 01.11.08р., №13669 від 03.11.08р., №14138 від 17.11.08р., №14138 від 17.11.08р., №14140 від 17.11.08р., №14180 від 18.11.08р., №14181 від 18.11.08р., №14267 від 21.11.08р., №14297 від 21.11.08р., №14298 від 21.11.08р., №14299 від 21.11.08р., №14300 від 21.11.08р., №14301 від 21.11.08р., №14373 від 25.11.08р., №14466 від 01.12.08р., №14549 від 04.12.08р., №14568 від 05.12.08р., №14572 від 05.12.08р., №14574 від 05.12.08р., №14578 від 08.12.08р., №14586 від 08.12.08р., №14588 від 08.12.08р., №14625 від 09.12.08р., №2811 від 03.04.09р. передав, а відповідач прийняв, зазначений у накладних товар (морозиво та напівфабрикати) на загальну суму 20583,58 грн. Факт отримання продукції підтверджується підписами представників відповідача на зазначених накладних, котрі засвідчені печаткою магазину відповідача.

Умовами укладеного договору (розділ 4) сторони визначили порядок проведення розрахунків за поставлений товар. Так, у відповідності до п. 4.1. Договору Покупець проводить розрахунки по цінах, визначених у накладних, протягом 30 банківських днів з моменту відгрузки продукції. Розрахунки проводяться в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивач стверджує, що ТОВ " Ласка-Тернопіль " свої зобов'язання по договору виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов'язання, не провівши оплати за отриманий товар в повному розмірі, внаслідок чого, станом на 28.09.2009р. заборгованість відповідача за Договором про постачання товару № 295 від 01.01.2008р. становить 19183,73 грн. (з урахуванням часткової сплати боргу в липні 2009р.).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини з договору купівлі-продажу, який містить елементи договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що товар на загальну суму 20583,58 грн. був переданий відповідачу у власність, не повернутий ним, але у встановлений договором поставки строк, вартість купленого товару не сплачена, що є порушенням умов договору, ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати купленого товару в повній мірі та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах  немає.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, навпаки доводи підтверджуються гарантійним листом від 03.04.09р. надісланим позивачу, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Тернопіль" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 19183,73 грн. боргу.

Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено сторонами згідно п. 5.2. Договору пенею у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.  

Відповідно до ч. 1  ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені та поданий розрахунок пені (уточнений), здійснений згідно кожної накладної окремо (182 дні прострочки платежу), з урахуванням положень ст. 232 ГК України, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати, в розмірі 2324,44 грн., то суд вважає їх такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та п. 5.2. договору, а тому задовольняються судом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений Договором про постачання товару № 295 від 01.01.2008р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оцінивши подані позивачем уточнені розрахунки трьох відсотків річних в розмірі 426,93 грн. (нараховані від дня кінцевого строку оплати по кожній накладній окремо по 15.09.2009р.) та інфляційних нарахувань в розмірі 1686,90 грн. (розраховані по кожній накладній окремо по вересень 2009 року включно), суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені і є такими, що відповідають встановленим Держкомстатом України індексам інфляції за період з грудня 2008 р. по  вересень 2009 року включно та вимогам закону, оскільки ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, що передбачено нормами ЦК України.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги, як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем та підтверджені матеріалами справи підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються судом на відповідача у справі.

У судовому засіданні 28.09.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 549-551, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230-232, 265 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 –47, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 811, 82- 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1.  Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, ідентифікаційний код 34473634 –19183,73 грн. основного боргу, 2324,44 грн. пені; 1686,90 грн. інфляційних нарахувань, 426,93 грн. - 3 % річних та 354,22 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Тернопіль",  м. Тернопіль,  вул. Микулинецька, 8, ідентифікаційний код 34473498.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_01___”_жовтня__2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя