Рішення

від 01.10.2009 по справі 17/2241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/2241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "01" жовтня 2009 р.                                                              Справа № 17/2241

         Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Іванова О.О. - по довіреності,відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2241

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Салара - 77»

доприватного підприємства «Торговий дім «Лідер Плюс»

простягнення 46 887 грн. 39 коп.,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Салара - 77»(далі-позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Торговий дім «Лідер Плюс»(далі-відповідач) 46 887,39  грн. заборгованості, з яких: 11 948,31 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 138,73 грн., 232,98 грн. інфляційних, пені 808,48 грн. та штраф 33 758,89 грн.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору поставки № 75 від 27 травня 2008 року.

В судовому засіданні 01.10.2009 року представник позивача позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 29.09.2009 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 352, кв. 111).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду від 08.09.2009 року про порушення провадження у справі, від 22.09.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 22.09.2009 року та 01.10.2009 року не з'явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд  вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 75 від 27 травня 2008 року (а.с.6), за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити у встановлені строки товар покупцю, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити товар. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначається сторонами на підставі заявки покупця, прийнятою постачальником, що є невід'ємною частиною цього договору, а також вказуються у супровідних документах (видаткових накладних, рахунках) (пункти 1.1, 1.2).

Сторони домовились, що замовлення на поставку товару здійснюється через представника постачальника або в іншій формі, що дозволяє зафіксувати момент передачі замовлення (лист, телефонограма, факс, е-mail, та ін.). Замовлення покупця повинно мати асортимент і кількість необхідного товару. Оформлення замовлення означає, що покупець згоден з прийманням замовленого товару, умовами та строками поставки, а також з умовами оплати за даний товар (пункт 2.1 договору); датою поставки товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній, яка підтверджує отримання товару покупцем (пункт 2.4 договору).

У зв'язку з тривалою співпрацею сторони домовились про отримання товару від постачальника на умовах відстрочення платежу не більше 30 календарних днів з моменту отримання товару. При цьому право власності на переданий покупцю товар залишається за постачальником до повної оплати покупцем товару (пункт 4.2 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших  правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженнями позивача він свої зобов'язання за договором виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 17 893 грн., що підтверджується видатковими накладними № САЛ-000104 від 01.04.2009 року та № САЛ-000112 від 08.04.2009 року (а.с.8).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 4.2 договору встановили, що оплата за товар здійснюється на умовах відстрочення платежу не більше 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, відповідно до умов договору відповідач повинен був оплатити поставлену продукцію: по видатковій накладній № САЛ-000104 від 01.04.2009 року - до 30.04.2009 року, по видатковій накладній № САЛ-000112 від 08.04.2009 року –до 07.05.2009 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свого обов'язку по оплаті за поставлений товар не виконав, розрахувався з позивачем по цим видатковим накладним частково в сумі 2 717,39 грн., що підтверджується банківськими виписками від 07.07.2009 на суму 1 700 грн. (682,61 грн. з яких позивач зарахував в рахунок погашення заборгованості відповідача по іншим накладним, які не стосуються предмета даного спору), від 08.07.2009 на суму 700 грн. та від 29.07.2009 на суму 1 000 грн., повернув позивачеві товар на загальну суму 3 227,30 грн., що підтверджується накладною (повернення) № САЛ-000029 від 19.05.2009 року (а.с.7-на звороті), заборгованість відповідача складає 11 948,31 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Оскільки сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку по оплаті за поставлений товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов'язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом встановив періоди нарахування 3% річних, інфляційних та пені за невиконання грошового зобов'язання за весь час прострочення в залежності від часткових проплат (пеня, 3% річних –з 01.05.2009 року по 02.09.2009 року, інфляційні –з 01.05.2009 року по 30.06.2009 року).

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3 % річних в сумі 138,73 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

13 185,7001.05.2009 - 07.05.200973 %7,59(13 185,70*3%*7днів/365)

14 665,7008.05.2009 - 06.07.2009603 %72,32(14 665,70*3%*60днів/365)

13 648,3107.07.2009 - 07.07.200913 %1,12(13 648,31*3%*1день/365)

12 948,3108.07.2009 - 28.07.2009213 %22,35(12 948,31*3%*21день/365)

11 948,3129.07.2009 - 02.09.2009363 %35,35(11 948,31*3%*36днів/365)

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 232,98 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

01.05.2009 - 07.05.200913 185,70100,514,89

08.05.2009 - 31.05.200914 665,70100,556,77

01.06.2009 - 30.06.200914 665,70101,1161,32

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 808,48 грн. посилаючись на пункт 6.3 договору, згідно з яким за невиконання строків оплати товару згідно з пунктом 4.2 договору, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу від суми невнесеного платежу.

Суд виходить з того, що при нарахуванні пені необхідно враховувати вимоги статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” згідно з якою розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 808,48 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –1 042,13 грн.), але оскільки позивач просить стягнути пеню в сумі 808,48 грн., суд задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Кількість днівРозмір облікової ставки НБУСума пені (грн.)

01.05.2009 - 07.05.200913 185,70712%

 13 185,70*7*0,0657/100= 60,64

08.05.2009 - 14.06.200914 665,703812%

 14 665,70*38*0,0657/100= 366,14

15.06.2009 - 06.07.200914 665,702211%

 14 665,70*22*0,0603/100= 194,56

07.07.2009 - 07.07.200913 648,31111%

 13 648,31*1*0,0603/100= 8,23

08.07.2009 - 28.07.200912 948,312111%

 12 948,31*21*0,0603/100= 163,96

29.07.2009 - 11.08.200911 948,311411%

 11 948,31*14*0,0603/100= 100,87

12.08.2009 - 02.09.200911 948,312210,25%11 948,31*22*0,0562/100= 147,73

Також позивач просить стягнути штраф в сумі 33 758,89 грн. на підставі пункту 6.4 договору, згідно з яким у разі прострочки оплати вартості товару більше 2-х днів після настання строку оплати, передбаченого пунктом 4.2, покупець сплачує постачальнику додатковий штраф в розмірі 2% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Суд зазначає, що оскільки штрафом в розумінні статті 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, і в пункті 6.4 договору штраф нараховується за кожен день прострочки, то суд дійшов висновку про забезпечення сторонами виконання своїх зобов'язань в договорі поставки № 75 від 27 травня 2008 року пенею в розмірі 2 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, до якої необхідно застосовувати положення статті 343 Господарського кодексу України, згідно з якою платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд вважає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення і юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому одночасне (подвійне) застосування пені на підставі пунктів 6.3 і 6.4 договору за одне й те саме правопорушення є неможливим, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 33 758,89 грн.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 13 128,50 грн., з них: 11 948,31 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 138,73 грн., інфляційні в сумі 232,98 грн. та пені в сумі 808,48 грн. за невиконання зобов'язань по договору поставки № 75 від 27.05.2008 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 131,28 грн. та 66,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

               ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Торговий дім»Лідер Плюс»(м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 352, кв. 111, р/р 260048056 в ЧФ АБ ВАТ «Укргазбанк», МФО 354842, код ЄДРПОУ 34503291) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Салара-77»(м. Севастополь, вул. Степова, буд. 8, п/р 26004060124697 в СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935, код ЄДРПОУ 35236165) –11 948,31 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 138,73 грн., пені в сумі 808,48 грн., інфляційні в сумі 232,98 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 131,28 грн. та 66,08 грн. грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                               С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 01.10.2009 року.