Постанова

від 12.06.2013 по справі 811/1430/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року Справа № 811/1430/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мирошниченка В.С.

за участю секретаря судового засідання - Озерної М.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еволюція рішень" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою до суду, в якому просив, з урахуванням збільшених позовних вимог:

1) визнати протиправним та скасувати наказ №232 від 18.03.13р. "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Еволюція рішень" по взаємовідносинах з ТОВ "ОСОБА_2 лінія" за період з 01.05.12р. по 31.08.2012р.;

2) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі ОДПІ ДПС): №0000321500 від 11.04.2013р., яким позивачеві донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 533958,00 грн.; №0000331500 від 11.04.2013р., яким позивачеві донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 508531,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що виданий відповідачем наказ №232 від 18.03.13р. про призначення перевірки не містить посилання на законодавчо встановлені підстави для проведення перевірки, а тому відповідач не мав права проводити документальну невиїзну позапланову перевірку. Також позивач вказав, що його завчасно не повідомили про проведення перевірки, тобто не належним чином повідомлено, оскільки оскаржуваний наказ отримав лише в день проведення перевірки. В свою чергу не мав часу підготовити та подати всі документи по взаємовідносинах з ТОВ "ОСОБА_2 лінія".

Позивач, мотивуючи позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень посилався на те, що висновок податкового органу про вчинення безтоварних операцій сформований лише на припущеннях та факту бездіяльності ДПІ, оскільки вказаний висновок формувався на підставі інформації з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, деклараціях, актах перевірки контрагента ТОВ "ОСОБА_2 лінія". Основним аргументом в актах стало те, що ТОВ "ОСОБА_2 лінія" відсутнє за місцем знаходження. Проте, в акті також зазначалося, що здійснювався виїзд за колишнім місцезнаходженням, а ТОВ "ОСОБА_2 лінія" знаходиться на стадії переходу та зазначена нова адреса в м. Дніпропетровську. На нову адресу надсилалися запити, але відповіді не отримано.

Відповідач не мав права робити висновки щодо нікчемності правочинів, оскільки відсутній доказ вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Господарські операції позивача з контрагентом підтверджені належним чином складеними первинними документами, а тому висновки податкового органу не підтверджені будь-якими документами. Угоди, укладені між позивачем з вказаним контрагентом в судовому порядку не визнавалися недійсними. Відсутність судового рішення свідчить про недостовірність висновків відповідача про нібито нікчемність правочинів, а тому недостовірними є й похідні від цього висновки про заниження податку на прибуток та завищення сум податкового кредиту.

На момент здійснення господарських операцій та і на даний час ТОВ "ОСОБА_2 лінія" володіє правоздатністю та дієздатністю на вчинення правочинів, зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, та успішно співпрацює з позивачем.

У зв'язку з цим позивач правомірно сформував валові витрати та відніс до податкового кредиту з податку на додану вартість суми від здійснення вищезазначених угод з ТОВ "ОСОБА_2 лінія".

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовільнити з підстав, що зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заперечення на адміністративний позов та заперечення на заяву про збільшення позовних вимог (т.1 а.с. 38-42, 128-129).

В запереченні просив суд відмовити в задоволенні позову повністю, мотивуючи наступним. Оскаржуваний наказ було вручено особисто директору ТОВ "Еволюція рішень", однак перевірка проводилась без його присутності в приміщенні Світловодської ОДПІ. Також вказав, що виданий наказ не створює небезпеки інтересам позивача, не заподіює майнової чи іншої шкоди особі та не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Щодо винесення оскаржуваних рішень, вказав, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування. Тому правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків. При перевірці правомірність включення до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2012р. податкових накладних не була підтверджена первинними документами. Крім того, податкові накладні №8 від 18.07.2012р. на суму ПДВ 116666,67 грн. та № 3 від 06.07.2012р. на суму ПДВ 10824,66 грн., які отримані позивачем від ТОВ "ОСОБА_2 лінія", не включені ТОВ "ОСОБА_2 лінія" до ЄДРПН.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еволюція рішень" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради 20 травня 2011р., взяте на облік в Світловодській ОДПІ, являється платником податку на додану вартість (т.1 а.с.131, 133, 132).

Згідно довідки з ЄДРПОУ, видами діяльності ТОВ "Еволюція рішень" є : виробництво будівельних виробів із пластмас; виробництво металевих дверей і вікон; інші будівельно-монтажні роботи; встановлення столярних виробів; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у т.ч. рибою, ракоподібними і молюсками; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (т.1 а.с.131).

29.02.12р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано ТОВ "Еволюція рішень" строком по 28.02.2015р. ліцензію серії АД №030352 на господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (т.1 а.с.134).

18.03.13р. начальником Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС було видано наказ №232 "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Еволюція рішень" по взаємовідносинах з ТОВ "ОСОБА_2 лінія" за період з 01.05.12р. по 31.08.2012р. (т.1 а.с.8).

Директора ТОВ "Еволюція рішень" 19.03.13р. було проінформовано про проведення перевірки та вручено наказ, про що свідчить його підпис (т.1 а.с.10, 9).

19.03.13р. посадовими особами Світловодської ОДПІ ДПС була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Еволюція рішень" (ЄДРПОУ 37624384) з питань достовірності вчинених правочинів з контрагентом ТОВ "ОСОБА_2 лінія" за період з 01.05.12р. по 31.08.2012р.

За результатами перевірки податковим органом було складено ОСОБА_1 від 26.03.13р. №179/2200/37624384 (т.1 а.с.11-29), в якому встановлено, що позивачем порушено вимоги:

1) пункту 198.6 статті 198, п.201.10 ст.201 ОСОБА_2 кодексу України № 2255-VІ від 02.12.2010 року в частині завищення сум податкового кредиту по податку на додану вартість всього в сумі 339021 грн., в т.ч. : травень 2012р.-22834,6 грн., червень 2012р. - 27635,16 грн., липень 2012р. - 156426,66 грн., декларації за вересень 2012р. - 132124,54 грн.

2) п.138.1, п.138.2 статті 138, пп.139.1.9 п.139.1 статті 139 ОСОБА_2 кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-4 квартал 2012 року в сумі 355972 грн.

На підставі висновків вказаного ОСОБА_1 перевірки начальником податкового органу було винесено податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.43,44):

- №0000321500 від 11.04.2013р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Еволюція рішень" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 533958,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 355972 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177986 грн.

- №0000331500 від 11.04.2013р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Еволюція рішень" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 508531,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 339021 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 169510,5 грн.

В позовних вимогах позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №232 від 18.03.13р. "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Еволюція рішень" по взаємовідносинах з ТОВ "ОСОБА_2 лінія" за період з 01.05.12р. по 31.08.2012р. З приводу цих позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд зауважує, що видання керівником податкового органу наказу про призначення позапланової перевірки, у даному випадку, не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків.

Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. У свою чергу нарахування і стягнення податкових зобов'язань регулюється нормами ОСОБА_2 кодексу України , якими передбачено окрему процедуру узгодження податкових зобов'язань.

У відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України , завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Виходячи з вищевказаного, суд зобов'язаний не тільки встановити протиправність дій, бездіяльності та рішень суб'єкта владних повноважень, а й обрати реальний спосіб захисту порушеного права.

Так як документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Еволюція рішень" проведена, тому, навіть за умови наявності підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, суд не зможе захистити порушене право позивача, так як це не є підставою для спростування висновків, наведених в акті перевірки.

З огляду на те, що захист прав ТОВ "Еволюція рішень" перемістився в площину оскарження рішень фіскального органу, яким визначено суми грошового зобов'язання, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню. Також суд зазначає, що оперативний захист порушеного права при винесені протиправного наказу про проведення перевірки можливий лише за умови звернення до суду з позовом до початку її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту в результаті безпідставного віднесення до таких витрат та кредиту господарських операцій з ТОВ В«Нова ЛініяВ» , які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

В травні, червні, липні, серпні 2013 року між ТОВ "Еволюція рішень" (замовник) та ТОВ В«Нова ЛініяВ» (виконавець) укладено ряд договорів поставки, предметом яких являлось постачання виконавцем: конструкцій з оцинкованої сталі, плитки грес, вікон ПВХ, склопакетів, суцільноскляних перегород, дверей ПВХ, воріт секційних, герметизаторів отвору, приводів для воріт, монтажних та пусконалагоджувальних робіт, дерев'яних світлопрозорих конструкцій, склопакетів, ролетів, ролетів захисних, хвіртки з ел. замком, воріт відкатних, конструкцій з алюмінієвого сплаву з заповненням склопакетів, виробів з ПФХ профілю з заповненням склопакетів, ремонту полімерних покриттів підлог, конструкцій з оцинкованої сталі (проф. лист), конструкцій з алюмінієвого сплаву з склопакетом, скла, воріт секційних, привід для воріт, герметизаторів отвору, комплектуючих для захисту ролетів (т.1 а.с.185-186, 190-191, 195-196, 200-201, 205-206, 210-211, 215-216, 202-221, 227-228, 232-233,237-238,242-243, т.2 а.с.10-11, 15-16,22-23,27-28,32-33,37-38,42-43,47-48,52-53,57-58,62-63,67-68,72-73,77-78,82-83,102-103,107-108,112-113,117-118,122-123,128-129,133-134,138-139,151-152,156-157).

Факт надання послуг та постачання товарів за вищезазначеними договорами підтверджується наявними у матеріалах справи копіями:

-податкових накладних (а.с.т.1 а.с. 182,

187,192,197,202,207,212,217,222,229,234,239,т.2а.с.6,12,17,24,29,34,39,44,49,54,59,64,69,74,79,99,104,109,114,119,124,125,130,135,148,153) ;

-рахунків-фактур (т.1а.с.183,188,193,198,203,208,213,218,223,230,235,240,т.2а.с.7,13,18,25,30,35,40,45,50,55,60,65,70,75,80,100,105,110,115,120,126,131,136,149,154);

-видаткових накладних (т.1 а.с.184,189,194,199,204,209,214,219,226, 231,241, т.2 а.с.9, 14,21,26,31,36,41,46,51,56,61,66,71,76,81,101,106,116,121,127,132,137,150,155),

-актів здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.236,т.2 а.с.111);

-копіями товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.244-247, т.2 а.с. 84-93,140-143,158-159);

-банківських виписок (т.1 а.с.149-177), квитанцій до прибуткового касового ордера (т.1 а.с.224,225, т.2 а.с.8,19,20).

Також, позивачем на підтвердження подальшої реалізації придбаних у ТОВ „ОСОБА_2 лініяВ« товарно-матеріальних цінностей надано реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т.1 144-147,178-181, т.2 а.с.1-5,94-97).

Враховуючи вищевказане, реальність господарських взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ В«Нова ЛініяВ» доведена у повній мірі та не викликає сумніву, оскільки наявні всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Статтею 134 ОСОБА_2 кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Водночас, відповідно до пункту 138.2 статті 138 ОСОБА_2 кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У свою чергу, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ОСОБА_2 кодексу України містить застереження, за яким не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зокрема, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ОСОБА_2 кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.4 пункту 2 Положення В«Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському облікуВ» , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 ОСОБА_2 кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.201.1 ст.201 ОСОБА_2 кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (утримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно п.201.4 ст. 201 ОСОБА_2 кодексу України 201.4. податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.6 ст. 201 ОСОБА_2 кодексу України визначено, що 201.6. податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п.201.10 ст. 201 ОСОБА_2 кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ОСОБА_2 кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

ОСОБА_2 кодексу України не містять положень щодо того, що платник податків позбавляється можливості на формування податкового кредиту в разі встановлення порушень податкового законодавства у ланцюгу постачання між його безпосереднім контрагентом та третіми особами.

Стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з вказаним контрагеном, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України , фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України , в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: " ...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача.

Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Кіровоградської ОДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача були в наявності належним чином фінансово-господарські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом, то позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит за вказаними господарськими операціями.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 86 , 94 , 159 - 163 , 167 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000321500 від 11.04.2013р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Еволюція рішень" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 533958,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 355972 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177986 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000331500 від 11.04.2013р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Еволюція рішень" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 508531,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 339021 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 169510,5 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Еволюція рішень" судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 2294 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 17.06.2013 р.

Суддя В.С. Мирошниченко