Постанова

від 10.07.2013 по справі 811/1934/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

10 липня 2013 року Справа № 811/1934/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Дніпро-Амід» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Дніпро-Амід» (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000660227 та №0000670227 від 01.06.2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 15.05.2013 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірки ПП «Дніпро-Амід», за результатами якої складено акт №64/22-7/13764590 від 17.05.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Дніпро-Амід» (код 13764590) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Адіантум» (код 37813402) за липень, серпень 2012 року».

Згідно протиправних та необґрунтованих висновків, викладених в акті, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 р. №0000660227 про сплату 47 034.00 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 11 759.00 грн. штрафних санкцій, та податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 р. №0000670227 про сплату 49 385.00 грн. основного платежу з податку на прибуток та 12 346.00 грн. штрафних санкцій.

Позивач не погоджується з висновками акту та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Окрім цього, представник позивача заявив клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідачем подано письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначено, що для проведення перевірки позивача з питань правильності відображення в обліку та звітності операцій з ТОВ «Адіантум» за липень, серпень 2012 року було використано акт від 20.03.2013 р. №1066/22-10/37813402 ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Адіантум» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Сучасні торгівельні рішення» за грудень 2011 р., березень 2012 р., з ТОВ «Консалекс» за січень, березень 2012 р., з ТОВ «Сінтеро» за липень, серпень 2012 р.». Даною звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Адіантум» за грудень 2011 р., січень, березень, липень та серпень 2012 р..

З огляду на вищевказане, в ході проведення перевірки встановлено порушення останнім вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість за період з 01.07.2012 по 31.08.2012 в розмірі 47 034 грн.; п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за три квартали 2012 року в розмірі 49 358 грн.

Враховуючи викладене, відповідач вважаємо адміністративний позов необґрунтованим та просить суд відмовити у задоволені адміністративного позову в повному обсязі /а.с.122-124 т.1/.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з перебуванням уповноваженого представника відповідача в іншому судовому засіданні /а.с.8 т.2/.

Відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з перебуванням в іншому судовому засіданні, суд визнав його необґрунтованим, а тому подальший розгляд справи відбуватиметься в порядку письмового провадження за наявними матеріалами (доказами).

Дослідивши подані сторонами документи, об’єктивно оцінивши докази, що мають важливе значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Приватне підприємство «Дніпро-Амід», 15.07.92 р. зареєстроване Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області як юридична особа /а.с.35-36 т.1/.

У період, що перевірявся, позивач був платником: - податку на прибуток; - податку на додану вартість; - збору на спеціальне використання поверхневими та підземними водами.

Встановлено, що посадовою особою відповідача, згідно наказу від 14.05.2013 року №1010 та відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Дніпро-Амід» (код ЄДРПОУ - 13764590) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Адіантум» (код ЄДРПОУ - 37813402) за липень, серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 17.05.2013 р. №64/22-7/13764590 /а.с.17-30 т.1/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: - п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість за період з 01.07.2012 по 31.08.2012 р. в розмірі 47 034.00 грн.; - п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за три квартали 2012 р. в розмірі 49 358.00 грн..

01.06.2013 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: - №0000670227 про збільшення позивачу сум грошового зобов’язання за платежем: податок на прибуток в сумі 49 385.00 грн. основного платежу, 12 346.00 грн. штрафних (фінансових) санкцій /а.с.32 т.1/; - №0000660227 про збільшення позивачу сум грошового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 47 034.00 грн. основного платежу, 11 759.00 грн. штрафних (фінансових) санкцій /а.с.33 т.1/.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. З огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Надаючи оцінку оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд зазначає таке.

Як вбачається з акту перевірки від 17.05.2013 р. №64/22-7/13764590, письмових заперечень відповідача, в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

Аналізом наданих позивачем до перевірки документів, податкової звітності встановлено взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Адіантум» за липень, серпень 2012 року. Для проведення перевірки правильності відображення в обліку та звітності операцій позивача по господарських відносинах з ТОВ «Адіантум» за липень, серпень 2012 року було використано інформацію ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, а саме акт від 20.03.2013 р №1066/22-10/37813402 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Адіантум» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Сучасні торговельні рішення» за грудень 2011 року, березень 2012 року, з ТОВ «Консалекс» за січень, березень 2012 року, з ТОВ «Сінтеро» за липень, серпень 2012 року». Звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Адіантум» за грудень 2011 р., січень березень, липень, серпень 2012 р..

Таким чином, за результатами перевірки не підтверджено задекларовані ТОВ «Адіантум» податкові зобов'язання з ПДВ за грудень 2011 р., січень, березень, липень, серпень 2012р., а також не підтверджено задекларований ТОВ «Адіантум» податковий кредит з ПДВ по ТОВ «Консалекс» за січень, березень 2012 р., ТОВ «Сучасні торговельні рішення» за грудень 2011 р., березень 2012 р., ТОВ «Сінтеро» за липень, серпень 2012 р..

Слід зазначити, що в ході розгляду справи не встановлено фактів перебування позивача, як платника податків, в господарських взаємовідносинах з ТОВ «Консалекс», ТОВ «Сінтеро» та ТОВ «Сучасні торговельні рішення». Даних доказів не надано й відповідачем.

Далі відповідач вказує, що за період, що перевірявся позивачем задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 151 208 грн..

Перевіркою достовірності декларування податкового кредиту за період, що перевірявся встановлено завищення податкового кредиту в частині взаємовідносин з ТОВ «Адіантум» в сумі 47 034 грн., в тому числі:

- за липень 2012 року в сумі 24 231 грн.;

- за серпень 2012 року в сумі 22 803 грн.

Таким чином, на думку відповідача, в зв'язку з не підтвердженням податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Адіантум» у позивача відсутнє право формування податкового кредиту за липень 2012 р. в сумі 24 231 грн. та серпень 2012 р. в сумі 22 803 грн.. Відтак, проведеною перевіркою встановлено заниження суми податку на додану вартість в частині взаємовідносин з ТОВ «Адіантум» за вказаний період в сумі 47 034.00 грн.

Крім того, перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в частині взаємовідносин з ТОВ «Адіантум» за період з 01.07.2012 по 31.08.2012 р. встановлено їх завищення в сумі 235 169 грн..

На думку відповідача, враховуючи факти щодо не підтвердження задекларованих ТОВ «Адіантум» податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2011 р., січень, березень, липень, серпень 2012 р., а також не підтвердження задекларованого ТОВ «Адіантум» податкового кредиту з ПДВ по ТОВ «Консалекс», за січень, березень 2012 р., ТОВ «Сучасні торговельні рішення» за грудень 2011 р., березень 2012 р., ТОВ «Сінтеро» за липень, серпень 2012 р., господарські операції між позивачем та ТОВ «Адіантум» мають протиправний характер.

Відповідно до викладеного, позивачем було порушено п.п.138.1-138.12 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було завищено валові витрати за період, що перевірявся всього в сумі 235 169 грн.. Отже, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2012 по 31.08.2012 р., встановлено його заниження в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «Адіантум» в сумі 49 385 грн..

Проте, суд не може погодитись з даними висновками відповідача з огляду на таке.

Згідно вимог п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до Витягу з ЄДР, ТОВ «Адіантум» (код - 37813402) зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку. Також, відповідачем не надано доказів того, що на час фінансово-господарських відносин з позивачем ТОВ «Адіантум» не було платником ПДВ. Таких доказів не і судом в ході дослідження письмових доказів /а.с.41-43 т.1/.

Судом встановлено, що 03.11.2011 року між позивачем (по договору - покупець) та ТОВ «Адіантум» (по договору - постачальник) було укладено договір №11/1/11, відповідно до умов якого постачальник постачає продукцію виробничо-технічного призначення (товар). Найменування товару визначається у рахунках-фактурах /а.с.63 т.1/.

16.07.2012 р. ТОВ «Адіантум» поставило позивачу фракцію лігроїно-газойлеву відповідно до рахунку на оплату №7/31 і №7/32 від 16.07.2012 р., що підтверджується видатковими накладними №166 від 16.07.2012 р., №167 від 16.07.2012 р., підписаними сторонами договору /а.с.65-66, 69-70 т.1/. Приймання товару на склад підтверджується приходною накладною від 16.07.2012 р. та відображено у картці-рахунку №201 /а.с.71, 92-96 т.1/.

Розрахунок за товар підтверджується платіжним дорученням №698 від 17.07.2012 р. /а.с.64 т.1/. Транспортування товару підтверджено товарно-транспортними накладними №Р166 та №Р167 від 16.07.2012 р. /а.с.67, 72 т.1/. Якість поставленого товару підтверджується паспортом якості №1 від 16.07.2012 р., виписаного виробником товару, а саме «Кіровоградська нафтова компанія» /а.с.74 т.1/.

ТОВ «Адіантум» виписало позивачу податкову накладну №31, №32 від 16.07.2012 р. /а.с.68, 73 т.1/.

20.08.2012 р. ТОВ «Адіантум» поставило позивачу фракцію лігроїно-газойлеву відповідно до рахунку на оплату №8/25 від 20.08.2012 р., що підтверджується видатковою накладною №192 від 20.08.2012 р., підписану сторонами договору /а.с.76-77 т.1/.

Транспортування товару та приймання його на склад підтверджується ТТН від 20.08.13 р. /а.с.156 т.1/ та приходною накладною від 20.08.2012 р. та відображено у картці-рахунку №201 /а.с.77, 92-96 т.1/. Розрахунок за товар підтверджується платіжним дорученням №808 від 20.08.2012 р. /а.с.75 т.1/.

ТОВ «Адіантум» виписало позивачу податкову накладну №22 від 20.08.2012 р. /а.с.78 т.1/.

Товари отримані згідно вищевказаних видаткових накладних використанні при здійсненні основної господарської діяльності позивача, а саме фракція лігроїно-газойлева була використана при виробництві розріджувача (який є замінником уайт спіриту), Оліфи Оксоль, Лаку 020, Лаку БТ-577, на підтвердження чого позивачем додано докази: копії з технологічної карти, яка заповнюється при виробництві вищевказаної продукції із зазначенням використаних первинних матеріалів, також нормами витрат сировини та матеріалів /а.с.97-114 т.1/.

Продукція, як пояснив позивач, виготовляється ним на виробничому цеху розміщеному в с. Велика Виска Кіровоградської області, який оснащений необхідними агрегатами для виготовлення відповідної продукції. На підтвердження цього позивачем додано свідоцтво про право власності №4 від 30.01.2004 р. та інвентарні картки обліку основних засобів /а.с.115-120, 139-155 т.1/.

Крім того, позивачем надано докази подальшої реалізації продукції, виготовленої із товару, що було придбано у ТОВ «Адіантум» /а.с.170-250 т.1, а.с.1-6 т.2/.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість придбаного товару, отримавши податкові і видаткові накладні, складені належним чином, в зв’язку з чим ним сформовано валові витрати та податковий кредит у періоді, що перевірявся, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності формування ним таких витрат і податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Адіантум» у липні, серпні 2012 року.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії (бездіяльності) покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов’язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено протилежне. Відповідачем не доведено наявність фактів допущення позивачем, як платником податків, порушень податкового законодавства, зміст яких викладено в акті перевірки.

Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції, здійсненої позивачем, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1205.25 грн. підлягає присудженню з державного бюджету шляхом його безспірного списання з рахунків відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 01 червня 2013 року №0000660227.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 01 червня 2013 року №0000670227.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дніпро-Амід», код 13764590, судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 1205.25 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1