Постанова

від 05.08.2015 по справі 473/2113/15-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2113/15-п 05.08.2015 05.08.2015 05.08.2015

Номер провадження: 33/784/192/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/192/15 Головуюча у суді 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст.172-7 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Пустовара М.Л.,

при секретарі Алексишенці М.П.,

за участю:

прокурора Кременцова А.В.,

особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

5 серпня 2015 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 червня 2015 року, якою:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4;

- визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді 340 грн. штрафу.

в с т а н о в и в :

Постановою ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що 5 січня 2015 року, він, перебуваючи на посаді виконуючого обов’язки начальника філії «Вознесенський райавтодор» ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», та будучи посадовцем юридичної особи публічного права, яка відноситься до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» , від імені вказаної філії (як замовник) уклав договір № 05/01/15 з приватним підприємством «Будзабезпечення», де ОСОБА_2 є засновником (як з постачальником), умовами якого передбачено передачу постачальником послуг дорожніх механізмів замовнику на платній основі, та невідкладно у письмовій формі не повідомив свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, чим порушив вимоги ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. за № 3206-VI , вчинивши правопорушення за ст.172-7 КУпАП.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що судове рішення не містить жодного підтвердження та обґрунтування наявності в його діях конфлікту інтересів.

Вказує, що Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. з № 3206-VI, на який посилається суд, втратив чинність, крім положень щодо фінансового контролю. Водночас, 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 14.10.2014 р. за № 1700-VII, яким не передбачено обов’язкове письмове повідомлення безпосереднього керівника про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Стверджує, що укладаючи вказаний договір він (ОСОБА_2В.) діяв виклично в інтересах філії «Вознесенський райавтодор» та про цей договір знав його керівник, крім того, апелянт надавав до суду лист від 26.02.2014 р. за № 01/276, адресований начальникам філій ДП «Миколаївський облавтодор», про необхідність укладання договорів, спрямованих на використання техніки підприємства.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення оскаржуваного рішення без зміни, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного.

Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_2, суд обґрунтував його дослідженими матеріалами справи, поясненнями самого ОСОБА_2, який обставини справи не оспорював, та у постанові зазначив, що у відповідності до вимог ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», особи, зазначені у п.1 та підпункті «а» п.2 ч.1 ст.4 вказаного Закону, зобов’язані вживати заходів щодо недопущення будь-якого можливого виникнення конфлікту інтересів та невідкладно в письмовій формі повідомити безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Згідно із підпунктом «а» п.2 ч.1 ст.4 зазначеного Закону, суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок держави чи місцевого бюджету.

Як вбачається із Статуту ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», це підприємство і його філії створені розпорядчим актом органу державної влади та на основі державної власності, тому ОСОБА_2, займаючи станом на 5 січня 2005 року посаду виконуючого обов’язки начальника філії «Вознесенський райавтодор» ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» був вказаною посадовою особою юридичної особи публічного права.

Відповідно до матеріалів справи, він же, перебуваючи на вказаній посаді, уклав договір з приватним підприємством «Будзабезпечення» (засновником якого є він же, ОСОБА_2В.), умовами якого передбачено передачу постачальником послуг замовнику на платній основі.

Разом з тим, він, на порушення вимог ч.1 ст.14, ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно у письмовій формі не повідомив безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту.

Конфлікт інтересів щодо ОСОБА_2 полягав у тому, що він, як посадова особа юридичної особи публічного права уклав договір про надання послуг на платній основі з підприємством, власником якого він же являється та має безпосереднє відношення до його господарської діяльності, що суперечить його особистим інтересам і його службовими повноваженнями, та могло вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень.

Однак, згідно листа директора ДП «Миколаївський облавтодор» - фактів повідомлення співробітниками підприємства про виникнення конфлікту інтересів (а отже і від ОСОБА_2В.) не було.

Таким чином, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суд 1-ї інстанції дійшов висновку про доведеність його вини у неповідомленні безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

З цим висновком апеляційний суд погоджується, підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття справи, про що просить апелянт не вбачає.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що апелянт не є особою, відповідальною за корупційне діяння, а також про відсутність конфлікту інтересів суперечать обставинам провадження та вищевикладеному.

Твердження на відсутність взагалі законних підстав для притягнення до адміністративної відповідальності не ґрунтуються на змісті правових норм, на які ОСОБА_2 посилається у скарзі.

Керуючись п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 червня 2015 року у відношенні ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності за ст.172-7 КУпАП - без зміни,

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя