Рішення

від 05.08.2015 по справі 907/796/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.2015 Справа № 907/796/15

Розглянувши матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛГ Україна", м. Ужгород

про стягнення 36 235,46 грн.,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Урумбаєва Л.В., довіреність від 29.04.2014 №1429-О;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, звернувся з позовом до суду до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛГ Україна", м. Ужгород, про стягнення 36 235,46 грн.

У ході судового розгляду справи уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Вказує, що заборгованість у розмірі 36235,46 грн., з яких 14000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 10686,11 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 9281,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2268,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, підтверджена матеріалами справи, зокрема, копіями заяви про відкриття банківського (поточного) рахунку № б/н від 19.12.2012, виписками по рахунках відповідача, розрахунком заборгованості, претензією від 21.11.2014 Вих. №21229MKG7S04X тощо.

Крім того, п'ятого серпня 2015 року представник позивача надала суду заяву про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 20.07.2015, та повідомила, що з моменту подачі позовної заяви відповідачем не здійснювались жодні погашення заборгованості по кредиту чи його реструктизація.

Відповідач явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позов не надіслав, тому суд розглядає справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача,

суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛГ Україна", м. Ужгород, 19.12.2012 року підписало заяву про відкриття поточного рахунку.

Відповідно до заяви відповідач приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг" , тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 19.12.2012.

Таким чином, між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк", м. Дніпропетровськ (позивач у справі, банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛГ Україна", м. Ужгород (відповідач у справі, клієнт за договором) виникли договірні зобов'язання та встановлено відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок 26003060885684 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано „Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п.3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про електронний цифровий підпис" - електронний підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Пунктом 3.2.1.1.1. „Умов та правил надання банківських послуг" встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Відповідно до п.3.2.1.1.3. „Умов та правил надання банківських послуг" кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8. „Умов та правил надання банківських послуг" встановлено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди.

Згідно п.3.2.1.1.6. ліміт може бути змінено банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 14000грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до розділу 3.2.1.4. Умов, яким затверджений Порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з першого до 20-го (включно) числа поточного місяця або до двадцять п'ятого числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - „період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% (56%) річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань i при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами i правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під „непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.4 встановлено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п. п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0.9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

При несплаті винагороди, відсотків у вiдповiднi дати їх сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, перевіреного судом, загальна заборгованість за кредитом складає 36235,46 грн., з яких 14000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 10686,11 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 9281,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2268,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом,.

Згідно п. 3.2.1 .5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4,2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом З (трьох) років з дня коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов передбачено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до „Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі „3аяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів i відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, i діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Двадцять першого листопада 2014 року позивач звертався до відповідача з претензією Вих. №21229MKG7S04X (вимогою) про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення міститься у матеріалах справи). Однак, відповідач залишив зазначену претензію позивача без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінивши докази наявні у справі, перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задоволити повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно частин 1,3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених в договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ч.І ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 2 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки (пеня, штраф).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку , передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач належними та допустимими доказами довів наявність заявленої заборгованості, а відповідач вказане не спростував.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 36235,46 грн., з яких 14000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 10686,11 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 9281,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2268,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача і становить 1 827 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛГ Україна" (88000, м. Ужгород, вул. Заньковецької, буд.38, кв. 58 код ЄДРПОУ 37321519) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570) суму 36 235 (тридцять шість тисяч двісті тридцять п'ять) грн . 46 коп., з яких 14000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 10686,11 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 9281,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2268,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, та суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.08.2015.

Суддя Л. М. Якимчук