Ухвала

від 03.08.2015 по справі 808/507/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"03" серпня 2015 р. справа № 808/507/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:ОСОБА_1, суддів: Гімона М.М. Чумака С. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 808/507/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТИЗ-ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТИЗ-ТРЕЙД» 26.01.2015 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області щодо неправомірного застосування норм п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та визнання відсутності у ТОВ «МЕТИЗ- ТРЕЙД» права на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «ПІРОЛ СКФ» (ЄДРПОУ 38881578) у лютому 2014 року на суму податку на додану вартість 30606 грн. та ТОВ «СпецКолорТрейд» (ЄДРПОУ 38783620) у липні 2014 року на суму податку на додану вартість 54750 грн. та неправомірного застосування норм п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України та визнання відсутності у ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД» права на формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по ланцюгу постачання покупцю ПАТ «СВЗ» (ЄДРПОУ 210890) на загальну суму 100477,00 грн. (у т.ч. по періодах - у квітні 2014 року на суму ПДВ 39475 грн., у червні 2014 року на суму ПДВ 34425 грн., у липні 2014 року на суму ПДВ 26577 грн.).

Визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, які виразилися у самовільному коригуванні електронної бази даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок»), без винесення податкового-повідомлення-рішення, суми податкових зобов'язань по контрагенту-покупцю ПАТ «СВЗ» (ЄДРПОУ 210890) на загальну суму 100477,00 грн. (у т.ч. по періодах - у квітні 2014 року на суму ПДВ 39475 грн., у червні 2014 року на суму ПДВ 34425 грн., у липні 2014 року на суму ПДВ 26577 грн.) і податкового кредиту по контрагентам-постачальникам ТОВ «СпецКолорТрейд» (ЄДРПОУ 38783620) у липні 2014 року, ТОВ «ПІРОЛ ЄКФ» (ЄДРПОУ 38881578) у лютому 2014 року, ТОВ «ЛАН» (ЄДРПОУ 30493822) у березні 2012 року, ПП «РУНАЦЕНТР» (ЄДРПОУ 35168635) у липні 2012 року, ТОВ «ВІТАЛ ТЕХ» (ЄДРПОУ 38098097) у серпні, жовтні, листопаді 2013 року, які ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД» задекларувало у перевіряємому періоді відповідно до наявних податкових накладних та згідно вимог Податкового кодексу України.

Зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області відновити в усіх інформаційних базах податкового органу, у тому числі електронній базі даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок») суми податкових зобов'язань по контрагенту-покупцю ПАТ «СВЗ» (ЄДРПОУ 210890) на загальну суму 100477,00 грн. (у т.ч. по періодах - у квітні 2014 року на суму ПДВ 39475 грн., у червні 2014 року на суму ПДВ 34425 грн., у липні 2014 року на суму ПДВ 26577 грн.) і податкового кредиту по контрагентам-постачальникам ТОВ «СпецКолорТрейд» (ЄДРПОУ 38783620) у липні 2014 року, ТОВ «ПІРОЛ СКФ» (ЄДРПОУ 38881578) у лютому 2014 року, ТОВ «ЛАН» (ЄДРПОУ 30493822) у березні 2012 року, ПП «РУНАЦЕНТР» (ЄДРПОУ 35168635) у липні 2012 року, ТОВ «ВІТАЛ ТЕХ» (ЄДРПОУ 38098097) у серпні, жовтні, листопаді 2013 року.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

До суду апеляційної інстанції надійшло заперечення представника позивача, яким він просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до ст.120 КАС України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТИЗ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31380102) є юридичною особою (а.с.19).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «СпецКолорТрейд» у липні 2014 року, ТОВ «ПІРОЛ СКФ» у лютому 2014 року, ТОВ «ЛАН» у березні 2012 року, ПП «РУНАЦЕНТР» у липні 2012 року, ТОВ «ВІТАЛ ТЕХ» у серпні, жовтні, листопаді 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №121/8/26-22-11/31380102 від 25.12.2014 року, згідно якого податковий орган дійшов висновку, що у ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «ПІРОЛ СКФ» у лютому 2014 року на загальну суму ПДВ - 30606 грн. та ТОВ «СпецКолорТрейд» у липні 2014 року на загальну суму ПДВ - 54750 грн., в розумінні п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а також у ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД» відсутні обёєкти , які підпадають під визначення п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, а отже відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента-покупця по ланцюгу постачання ПАТ «СВЗ» у квітні 2014 року на загальну суму ПДВ - 39475 грн., у червні 2014 року на загальну суму ПДВ - 34425 грн., у липні 2014 року на загальну суму ПДВ -26577 грн..

Податкове повідомлення-рішення за результатами вказаної перевірки не приймалось.

На підставі акту перевірки №121/8/26-22-11/31380102 від 25.12.2014 року відповідачем внесено коригування до електронної бази даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме зменшено задекларовані ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД» суми податкового кредиту з податку на додану вартість по постачальникам ТОВ «СпецКолорТрейд» (ЄДРПОУ 38783620) у липні 2014 року, ТОВ «ПІРОЛ СКФ» (ЄДРПОУ 38881578) у лютому 2014 року, ТОВ «ЛАН» (ЄДРПОУ 30493822) у березні 2012 року, ПП «РУНАЦЕНТР» (ЄДРПОУ 35168635) у липні 2012 року, ТОВ «ВІТАЛ ТЕХ» (ЄДРПОУ 38098097) у серпні, жовтні, листопаді 2013 року, та зменшено задекларовану суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість по контрагенту-покупцю ПАТ «СВЗ» на загальну суму 100477,00 грн. (у т.ч. по періодах - у квітні 2014 року на загальну суму ПДВ - 39475 грн., у червні 2014 року на загальну суму ПДВ - 34425 грн., у липні 2014 року на загальну суму ПДВ - 26577 грн.).

З такими діями відповідача позивач не погодився та звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що без встановлення порушень податкового законодавства, без проведення зустрічних звірок у покупця ПАТ «СВЗ» з метою встановлення реальності укладених угод та здійснених господарських операцій, без обґрунтування та без доказів встановлення порушень податкового законодавства саме ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД», без прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідачем самовільно внесено коригування до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та інших інформаційних баз даних, що використовуються податковим органом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Надані позивачем при проведені перевірки документи, є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД» на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів (послуг), що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.п. «а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно вимог п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно вимог п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до вимог п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Позивач та його контрагенти-постачальники зареєстровані платниками податку на додану вартість у відповідності з діючим законодавством.

Відповідно до вимог п.201.10 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту. Крім того, зазначено, що відсутність факту реєстрації продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Судом першої інтанції встановлено, що всі податкові накладні, які були включені позивачем до складу податкового кредиту, виписані та зареєстровані продавцями у відповідності з вимогами Податкового кодексу України. Вказаний факт результатами перевірки, доводами апеляційнох скарги відповідача не спростований.

Всі податкові накладні, які включені позивачем до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді, були надані позивачем під час перевірки в повному обсязі, про що свідчить їх перелік в акті на сторінках 8 - 11.

Отже, суд пешої інстанції дійшов вірного висновку, що враховуючи наявність податкових накладних, на підставі яких відповідні суми податку на додану вартість у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Податкового кодексу України, акт перевірки не містить, ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам (роботам, послугам) у розмірі 85356 грн. до складу податкового кредиту за перевіряємий період, з чим погоджується колегія суддів.

Крім того, з висновків акту перевірки від 25.12.2014 року вбачається, що відповідач вважає не підтвердженою реальность операцій з продажу товарів позивачем на адресу контрагента-покупця ПАТ «СВЗ» у перевіряємому періоді. Таке посилання апелянта колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки такі висновки зроблені без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку постачальників і покупців позивача, а інформація щодо постачальників, викладена в зазначеному акті, не може бути належним доказом наявності порушень позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та не є підставою для визнання таких угод недійсними.

Відповідного рішення про визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, апелянтом а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано, та в матеріалах перевірки таке рішення відсутнє.

Органи податкової служби, у свою чергу, не наділені законом повноваженнями щодо визнання нікчемними або недійсними правочинів, укладених між суб'єктами господарювання.

Висновки щодо нереальності здійснених угод та їх нікчемність відповідачем зроблено на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок, а саме:

- акт від 31.07.2014 року № 393/22-03/38098097 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вітал-Тех» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами постачальникам та контрагентами покупцями за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року;

- акт від 21.07.2014 року №582 /26-57-22-04-10/38506228 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПІРОЛ СКФ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року;

- податкова інформація від 22.09.2014 року № 4735/7/26-57-22-01-20 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «ОСОБА_2 ТРЕЙД» з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. Стан платника - 9;

- акт від 12 червня 2013 року №117 /2200/35168635 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «РУНАЦЕНТР» з питань підтвердження господарських відносин з платниками за період лютий 2012 року - жовтень 2012 року.

Проте, колегія суддів зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що й результати проведених зустрічних звірок. Вони є джерелом отримання податкової інформації, яка положеннями ст. 83 ПК України визначена як підстава для висновків під час проведення перевірок. Тому сама по собі неможливість реалізації податковими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагента не може вважатися доказом вчинення певним платником податку порушень податкового законодавства.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено. Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених податкових накладних, розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Крім того, безпідставним є посилання апелянта, що у позивача відсутні об'єкти, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185 ПК України, а отже відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента-покупця по ланцюгу постачання ПАТ «СВЗ» на загальну суму 100477,00 грн. (у т.ч. по періодах - у квітні 2014 року на загальну суму ПДВ 39475 грн., у червні 2014 року на загальну суму ПДВ 34425 грн., у липні 2014 року на загальну суму ПДВ 26577 грн.), тоді як підприємством був сплачений податок на додану вартість.

Фактично питання з продажу товару не вивчалось, зустрічну звірку з покупцем ПАТ «СВЗ» відповідач не здійснював.

Суми податку на додану вартість за зазначеними в акті податковими накладними позивачем було включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, та даним декларації з ПДВ за перевіряємий період.

Статтею 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно вимог п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, в результаті здійснення господарських операцій між ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД» і його контрагентом-покупцем ПАТ «СВЗ», у позивача наявна база і об1єкт оподаткування податком на додану вартість, суму податку на додану вартість у розмірі 100477,00 грн. (у т.ч. по періодах - у квітні 2014 року на загальну суму ПДВ - 39475 грн., у червні 2014 року на загальну суму ПДВ- 34425 грн., у липні 2014 року на загальну суму ПДВ - 26577 грн.), ним правомірно віднесено до податкового зобов'язання у відповідних періодах згідно з вимогами ст.ст. 185, 187, 188, 200 ПК України, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків з бюджетом ним не порушено, що підтверджується поданими за цей період деклараціями та платіжними дорученнями зі сплати податку на додану вартість.

Крім того, як зазначалось вище, на підставі висновків акту перевірки від 25.12.2014 року, відповідачем було внесено коригування до електронної бази даних позивача щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в результаті чого виникла розбіжність між задекларованим податковим зобов'язанням позивача та задекларованим податковим кредитом його покупця ПАТ «СВЗ».

Без встановлення порушень податкового законодавства, без проведення зустрічних звірок у покупця ПАТ «СВЗ» з метою встановлення реальності укладених угод та здійснених господарських операцій, без обґрунтування та без доказів встановлення порушень податкового законодавства саме ТОВ «МЕТИЗ-ТРЕЙД», без прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідачем самовільно внесено коригування до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та інших інформаційних баз даних, що використовуються податковим органом.

Згідно з вимогами Податкового кодексу України платник податків самостійно вираховує суму податкового зобов'язання та податкового кредиту, яку зазначає в наданій до податкового органу податковій декларації. Прийняття податкової декларації є обов'язком податкового органу. При відсутності зауважень до податкової декларації, вона реєструється і вважається прийнятою. В свою чергу обов'язок платника податків подати податкову декларацію узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти її і при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї податкової декларації у відповідних базах податкової звітності. Таким чином, показники податкового кредиту і податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в інформаційній базі, формуються на підставі показників, зазначених в наданих платниками податків податкових декларацій по податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що податковий орган позбавлений права самостійно вносити до інформаційно-електронної бази зміни на підставі актів перевірок, довідок зустрічних звірок, оскільки внесення змін до облікових даних платника податків, що пов'язані із змінами податкового навантаження, можливо тільки на підставі самостійно наданої декларації (коригувань, уточнюючих розрахунків) платником податків, або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення по збігу строку його узгодження.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області не доведено правомірність дій щодо самовільного коригування електронної бази даних відносно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок»), без винесення податкового-повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 808/507/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 808/507/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак