Постанова

від 13.07.2015 по справі 804/7554/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2015 р. Справа № 804/7554/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріДмитрієнко О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» звернулось із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 24.04.2015 року № 0001322202.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що для проведення перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейл Ком» були надані всі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а висновок податкового органу про зазначені в акті перевірки порушення ґрунтується на підставі інформаційних баз даних інших податкових інспекцій.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, доводи викладені в позовні заяві підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином .

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу від 09.04.2015 року № 416 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейл Ком» за період листопад - грудень 2014 року.

За результатами перевірки 14.04.2015 року був складений акт № 533/04-64-22/33383262, в якому встановлено нереальність здійснення господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Изол», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» операцій по ланцюгу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейл Ком» на загальну суму ПДВ 252666,00 грн., у тому числі за листопад 2014 року - 136814,00 грн., за грудень 2014 - 115852,00 грн., що призвело до порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6, статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки, працівниками податкової інспекції встановлено, що у перевіряємому періоді Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» мало господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейл Ком» на підставі договорів на виконання робіт, надання послуг № 1211-3 ТИ від 12.11.2014 року, купівлі-продажу № 212 від 01.12.2014 року. Суми податку на додану вартість за отриманими податковими накладними, які відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень листопад та грудень 2014 року, включено до податкового кредиту відповідного періоду в загальній сумі 252666,00 грн.

В обґрунтування висновків про нереальність зазначених господарських операціях в акті перевірки зазначено наступне:

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» не надано документального підтвердження того, які саме послуги було надано Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейл Ком» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Изол», не надано звіту про виконання робіт (послуг), де було б зазначено які саме послуги було виконано, ким саме, інше, також не надано плану проведених робіт (послуг) чи інші підтверджуючі документи з доказом використання цих послуг (робіт) в господарській діяльності підприємства;

- в ході перевірки встановлено відсутність будь-яких інших підтверджуючих документів, що свідчать про результат використаних у господарській діяльності вищенаведених послуг, метою яких повинно бути отримання доходу від використання вказаних послуг;

- згідно з інформаційними базами даних податкової інспекції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейл Ком» має такі ознаки: зареєстроване і знаходиться на обліку Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів Київської області; стан платника 3 - прийнято рішення про припинення; анульовано свідоцтво платника ПДВ - 12.03.2015 року; основним видом діяльності є «діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами»; звіт за формою 1-ДФ до податкового органу не подавався, що може свідчити про відсутність трудових ресурсів підприємства; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва до податкового органу не подано, що може свідчити про відсутність основних засобів, обладнання для ведення господарської діяльності; період ведення фінансово-господарських операцій з жовтня 2014 по лютий 2015 року.

24.04.2015 року на підставі акту перевірки від 14.04.2015 року № 533/04-64-22/33383262 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 33383262, яким підприємству позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 378999,00 грн.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Позивач в підтвердження реальності здійснення господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейл Ком» за договором купівлі-продажу №212 від 01.12.2014 року надав копії первинних документів бухгалтерського обліку: видаткові накладні, ТТН, податкові накладні, рахунки.

Однак суд зазначає, що надані позивачем докази не можуть підтвердити реальність надання товарів та послуг контрагентом зазначеними в акті перевірки.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 року зазначено, що необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити та деталізувати які саме послуги були надані позивачу за договором № 1211-3 ТИ від 12.11.2014 року.

Враховуючи що Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» не надано документального підтвердження того, які саме послуги було надано Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейл Ком» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Изол», доказів використання цих послуг (робіт) в господарській діяльності підприємства, та відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейл Ком» фізичних можливостей виконати ці операції та неможливість встановити походження товарів по ланцюгу постачання, свідчить про нереальність здійснення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сейл Ком» у листопаді, грудні 2014 року, а наявності лише первинних документів недостатньо для спростування висновків податкового органу.

За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого по спірним операціям та відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги..

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Изол» (код ЄДРПОУ 33383262) судовий збір в сумі 4384,80 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 липня 2015 року

Суддя О.В. Кононенко