Ухвала

від 01.02.2007 по справі 9/294-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/294-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" лютого 2007 р.                                                           Справа № 9/294-05

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

при секретарях                                                          Войцещуку В.В.,      

                                                                                     ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Сокровищук В.В. (довіреність №3 від 31.01.2007р.),           Слюсар О.В. (довіреність б/н від 01.07.2004р.),

від відповідача: Чернятинська Л. С. - довіреність №6473/н/01 від 16.11.2006 року

(була присутня в судовому засіданні 21.11.2006р.),

Давидюк І.А. - довіреність №6472/д/01 від 16.11.2006 року

( був присутній в судовому засіданні 21.11.2006р.),

розглянувши апеляційну скаргу Ямпільської міжрайонної державної податкової інспекції

(м.Ямпіль)

на рішення господарського суду Вінницької області

від "08" серпня 2005 р.  у справі   

за  позовом Відкритого акціонерного товариства "Ямпільський консервний завод" (м.Ямпіль)

до Ямпільської міжрайонної державної податкової інспекції (м.Ямпіль)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.06.2005р.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.08.2005р. у справі №9/294-05 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський консервний завод" до Ямпільської  міжрайонної державної податкової інспекції - задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №000692301/1/1775 від 09.06.2005р. Стягнуто з відповідача на користь позивача 102грн. державного мита та 118 грн. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Ямпільська МДПІ звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, на думку скаржника, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а при винесенні рішення судом допущено порушення норм матеріального права.

Зокрема скаржник вказав, що у квітні 2003 року ТОВ АПК "Поділляагроінвест" перераховано на розрахунковий рахунок підприємства згідно виписки банку №435 кошти в сумі 300000грн., в т.ч. ПДВ -  50,0 тис.грн. "Повернення коштів за неотриманий товар по договору №01-04-02 від 01.04.2002 року".

При отриманні даних коштів підприємству необхідно було провести коригування податкового кредиту на суму 43218грн. до виписаної раніше податкової накладної від 30 квітня 2002 року №0001025.

На думку скаржника, у зв'язку з тим, що кошти повернено і не відбулася перша з подій, яка визначена в п.п. 7.5.1 та п.7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (кошти не списувались, податкова накладна не отримувалася, в ході перевірки та в ході оскарження до Ямпільської МДПІ не надавалася), у покупця ВАТ "Ямпільський консервний завод" не виконана головна умова для відображення податкового кредиту: не має ні "нарахованої", ні "сплаченої" суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів і покупцем не проведено коригування податкового кредиту.

Також  скаржник зазначив, що при розгляді скарги позивача на дане  податкове повідомлення-рішення ДПА у Вінницькій області отримано лист ТОВ АПК "Поділляагроінвест" №05-109 від 07.04.2005 року з підтверджуючими документами про те, що підприємство виписало податкову накладну №0000804 від 30.04.2003р. та рахунок №01 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 0001025 від 30.04.2002р.

Представники відповідача в судовому засіданні 21.11.2006р. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважали оскаржуване рішення необгрунтованим, просили його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представники в засіданні суду заперечили проти доводів  скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просять залишити його  без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, позивач вказав, що твердження відповідача про те, що податкова накладна від 30.04.2003р. №0000804 та рахунок "01 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №0001025 від 30.04.2002р. виникла у позивача після перевірки не відповідають дійсності, тому що податкова накладна була в наявності.

На думку позивача, відповідачем, при проведенні перевірки, не враховано того факту, що після повернення коштів від постачальника ВАТ "Ямпільський консервний завод" знову перерахувало гроші за товар і отримало податкову накладну, яка дає підставу для включення податку на додану вартість до складу податкового  кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 2 квітня 2002 року між ВАТ "Ямпільський консервний завод" та  ТОВ  АПК "Поділляагроінвест" було укладено договір купівлі-продажу №020402 від 06.04.2002р., за яким позивач перерахував ТОВ  АПК "Поділляагроінвест" відповідно до платіжного доручення №33 від 03.04.2002р. кошти в сумі 300000грн., як попередню оплату за товар. Від постачальника отримано податкову накладну №0001025 від 30.04.2002р. на загальну суму 259310грн., в тому числі ПДВ - 43218грн. На підставі отриманої податкової накладної зазначена сума податку на додану вартість віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації   з податку на додану вартість за результатами квітня 2002 року відповідно  п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". ТОВ  АПК "Поділляагроінвест" 1 квітня 2003 року повернуло позивачу на розрахунковий  рахунок кошти в сумі 300000грн.  у зв'язку із неотриманням товару.

Позивачем було отримано розрахунок №01 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №0001025 від 30.04.2002р. в сумі 300000грн., в тому числі ПДВ в сумі 50000грн. відповідно п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість".

2 квітня 2003 року відповідно платіжного доручення №244 ВАТ "Ямпільський консервний завод" знову перерахувало на поточний рахунок ТОВ  АПК "Поділляагроінвест" кошти в сумі 300000грн., як попередня оплата за  товар згідно генерального договору купівлі-продажу №310303 від 31.03.2003р. та додатку №1 до вказаного договору від 31.03.2003р. Від постачальника отримано податкову накладну №0000804 від 30.04.2003р. на загальну суму 300000грн., в тому числі ПДВ - 50000грн. відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Податковим повідомленням-рішенням Ямпільської МДПІ №000692301/2/1775 від 09.06.05р. на підставі акту перевірки №72-23-211/00374025 від 14.03.05р. позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 50 000 грн. на підставі ст.7 п.7.4.1, п.7.5.1 -, ст.4 п.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" та застосовано штрафну санкцію в сумі 25000,00 грн. на підставі ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідач стверджує, що на момент перевірки податкова накладна №000804 від 30.04.2003р. в сумі 50000грн. була відсутня, а тому вищевказане податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно.

Колегія суддів вважає дане твердження податкового органу необґрунтованим, враховуючи, що відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи банківським документом, який засвідчує перерахування  коштів  в  оплату вартості  таких товарів  (робіт,  послуг).

Ямпільською МДПІ при проведенні перевірки не враховано того факту, що після повернення коштів від постачальника ВАТ "Ямпільський консервний завод" знову перерахувало кошти за товар і отримало податкову накладну, яка дає підставу для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту. За змістом п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної.

ВАТ "Ямпільський консервний завод" надано до суду завірену копію платіжного доручення №244 від 2 квітня 2003 року на суму 300000 грн., де в призначенні платежу визначено: перерахування коштів за товар згідно договору №31-03/03 від 31.03.03р., в т.р. ПДВ 50000грн. та податкову накладну №000804 від 30.04.03р. на вказану суму з визначенням податку на додану вартість в сумі 50000 грн.

Відповідно до п.7.3 ст.7 вищевказаного Закону позивач, отримавши повернення коштів, мав відкоригувати податкові зобов'язання, а перерахувавши знову кошти, - за правилами п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" віднести суму податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбання до складу податкового кредиту. Згідно із п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Отримання коштів та проплата відбулись в одному місяці і не вплинули на визначення бази оподаткування відповідного податкового періоду.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не проведення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників не вплинуло на кінцевий результат декларації з податку на додану вартість за квітень 2003р. і сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2003 року визначена позивачем вірно, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що прийнято з порушенням ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" слід визнати недійсним.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах зустрічної перевірки ТОВ АПК "Поділляагроінвест", наданої суду апеляційної інстанції відповідачем, міститься податкова накладна №000804 від 30.04.2003р. на суму ПДВ в розмірі 50000 грн.

Діючим законодавством не передбачена відповідальність платників податків у вигляді донарахування податкових зобов'язань за не відображення в книзі обліку придбання товарів розрахунків коригування кількісних та вартісних показників. За ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку несуть відповідальність за достовірність та своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

На думку судової колегії, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що при проведенні перевірки Ямпільською МДПІ не вірно встановлено, що ВАТ "Ямпільський консервний завод" занизило суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки податковим органом не враховано перерахування позивачем ТОВ АПК "Поділляагроінвест" 300000 грн. в якості попередньої оплати за товар і відповідно виписану цим підприємством податкову накладну на суму ПДВ в розмірі 50000 грн. №000804 від 30.04.2003р.

Враховуючи вищенаведене і матеріали справи, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає, а тому рішення господарського суду Вінницької області від 08.08.2005р. у справі №9/294-05 є законним та обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.

 Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6 і 7 Прикінцевих таперехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ямпільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від           08 серпня 2005 року  - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.     

Головуючий суддя                                                                  

судді:

 віддрук.  4 прим.

1- до справи,

2,3- сторонам,

4- в наряд