Рішення

від 05.08.2015 по справі 910/16053/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015Справа №910/16053/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка»

до Приватного акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2»

про стягнення 114 602,23 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Галіч Ж.В., Рубан В.А.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» до Приватного акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2» про стягнення 114 602,23 грн. (з яких: 69 984,04 грн. - заборгованість за виконані роботи за договором № 12/2012-У від 23.08.2012 р.; 4 797,26 грн. - три відсотки річних; 39 820,93 грн. - інфляційні втрати), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором по наданню послуг з підтримуючого ремонту зенітно-ракетного комплексу «Оса МА2» військового корабля проекту 1135.1. № 12/2012-У від 23.08.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 р. (суддя Гавриловська І.О.) за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/16053/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.07.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Наказом Голови Господарського суду міста Києва № 240-К від 02.07.2015 р. у зв'язку зі зміною прізвища, судді Гавриловській І.О. було змінено запис у трудовій книжці про прізвище на Андреїшина.

Через відділ діловодства суду 16.07.2015 р. від позивача надійшло власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору, яке залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 22.07.2015 р. надав витребувані судом оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, для огляду у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 22.07.2015 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2015 р., керуючись ст. 77 ГПК України, з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору в даній справі, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду та для дослідження доказів у справі, суд ухвалив відкласти розгляд даної справи на 05.08.2015 р., та повторно зобов'язав сторін надати суду певні документи.

Представник позивача в судовому засіданні 05.08.2015 р. надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 05.08.2015 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників зазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 05.08.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2» (надалі - замовник) та Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «"Укрспецтехніка» (надалі - виконавець) був укладений договір по наданню послуг з підтримуючого ремонту зенітно-ракетного комплексу «Оса МА2» військового корабля проекту 1135.1 № 12/2012-У від 23.08.2012 р. (надалі - договір), згідно з умовами якого виконавець зобов'язався надати послуги з підтримуючого ремонту зенітно-ракетного комплексу «Оса МА2» військового корабля проекту 1135.1 згідно відомості дефекації (підписаної представниками замовника та виконавця) зі своїх технологічних матеріалів, на власних виробничих потужностях, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього договору. Виконавець має право залучити контрагентів для виконання послуг за узгодженням із замовником.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.4. договору, сторони встановили, що підставою для повного закінчення надання послуг в обсязі прийнятих виконавцем зобов'язань по даному договору є підписання акту приймання та здавання наданих послуг (форма 16 додатку № 3 до положення про організацію ремонту, переобладнання і модернізації бойових кораблів, допоміжних суден і базових плавучих засобів ВМФ, введеним в дію наказом ГК ВМФ від 23.5.1973 р. № 195) із зазначенням в цьому ціни, яка визначена у п. 4.2. даного договору.

У відповідності до п. 4.1. договору, орієнтовна договірна ціна за цим договором і за затвердженим протоколом узгодження орієнтовної договірної ціни, складає з ПДВ 99 977,20 грн.

Замовник оплачує виконані роботи згідно узгодженої твердої ціни, зафіксованої у протоколі погодження твердої ціни на підставі підписаного сторонами акту приймання та здавання наданих послуг (п. 4.2. договору).

Пунктом 5.1. договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником протягом 10 банківських днів після підписання акту приймання та здавання послуг відповідного етапу та пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг, за умови надходження коштів на рахунки замовника від генерального замовника.

Замовник здійснює розрахунки з виконавцем за надані послуги шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця через відповідні банківські рахунки. Підставою до переведення коштів є рахунок виконавця, акт приймання та здавання наданих послуг (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору, за порушення зобов'язань згідно даного договору, винна сторона відшкодовує заподіяні збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством.

За умовами п. 15.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його повного виконання, але не пізніше, ніж 31.12.2012 р.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищевказаних умов договору ним відповідно до актів приймання та здавання наданих послуг від 15.10.2012 р. та від 25.01.2013 р. до договору № 12/2012-У від 23.08.2012 р. послуги були надані в повному обсязі (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи), що свідчить про повне виконання позивачем свої зобов'язань по всіх етапах робіт за договором.

Загалом по договору № 12/2012-У від 23.08.2012 р. були надані послуги по ремонту на загальну суму 99 977,20 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків від 20.03.2014 р. (належним чином засвідчена копії якого міститься в матеріалах справи).

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором № 12/2012-У від 23.08.2012 р. виконав неналежним чином, розрахувавшись за надані послуги по першому етапу договору в повному обсязі, що становить 29 993,16 грн. Решту суми 69 984,04 грн. за другій етап відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача не пізніше 04.02.2013 р., однак кошти були не перераховані.

За таких обставин Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» звернулось до Господарського суду м. Києва до Приватного акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2» про стягнення 114 602,23 грн. (з яких: 69 984,04 грн. - заборгованість за виконані роботи за договором № 12/2012-У від 23.08.2012 р.; 4 797,26 грн. - три відсотки річних; 39 820,93 грн. - інфляційні втрати), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором по наданню послуг з підтримуючого ремонту зенітно-ракетного комплексу «Оса МА2» військового корабля проекту 1135.1. № 12/2012-У від 23.08.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором № 12/2012-У від 23.08.2012 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за даним договором не виконав належним чином.

Відповідач у жодних належних доказів обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Імпульс-2» заборгованості за виконані роботи за договором № 12/2012-У від 23.08.2012 р. в розмірі 69 984,04 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» до Приватного акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2» про стягнення 69 984,04 грн. заборгованості за виконані роботи за договором № 12/2012-У від 23.08.2012 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» просить суд також стягнути з відповідача 39 820,93 грн. інфляційних втрат за період з 04.02.2013 р. до 18.05.2015 р. та 4 797,26 грн. трьох відсотків річних за період з 04.02.2013 р. до 18.05.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 12/2012-У від 23.08.2012 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Таким чином за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 4 797,26 грн. трьох відсотків річних за період з 04.02.2013 р. до 18.05.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 12/2012-У від 23.08.2012 р.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд виявив помилки в розрахунку щодо застосування індексів, у зв'язку з чим виконав власний розрахунок даної вимоги, згідно з яким мала б підлягати стягненню з відповідача на користь позивача сума інфляційних нарахувань за спірний період у розмірі 52 850,35 грн.

Таким чином, при розрахунку судом інфляційних нарахувань, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов'язання, було встановлено, що стягненню підлягає інфляційне нарахування у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем.

Проте, оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляційне нарахування в сумі 39 820,93 грн., тобто - в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» до Приватного акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2» підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32,33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «Імпульс-2» (99011, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 13, офіс 3, код ЄДРПОУ 23449493) на користь Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» (01010, м. Київ, вулиця Січневого Повстання, 11-А, код ЄДРПОУ 23724999) 69 984 ( шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 04 коп. заборгованості, 4 797 (чотири тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 26 коп. трьох відсотків річних, 39 820 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять грн.) 93 коп. інфляційних втрат та 2 292 (дві тисячі двісті дев'яносто дві) грн. 04 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 06.08.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина