Постанова

від 20.07.2015 по справі 804/8130/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 р. Справа № 804/8130/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКононенко О. В. при секретаріДмитрієнко О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпіком» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Віпіком» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська 16.06.2015 року № 0002402204.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він надав для перевірки всі первинні документи що підтверджують придбання та реалізацію товару, посилання ж відповідача на протокол допиту свідка від 11.11.2014 року є безпідставним, тому не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки від 28.05.2015 року № 1093/04-61-22-4/36053900 та прийнятим на підставі акта податковим повідомленням-рішенням від 16.06.2015 року № 0002402204.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, підтримав позицію викладену у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу №789 від 22.05.2015 року проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпіком» з питань своєчасності, правильності, повноти донарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» за період з 01.09.2014 року по 01.11.2014 року.

За результатами перевірки 28.05.2015 року складений акт №1093/04-61-22-4/36053900, у висновку якого зазначено, що встановлені порушення абзацу а пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість всього у сумі 114742 грн., в т.ч. за вересень 2014 року у сумі 70791 грн. і за жовтень 2014 року у сумі 43951 грн.

При проведенні перевірки було встановлено, що 01.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віпіком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» укладено договір поставки № 01092014, згідно умов якого позивачем був придбаний кабель UTP «Одесскабель» .

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» були виписані податкові накладні від 03.09.2014 року № 304, від 08.09.2014 року № 803, від 12.09.2014 року № 1202, від 17.09.2014 року № 1701, від 22.09.2014 року № 2204, від 25.09.2014 року № 2506, від 29.09.2014 року № 2905, від 30.09.2014 року № 3006, від 02.10.2014 року № 205, від 10.10.2014 року № 1006, від 17.10.2014 року № 1705, від 24.10.2014 року № 2403, від 29.10.2014 року № 2902.

Суми податку па додану вартість по зазначеним податковим накладним включено Товариством з обмеженою відповідальністю «Віпіком» до податкового кредиту за вересень та жовтень 2014 року у сумі 114742 грн., та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за вересень та жовтень 2014 року.

Придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» товар був використаний у власній господарській діяльності

В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» податковим органом зазначено наступне:

- в ході аналізу податкової звітності, поданої Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» до податкового органу встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, основний вид діяльності підприємства згідно БД «Податковий блок» - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

- фактично у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, звітність за формою 1-ДФ не подавалась.

- при проведенні перевірки взято до уваги протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 11.11.2014 року.

На підставі акту перевірки 16.06.2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002402204.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки є хибними, а реальність виконання господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» підтверджується з огляду на наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віпіком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» укладено договір поставки від 01.09.2014 року № 01092014, згідно умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» зобов'язується передати у власність позивачу продукцію - кабель UTP «Одесскабель».

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надані податкові та видаткові накладні, платіжні доручення рахунки-фактури.

Перевезення придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» товару здійснювалось автомобілями які орендує позивач відповідно до договорів найму (оренди) транспортного засобу від 05.03.2013 року та від 06.03.2013 року.

На підтвердження зберігання товару надано договір найму (оренди) нежилого приміщення загальною площею 200 кв.м. від 01.01.2014 року №3.

На підтвердження використаний у власній господарській діяльності товару надані договори підряду № 44634 від 29.05.2013 року, № 42881 від 01.01.2013 року, № 29073 від 04.02.2010 року, № 01102014-1 від 01.10.2014 року, № 1/01/10/14 від 01.10.2014 року, акти виконаних послуг, акти списання товару, податковий розрахунок сум доходу форма 1 ДФ про наявність персоналу.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій зазначеним в акті перевірки, суд зазначає, що вони ґрунтуються на аналізі податкової звітності, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгкомплект постач» та протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 11.11.2014 року.

Суд звертає увагу на те, що порушення контрагентом позивача законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Відповідачем в акті перевірки не зазначено недоліків первинних документів наданих до перевірки та порушень законодавства з боку позивач, які б свідчили про нереальність здійснення господарських операцій зазначених в акті перевірки.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 16.06.2015 року № 0002402204.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпіком» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 16.06.2015 року № 0002402204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпіком» (код ЄДРПОУ 36053900) судовий збір в сумі 286,87 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 липня 2015 року

Суддя О.В. Кононенко