Постанова

від 25.10.2010 по справі 2а-3178/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2010 р. Справа № 2a-3178/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

представника позивача: Державної податкової інспекції в Верховинському районі Івано-Франківської області ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Верховинському районі Івано-Франківської області до Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Верховина" про стягнення податкового боргу в розмірі 12902,74 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2010 року Державна податкова інспекція в Верховинському районі Івано-Франківської області (далі -позивач) звернулася з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Верховина" (далі -відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 12902,74 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушені Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" допустив заборгованість з: самостійно задекларованих сум з податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 9120,60 гривень; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2302,37 гривень; з плати за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) в розмірі 1406,64 гривень, за період з січня -квітня 2010 року. Загальна сума податкового боргу, з вказаних податків та нарахованої пені становить 12902,74 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно без поважних причин та без повідомленням ним про причини неприбуття, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 21.04.2004 року Верховинською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію юридичної особи -Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Верховина", та Державною податковою інспекцією в Верховинському районі Івано-Франківської області відповідача взято на податковий облік, як платник податків і зборів, який являється платником податку на додану вартість, платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та платником земельного податку.

Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать податок на додану вартість, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом встановлено, відповідачем 06.08.2010 року подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій відповідач самостійно визначив суми зобов'язань з сплати податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 9392 гривень. На момент звернення позивача до суду сума несплаченого відповідачем податку на додану вартість становить 9120,60 гривень.

02.03.2010 року відповідачем подано позивачу розрахунок суми податку з власників транспортних засобі та інших самохідних машин і механізмів від 02.02.2010 року на 2010 рік в розмірі 5969 гривень. Заборгованість з вказаного податку, за І, ІІ квартали 2010 року становить розмір 2302,37 гривень.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем 30.01.2010 року подано податкові розрахунки земельного податку, згідно яких відповідачем розраховано земельний податок на 2010 року. За період січня -квітня 2010 року не сплачено податкові зобов'язання з плати за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) в розмірі 1406,64 гривень.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість, в податкових розрахунках з податку з власників транспортних засобі та інших самохідних машин і механізмів та комунального податку, є узгодженими з моменту подання податкової декларації та розрахунків вказаних податкових зобов'язань..

Закон України «Про плату за землю»визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»встановлюється податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Відповідно статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Згідно підпункту 5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушенні обов'язків покладених на нього підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1, підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статтею 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»та статтею 17 Закону України «Про плату за землю» не сплачено в повному обсязі податок на додану вартість в розмірі 9120,60 гривень, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2302,37 гривень та плати за землі в розмірі 1406,64 гривень.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Суд приходить до висновку, що несплачені податкові зобов'язання з податок на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 9120,60 гривень, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2302,37 гривень та плати за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за січень -квітень 2010 року в розмірі 1406,64 гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Пунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до пункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на суму податкового боргу з вказаних податкових зобов'язань сплати вказаних податків нарахувано пеню. Розмір несплаченої відповідачем пені становить 73,15 гривень.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 14 квітня 2010 року та другу податкову вимогу від 02 червня 2010 року, які відповідач залишив без реагування.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити заборгованість самостійно задекларованих сум з податку на додану вартість, заборгованість з самостійно розрахованих сум з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та плати за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності). Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Верховина", 78700, вулиця Франка, 85, селище міського типу Верховина, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 05489023 в дохід державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість за травень 2010 року, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плати за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за період з січня - квітня 2010 року в загальному розмірі - 12902 (дванадцять тисяч дев'ятсот дві) гривні 74 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.10.2010 року.