Постанова

від 18.02.2011 по справі 2а-14937/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 р. Справа № 2а-14937/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора м.Жовті Води Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор м.Жовті Води Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 7943,45 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг зі сплати орендної плати за земельну діяльну державної та комунальної власності в сумі 7943,45 грн., який утворився внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, що є порушенням вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю». В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.

Прокурор та позивач в судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення на адресу зазначену в ЄДРПОУ судової повістки та ухвали про відкриття провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.01.2011р.

За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 25.09.2006р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Відповідач з перебуває на обліку в Жовтоводській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області, як платник окремих видів податків, в тому числі, плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, проте, у встановлений законодавством граничний строк зазначені податкові зобов'язання, самостійно визначені у декларації, відповідачем сплачені не були.

Зазначені дії відповідача порушують положення абз. 1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 17 Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року).

Згідно статті 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обов'язковим платежем, а платниками податків та зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) у встановлені законом строки.

Проте, суми податкового зобов'язання відповідачем сплачені не були.

Порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181 визначено, що перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога, у відповідності до пункту "б" пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181, було направлено поштою відповідачу першу податкову вимогу № 1/68 від 18.05.2010р. на суму 7943 грн. 45 коп. (розміщена на дошці оголошень податкового органу через неможливість вручення 03.06.2010р.), а також, другу податкову вимогу № 2/188 від 13.07.2010р. на суму 7943 грн. 45 коп. (розміщена на дошці оголошень податкового органу через неможливість вручення 27.09.2010р.).

Проте податковий борг відповідачем сплачений не був.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, є узгодженою, і набула статусу податкового боргу платника податків і становить 7943 грн. 45 коп., що підтверджується відповідно довідкою про стан розрахунків з бюджетом.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, що відповідно до п. 1.6 ст. 1 цього ж Закону, є зверненням на активи платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора м.Жовті Води Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (50077, АДРЕСА_1) на користь держави (р/р 33219815700018, код платежу 13050500, одержувач УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 24231000) податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 7943 (сім тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 45 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В ОСОБА_1