Постанова

від 22.11.2010 по справі 2а-3747/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2010 р. Справа № 2a-3747/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Чуприни О.В.

за участю секретаря Семанюк М.П.

представника позивача: управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області -ОСОБА_1

представника відповідача: Дочірнього підприємства "Загвіздянський кахельний" Відкритого акціонерного товариства "Будівельні матеріали" -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до Дочірнього підприємства "Загвіздянський кахельний" Відкритого акціонерного товариства "Будівельні матеріали" про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1 556,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2010 року управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі -позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Загвіздянський кахельний" Відкритого акціонерного товариства "Будівельні матеріали" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1 556,14 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України у вересні 2010 року в загальному розмірі 1 556,14 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Поштові повідомлення-виклики повернулися на адресу суду із відміткою поштового зв'язку В«за зазначеною адресою не значитьсяВ» . Однак, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.11.2010 року юридична адреса відповідача значиться: с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, тобто адреса, за якою відправлено повістки про виклик (а.с. 21, 22). Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються : юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Причини своєї неявки відповідач суду не повідомив, письмове заперечення проти позову не подав. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлялося про розгляд справи, судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 20.06.2000 року, як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа, та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Колишнім працівникам Дочірнього підприємства "Загвіздянський кахельний" Відкритого акціонерного товариства "Будівельні матеріали" ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі -Закон) визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі -Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої здійснена позивачем в вересні 2010 року в загальному розмірі 1 556,14 грн.

Як з'ясовано в судовому засіданні за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у вересні 2010 року пільгових пенсій за списком №2 в розмірі 1 556,14 грн.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Позивач на адресу відповідача надсилав розрахунок фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за № 103/04 від 11.01.2010 року та за № 580/04 від 16.02.2010 року (а.с. 10, 12), згідно яких відповідач зобов'язаний сплатити позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у вересні 2010 року, по списку №2 в розмірі 1 556,14 грн.

Однак, відповідачем у передбачені строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на вказане, суд дійшов до переконання про правомірність здійснення позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та про наявність у відповідача обов'язку проводити відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку таких пенсій, призначених на пільгових умовах і виплачених вказаним громадянам.

Наявність заборгованості Дочірнього підприємства "Загвіздянський кахельний" Відкритого акціонерного товариства "Будівельні матеріали" перед управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунком боргу за вересень 2010 року (а.с. 8), а також розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у вересні 2010 року (а.с. 10, 12).

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата Дочірнім підприємством "Загвіздянський кахельний" Відкритого акціонерного товариства "Будівельні матеріали" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 1 556,14 грн. вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Загвіздянський кахельний" Відкритого акціонерного товариства "Будівельні матеріали" (ідентифікаційний код 30980275, вул. Промислова, с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77450) на користь управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1 556 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 14 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 26.11.2010 року.