Рішення

від 23.09.2009 по справі 14/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/410

23.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/410

за позовом Закритого акціонерного товариства "ХЕВІТ"

доДочірнього підприємства "Мульті-Презент"

простягнення 8291,41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача-  Сергєєв П.О., Пранципал О.С.

від відповідача-  не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "ХЕВІТ" (надалі –ЗАТ  "ХЕВІТ") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Мульті-Презент" (надалі – ДП "Мульті-Презент") про стягнення 8291,41 грн. основної заборгованості.   

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки № 33/3 від 27.11.2003 р.  

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Представник відповідача в засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2003 р. між ЗАТ "Компанія Мульті" (одержувачу) та ЗАТ "ХЕВІТ (постачальник) укладено договір поставки № 33/3 (надалі –договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність одержувачу непродовольчі товари, а одержувач прийняти та оплатити товар на умовах і в порядку, визначених даним договором.

Відповідно до п. 9.1. договору цей договір укладений на невизначений строк. Отже, є чинним на момент розгляду справи в суді.  

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України - Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 4, 151 ЦК УРСР і згідно ст. 161, 162 ЦК УРСР є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 3.2. договору моментом передачі товару вважається фізична передача товару працівникам постачальника уповноваженим особам одержувача.

Згідно з п. 4.1. додаткової угоди до договору товар вважається прийнятим за якістю відповідно до сертифікату відповідності (у випадку, якщо товар підлягає сертифікації), а за кількістю й найменуванням згідно накладної.

На виконання договору, позивач поставив товар на загальну суму 40091,32 грн.

Відповідно до трьохсторонньої угоди від 07.12.2006 р. про заміну сторони за договором поставки № 33/3 від 27.11.2003 р. ЗАТ "Компанія Мульті" передала свої права та обов'язки за даним договором ДП "Мульті-Презент".

Перехід прав і обов'язків за договором підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами (п. 5 угоди від 07.12.2006 р.).

Відповідач здійснив часткову оплату в сумі 31799,91 грн.

Відповідно до акту звірки розрахунків підписаного позивачем та відповідачем станом на 30.09.2008 р., заборгованість ДП "Мульті-Презент" складає 8291,41 грн.  

Оскільки чіткий строк оплати договором не передбачений, позивач має право вимагати погасити заборгованість в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Позивач 17.07.2009 р. надіслав відповідачу вимогу про погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 8291,41 грн.

Відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, борг не погасив.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 8291,41 грн. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Мульті-Презент" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код 34414867) на користь Закритого акціонерного товариства "ХЕВІТ" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, код 23162952) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 8291,41 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 28.09.2009 р.