Рішення

від 20.03.2009 по справі 8/29пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

20.03.09                                                                                

Справа № 8/29пн

За позовом Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1,                 

м. Стаханов Луганської області,

до Малого підприємства «Крок»,

м. Стаханов Луганської області, -

про 

спонукання виконати певні дії.

          Суддя господарського суду Луганської

області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань

-Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2

-представник, - довіреність №3383 від 09.11.06 року;

від відповідача -Гречка

С М.-  представник, -  довіреність № б/н від 24.02.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в

и в:

суть спору:

позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача звільнити

та повернути позивачу приміщення у будівлі маслобойного цеху літер М-1, з

ганками -м3, м5, майданчиком м4, кисневою

станцією № 4, - розташоване за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул.

Коперніка, 24-ж, у десятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням

господарського суду Луганської області, - оскільки відповідач займає його без

будь-яких правових підстав.

На підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України (далі -ГПК) розгляд справи було відкладено з 17

лютого до 03 березня 2009 року -у зв'язку з неявкою  відповідача, та з 03 березня до 20 березня

2009 року -у зв'язку з неявкою позивача.

У судовому засіданні. яке відбулося

20.03.09 року, представниками сторін заявлено клопотання про відмову від

здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить

вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Представник позивача

позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти

позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №б/н від

02.03.09 року, посилаючись на те, що відповідач не чинить перепони у звільненні

приміщення позивача, - навпаки, сам позивач не надає відповідачу можливості

демонтувати та вивезти обладнання, яке знаходиться у спірному приміщенні; він

просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, а справу припинити у

зв'язку з відсутністю предмета спору.

            І.Заслухавши представників сторін,

дослідивши матеріали справи та додатково надані 

докази,  суд дійшов  наступного.

          01.10.1996

року між Державним відкритим акціонерним товариством «Іллічівський

рудоремонтний завод»(далі -ДВАТ «Іллічівський РРЗ», - наймодавець) та  Малим приватним підприємством «Крок»(далі

-МПП «Крок», - наймач) було укладено договір оренди  приміщення, згідно якому наймодавець здав, а

наймач -прийняв «у наймане користування»приміщення загальною площею 132,0 кв.м,

яке знаходиться на території ДВАТ «Іллічівський РРЗ», для використання під

будівництво заводу з виробництва соняшникової олії та інших продуктів

харчування та його наступної експлуатації (п.1.1 договору).

Термін дії договору  - з 01.10.1996 року по 01.10.2006 року

(п.1.2) (а.с. 43-46).

19.10.2000 року сторони уклали

Доповнення до основного договору, зг1дно якому встановили, що в оренду передано

приміщення загальною площею 130,6 кв.м (а.с.47).

Рішенням виконавчого комітету

Стахановської міської ради від 20.11.07 року за №618 «Про присвоєння адресних

номерів», вищезгаданому об'єкту нерухомості присвоєно поштову адресу: місто

Стаханов, вул. Коперніка, 24-ж (а.с.22).

Як вбачається з рішення

господарського суду Луганської області від 11.09.08 року по справі №10/23пд

за позовом МПП «Крок»до ВАТ «Іллічівський РРЗ»та фізичної особи-підприємця

ОСОБА_3, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні 2-го відповідача -ОСОБА_1, - про визнання недійсним договору

купівлі-продажу майна на аукціоні та перехід прав і обов'язків покупця, - у

задоволенні позову  відмовлено у повному

обсязі (а.с.9-11).

Цим рішенням встановлено, що

21.08.07 року, на аукціоні,  між ДВАТ

«Іллічівський РРЗ»(продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець)

укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: маслобойного цеху, з

ганками та майданчиком, загальною площею 202,0 кв.м, кисневої станції, - які

входять до складу комплексу, розташованого за адресою: місто Стаханов, вул.

Коперніка, 24 Луганської області.

Позивач просив визнати цей договір

недійсним та перевести на нього права та обов'язки покупця, оскільки, як він

стверджує, ним здійснено поліпшення орендованого майна, що є предметом спірного

договору купівлі-продажу, на суму 126578,00 грн., що, на його думку, надає йому

право вимагати  переведення на нього прав

та обов'язків покупця.

Суд у цьому ж рішенні встановив

факт, що станом на 21.08.07 року вищезгаданий договір майнового найму від

01.10.1996 року припинив свою дію внаслідок скінчення терміну, на який його

було укладено. 

Рішення суду набрало чинності.

23.07.08 року  громадянка ОСОБА_3(дарувальник) уклала з

ОСОБА_1 (обдаровуваним, - позивачем по цій справі) договір дарування, згідно

якому  передала останньому у дарунок

будівлю маслобойного цеху з кисневою станцією, розташовану за адресою: місто

Стаханов, вул. Коперніка, 24-ж Луганської області, яка має загальну площу 202,0

кв.м та складається з: М'-будівлі маслобойного цеху, з ганками м3, м5 та

майданчиком м4 -загальною площею 202,0 кв.м; №4 - кисневої станції (п.1

договору).

Цей договір нотаріально посвідчено

приватним нотаріусом Стахановського міського нотаріального округу  Кондратенко О.М. 23.07.08 року, за реєстром

№3743 (а.с. 12-13).

Новим власником в особі позивача по

цій справі здійснено державну реєстрацію цього правочину, що підтверджується

Витягом  №19697121 від 29.07.08 року з

Державного реєстру правочинів про реєстрацію права власності на нерухоме майно,

виданим  Комунальним підприємством  «Стахановське бюро технічної інвентаризації»(а.с.14).

Як вбачається з службового

листування між сторонами за цим спором, щонайменше з  05.05.08 року між сторонами виник конфлікт

щодо порядку та дати звільнення відповідачем спірного об'єкту нерухомості

(а.с.28;51-58; 71 та ін.), який не врегульовано до цього часу.

Суд не погоджується з твердженнями

відповідача про те, що позивач сам собі чинить перепони у звільненні  вищезгаданого приміщення, у зв'язку з чим, на

думку відповідача, провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1-1

ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Спір підлягає вирішенню по суті.

          ІІ.Заслухавши представників

сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні

вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          Згідно

частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та

обов'язки  виникають  із 

дій  осіб,  що передбачені актами цивільного

законодавства,  а також із дій осіб,

що  не 

передбачені  цими  актами, 

але  за  аналогією 

породжують

цивільні права та обов'язки.

Підставами   виникнення   цивільних 

прав  та  обов'язків,

зокрема, є договори та інші

правочини.

          Правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

          Договором є домовленість двох або більше

сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          З матеріалів справи вбачається, що

між попереднім власником в особі ДВАТ «Іллічівський РРЗ»та МПП «Крок»існували

орендні правовідносини. Саме з вищезгаданого договору оренди для   МПП «Крок»виникли права, обов'язки та  чинні до 01.08.07 року правові підстави для

користування спірним майном.

          Зобов'язанням є правовідносини, в

яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони

(кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право

вимагати від боржника   виконання його

обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон -ст.525 ЦКУ - не передбачає

права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання

повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

           Так, відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦКУ

за  договором  найму 

(оренди)  наймодавець  передає або зобов'язується передати наймачеві

майно у користування за плату на

певний строк.

Як сказано у ч. 1  ст.785 ЦКУ у 

разі  припинення  договору 

найму  наймач  зобов'язаний негайно  повернути 

наймодавцеві  річ  у стані, 

в якому вона була одержана,  з

урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач не довів суду

правомірність своєї односторонньої відмови від виконання цієї норми закону.

Суд вважає належним чином доведеним

те, що вищезгаданий договір оренди нерухомого майна  від 01.10.1996 року втратив свою чинність

станом на 01.08.07 року.

Відповідач не спростував цей довод;

в той же час він, будучи достеменно обізнаним з приводу зміни власника майна та

свого обов'язку -звільнити це майно та повернути його новому власнику у зв'язку

зі скінченням терміну дії договору, до цього часу не вчинив дій, спрямованих на

виконання цього обов'язку.

          Крім того,  за цим спором 

відповідач у встановленому чинним законодавством порядку не довів суду,

що він має будь-які правові підстави займати спірне приміщення, перебувати у ньому  та користуватися ним після 01.08.07 року.

У такий спосіб він порушує

охоронювані законом права позивача, і, перш за все, його право власності.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного

кодексу визначено, що правом 

власності  є право особи на річ

(майно),  яке вона здійснює відповідно до

закону за своєю волею,  незалежно

від  волі інших осіб.

Згідно ст. 317 названого Кодексу

власникові належать права володіння, 

користування  та розпоряджання

своїм майном. На зміст права власності 

не  впливають  місце 

проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами 1-3 ст.319 встановлено,

що власник  володіє,  користується,   розпоряджається   своїм майном на власний розсуд. Власник  має 

право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав  та  виконанні 

обов'язків  власник зобов'язаний

додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні

умови здійснення своїх прав.

Власник має право

використовувати  своє  майно 

для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених

законом (ч. 1 ст. 320 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 321 названого

Кодексу  Непорушність право  власності 

є  непорушним.  Ніхто  

не   може   бути протиправно   позбавлений  

цього   права   чи 

обмежений  у  його здійсненні.

Право власності набувається на

підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не 

випливає  із  закону 

або  незаконність  набуття 

права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦКУ).

Держава забезпечує рівний захист

прав усіх суб'єктів права власності. Власник,  

який   має   підстави  

передбачати  можливість порушення

свого права власності іншою особою,  може

звернутися  до суду з вимогою про

заборону вчинення нею дій,  які можуть

порушити його право,  або з вимогою про

вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник,  права якого порушені, має право на

відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ст. 386 ЦКУ).

Власник  має 

право витребувати своє майно від особи, 

яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним (ст.

387 ЦКУ).

Позивач по справі належним чином

документально довів, що він є власником майна, яке йому не повертає відповідач.

Останній жодним чином не довів, що

має будь-які законні підстави володіти спірним майном, утримувати його або не

повертати його законному власнику.

Суд вважає, що спосіб захисту

порушеного права, обраний позивачем, відповідає вимогам, викладеним у ст. 16 ЦК

України. 

Таким чином, позовні вимоги є

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1, 49 ГПК

України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила

вимоги закону,  умови договору та з вини

якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного,  ст.ст.11,16,202,316,317,319-321,328,329,509,

525, 526, 527, 530, 759, 762 Цивільного кодексу України, керуючись

ст.ст.4.3,32-34,36,43,44, 47-1, 49, 82- 85 Господарського процесуального

кодексу  України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити у повному

обсязі.

          2.Зобов'язати Мале підприємство

«Крок», ідентифікаційний код 13389910, яке знаходиться  у місті Стаханові, вул. К.Лібкнехта, 11

Луганської області, - у десятиденний з дня набрання чинності цим рішенням строк

звільнити нежитлове приміщення у будівлі маслобойного цеху літер М-1, з ганками

м3, м5, майданчиком м4, кисневою станцією №4,

- загальною площею 202 (двісті два) кв.метри, яке знаходиться за адресою: місто

Стаханов, вул. Коперніка, 24-ж (двадцять чотири-«ж») Луганської області, та у

той же термін повернути його власникові -Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

          Видати наказ після набрання

рішенням чинності.

          3.Стягнути з Малого підприємства

«Крок», ідентифікаційний код 13389910, яке знаходиться  у місті Стаханові, вул. К.Лібкнехта, 11

Луганської області, - на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, судові

витрати, а саме: витрати по сплаті державного мита у сумі 85 (вісімдесят

п'ять)  грн. 00  коп. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто

вісімнадцять) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України  за згодою представників сторін у судовому

засіданні 20.03.09 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини

рішення.

          Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно

до ст. 84 ГПК України.

           Рішення може бути оскаржено до

Луганського апеляційного господарського суду у десятиденний термін з дня його

підписання.

          Рішення складено у повному обсязі

та підписано -23 березня  2009 року.

Суддя                                                                                         

А.П.Середа