cpg1251
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2015 р. Справа № 804/8101/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняПанченко Я.І. за участю представників сторін: від позивача Яківчук Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Центр" про стягнення 9 708,35грн.-
ВСТАНОВИВ:
03.07.2015р. Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Центр" та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.07.2015р., просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача на користь бюджету на р/р згідно з бюджетною класифікацією в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 9 708,35грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та має податковий борг на загальну суму 9 708,35грн., зокрема, по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2540,49грн. та по податку на додану вартість у сумі 7167,86грн. Зазначений податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, які самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях з податку на прибуток приватних підприємств № 9090820108 від 27.02.2014р., №9081001832 від 25.02.2015р. та податкових деклараціях з податку на додану вартість №9065048102 від 16.10.2013р., №9081692424 від 18.12.2013р., №9013092336 від 14.03.2014р., № 9019427547 від 11.04.2014р., № 9031747898 від 04.06.2014р., № 9046100813 від 11.08.2014р., № 9053795696 від 19.09.2014р., № 9066821439 від 18.11.2014р. Позивачем на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу № 417-15 від 12.11.2013р., яка залишилася не виконана відповідачем. У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу з ПДВ та податку на прибуток, позивач просить стягнути податковий борг з відповідача у судовому порядку у відповідності до вимог п.20.1.34 п.20.1 ст.20, ст.20, ст.57, 95 Податкового кодексу України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 08.07.2015р. у відповідності до вимог ст.35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітом електронного відправлення від 08.07.2015р. та довідкою від 10.07.2015р. (а.с.27, 30).
У відповідності до вимог ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особі, яка бере участь у справі текст повістки надсилається електронною поштою та у разі якщо протягом двох днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від особи, яка бере участь у справі не надійшло, то секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення особи, яка бере участь у справі про дату, час і місце судового розгляду.
Отже, довідка суду від 10.07.2015р. є належним доказом повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищенаведене, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача у відповідності до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-Центр" зареєстроване як юридична особа 13.08.2003р. за адресою: 49074, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Батумська, буд.11, офіс 214 та з 15.08.2003р. перебуває на обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.06.2015р. та довідкою позивача (а.с.5-6, 44).
Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач подав до Державної податкової інспекції податкові декларації з податку на прибуток підприємства, а саме:
- № 9090820108 від 27.02.2014р. за 2013рік, у якій відповідачем самостійно визначено до сплати податок на прибуток у сумі 4375,00грн. (а.с. 8).;
- № 9081001832 від 05.02.2015р. за 2014р., у якій відповідачем самостійно визначено до сплати податок на прибуток у сумі 1391,00грн. (а.с. 9-10).
Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
П. 137.4 ст.137 Податкового кодексу України визначено, що податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Таким чином, з урахуванням зазначених норм, відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковими деклараціями з податку на прибуток за 2013рік та 2014рік у строк до 11.03.2014р. та 11.03.2015р. відповідно, отже податковий борг по податку про прибуток за 2013р. та 2014р. у відповідача виник з 12.03.2014р. та з 12.03.2015р. відповідно.
Відповідач у вказані вище строки суму грошового зобов'язання за вказаними податковими деклараціями з податку на прибуток за 2013р. та 2014р. не сплатив.
Відповідно до даних облікової картки платника податків вбачається, що податковий борг відповідача з податку на прибуток приватних підприємств за 2013-2014р.р., з урахуванням часткової сплати у розмірі 3225,51грн. по податковій декларації №9090820108 від 27.02.2014р., зменшився та становить у загальній сумі 2540,49грн. (а.с. 32-33).
Також судом встановлено, що відповідач подав до Державної податкової інспекції податкові декларації з ПДВ, а саме:
- № 9065048102 від 15.10.2013р. за вересень 2013р. на суму ПДВ 6299,00грн. (а.с. 11-12);
- № 9081692424 від 18.12.2013р. за листопад 2013р. на суму ПДВ 1510,00грн. (а.с. 13-14);
- № 9013092336 від 11.03.2014. за лютий 2014р. на суму ПДВ 592,00грн. (а.с. 15-16);
- № 9019427547 від 11.04.2014р. за березень 2014р. на суму ПДВ 691,00грн. (а.с.17-18);
- № 9031747898 від 03.06.2014р. за травень 2014р. на суму ПДВ 89,00грн. (а.с.19-20);
- № 9046100813 від 08.08.2014р. за липень 2014р. на суму ПДВ 118,00грн. (а.с.21-22);
- № 9053795696 від 03.09.2014р. за серпень 2014р. на суму ПДВ 103,00грн. (а.с.23-24);
- № 9066821439 від 17.11.2014р. за жовтень 2014р. на суму ПДВ 32,00грн. (а.с.25-26).
За п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
П.203.2 ст.203 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Таким чином, з урахуванням зазначених норм відповідач повинен був сплатити суми самостійно визначених грошових зобов'язань за вказаними деклараціями з ПДВ за вересень 2013р. - у строк до 30.10.2013р., отже, податковий борг виник - 31.10.2013р.; за листопад 2013р. - у строк до 30.12.2013р. ,отже, податковий борг виник - 31.12.2013р.; за лютий 2014р. - у строк до 30.03.2014р., отже, податковий борг виник - 31.03.2014р.; за березень 2014р. - у строк до 30.04.2014р., отже, податковий борг виник - 03.05.2014р.; за травень 2014р. - у строк до 30.06.2014р., отже, податковий борг виник - 01.07.2014р.; за липень 2014р. - у строк до 30.08.2014р., отже, податковий борг виник - 02.09.2014р.; за серпень 2014р. - у строк до 30.09.2014р., отже, податковий борг виник - 01.10.2014р.; за жовтень 2014р. - у строк до 30.11.2014р., отже, податковий борг виник - 01.12.2014р.
Відповідач у вказані строки суму узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ не сплатив.
Відповідно до даних облікової картки платника податків вбачається, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість, з урахуванням часткової сплати боргу у розмірі 2266,14грн. по податковій декларації №9065048102 від 16.10.2013р. зменшився та становить у загальній сумі 7167,86грн. (а.с.27-31).
Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» № 417-15 від 12.11.2013р. на суму 6129,86грн., яка отримана відповідачем у порядку, передбаченому п. 58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги та копією конверту (а.с.7).
Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.
У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. № 1044/11/13а.
Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 9708,35грн. суду не надав.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства доведений належними доказами, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Центр" про стягнення 9 708,35грн.- задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-Центр" (49074, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Батумська, буд.11, офіс 214; код ЄДРПОУ 32608677) на користь Державного бюджету України - податковий борг з податку на прибуток та з податку на додану вартість у загальній сумі 9708грн. 35коп. (дев'ять тисяч сімсот вісім гривень 35коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений - 03.08.2015р.
Суддя С.О. Конєва
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2015 |
Оприлюднено | 12.08.2015 |
Номер документу | 48065807 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні