Постанова

від 27.07.2015 по справі 804/8076/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 р. Справа № 804/8076/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши в письмовому провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія-Центр" про стягнення 48 894,12 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

03.07.2015р. Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія-Центр" та просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету податковий борг в сумі 48894,12 грн., шляхом стягнення коштів платника податків, що перебувають у його власності.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача як платник податків та обов'язкових платежів до Державного бюджету України та, з урахуванням письмових пояснень на позов від 24.07.2015р. вказує на те, що станом на 03.06.2015р. відповідач має податковий борг по авансових внесках з податку на прибуток в сумі 48894,12грн., який виник з 30.01.2015р. за податковими деклараціями №9090930749 від 28.02.2014р., №9080929925 від 24.02.2015р. по термінах сплати 30.01.2015р., 28.02.2015р., 30.03.2015р., 30.04.2015р., 30.05.2015р. Позивачем у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України вживалися заходи щодо погашення боргу шляхом направлення податкової вимоги №1093-25 від 06.03.2015р., яка залишилася не сплачена відповідачем у зв'язку з чим позивач просить стягнути вищевказану суму боргу у судовому порядку згідно до вимог ст.ст.16, 20, 57, 95 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином 09.07.2015р. та 14.07.2015р. у відповідності до вимог ст.35,38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи телефонограмою та розпискою (а.с. 24, 26).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 08.07.2015р., 18.07.2015р. у відповідності до вимог ст.35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується звітом електронного відправлення від 08.07.2015р., довідкою від 10.07.2015р. та поштовим повідомленням (а.с.23,25, 28).

У відповідності до вимог ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особі, яка бере участь у справі текст повістки надсилається електронною поштою та у разі якщо протягом двох днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від особи, яка бере участь у справі не надійшло, то секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення особи, яка бере участь у справі про дату, час і місце судового розгляду.

Отже, довідка суду від 10.07.2015р. є належним доказом повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, належне повідомлення позивача і відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

24.07.2015р. позивач надав до канцелярії суду клопотання, в якому просив замінити Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області посилаючись на припинення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та утворення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка є правонаступником позивача (а.с.30).

Розглянувши вказане клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в порядку правонаступництва, суд находить підстави достатніми для його задоволення у відповідності до вимог ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України» передбачено реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом приєднання до відповідних територіальних органів ДФС за переліком, зокрема, по Дніпропетровській області було створено Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (а.с. 16-17, 33-35).

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Марія-Центр» зареєстровано 03.05.2012р. за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул.Берегова, буд.200 та з 04.05.2012р. знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.05.2015р., Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.07.2015р. (а.с.6-7, 18-20).

Відповідно до облікової картки платника податків та довідки про стан розрахунків з бюджетом вбачається, що відповідач має податковий борг в загальній сумі 48894,12грн., в тому числі і пеня у розмірі 0,12грн., яка була нарахована податковим органом на суму 21729,0грн. за період з 31.01.2015р. по 10.03.2015р. (а.с. 12,13).

Як вбачається з матеріалів справи зазначений податковий борг виник у відповідача у зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Марія-Центр» були подані до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкові декларації з податку на прибуток підприємств, а саме:

- 27.02.2014р. № НОМЕР_1 за 2013рік, в якій визначено розрахунок авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісячно у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року у розмірі 10866,00грн. (а.с.8-9);

-16.02.2015р. № НОМЕР_2 за 2014рік в якій невизначено розрахунок авансового внеску з податку на прибуток (а.с.10-11).

У відповідності до вимог п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податку контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п.п.49.18.1 ст.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абз.4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому, дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Між тим, зі змісту податкової декларації за 2014р. № НОМЕР_2 від 16.02.2015р. видно, що сума авансового внеску за період з березня по грудень 2015р. взагалі не визначена з урахуванням вимог ст.57 Податкового кодексу України.

Також, у вказані вище строки відповідач не сплатив суму авансового внеску з податку на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток №9090930749 за 2013рік за період з січня по лютий 2014р. у розмірі по 10866,00грн. щомісячно та за податковою декларацією з податку на прибуток № НОМЕР_2 за період з березня по травень 2015р. у розмірі по 9055,00грн. щомісячно, загальна сума боргу з урахуванням пені становить 48894,12грн., що підтверджується розрахунком стягуваної суми (а.с. 29-зворот).

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №1093-25 від 06.03.2015р. на суму 10866,00грн., яка отримана відповідачем 03.04.2015р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копією корінця відповідної податкової вимоги та копії поштового повідомлення (а.с. 5).

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. № 1044/11/13а.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважної причини, доказів погашення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 48894,12грн. у встановлені строки суду не надав.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія-Центр" про стягнення 48 894,12 грн.- задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю " Марія-Центр" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул.Берегова, буд.200, код ЄДРПОУ 38198751) до Державного бюджету України - податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 48894грн. 12 коп. (сорок вісім тисяч вісімсот дев'яносто чотири гривні 12 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1