Рішення

від 06.08.2015 по справі 910/14983/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015Справа №910/14983/15

За позовом Малого приватного підприємства "Аріадна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка Капітал Україна"

про стягнення 11 388 796,12 грн.

Суддя Головатюк Л. Д.

Представники :

Від позивача: Григоренко Н. О. (дов. № 44-06/15 від 26.06.2015)

Шкаран В. Н. (директор, наказ № 1/1 від 07.02.1991)

Від відповідача: Рогожина І. В. (дов. № б/н від 10.07.2015)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень № 3/04-13 від 27.04.2013 у розмірі 11 388 796,12 грн. та повернення майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 порушено провадження у справі №910/14983/15 та призначено до розгляду на 30.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 16.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2015, у зв'язку з неявкою позивача розгляд справи було відкладено на 30.07.2015.

В судовому засіданні 30.07.2015 судом оголошувалась перерва до 06.08.2015.

04.08.2015 через відділ канцелярії Господарським судом міста Києва позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог в частині зменшення розміру пені, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2 311 877, 20 грн. основної заборгованості, 406 537, 01 грн. пені, 874 433, 70 грн. неустойки згідно п. 4.4. договору та 4 372 168, 50 грн. неустойки згідно п. 9.5. договору.

В судове засідання 06.08.2015 представники сторін з'явились, надали суду усні пояснення по суті справи в яких представники позивача свої позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог підтримали в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши в судовому засіданні 06.08.2015 подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, суд прийняв її до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України. В подальшому розгляд позовних вимог здійснюється судом з врахуванням поданої заяви.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень № 3/04-13 від 27.04.2013 в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів та повернення орендованого майна орендодавцю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує частково, тільки проти нарахування пені в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, проти розрахунку суми основної заборгованості за курсом продажу долару США на сайті http://mezhbank.org.ua та проти нарахування неустойки встановленої пунктами 4.4. та 9.5. договору. Крім того, відповідач зазначає, що у будь - який момент готовий повернути орендоване за договором оренди нежитлових приміщень № 3/04-13 від 27.04.2013 приміщення позивачу.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників сторін, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2013 між позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 3/04-13 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1., 1.2. якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування (оренду) такі офісні приміщення: адреса будівлі, де знаходяться приміщення: м. Київ, вул. Гайдара-22, 3-й поверх корпус "Б" та 5 - й поверх корпус "В" загальною площею 695 кв. м.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2. договору договір набирає чинності з 27.04.2013 і діє до 14.03.2015, не пізніше, як за 3 місяці до закінчення строку договору орендар зобов'язаний письмово проінформувати орендодавця про намір продовжити договір або припинити його. Продовження строку дії договору оформлюється виключно новим договором.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що за фактичне використання приміщення і майна після закінчення строку дії договору орендар сплачує платежі у встановленому в договорі порядку та розмірах до дня фактичного звільнення приміщення по акту прийому - передачі.

Згідно п. 4.5. договору орендодавець може припинити дію договору, письмово попередивши орендаря про це за 21 день, у випадку несплати, або неповної сплати орендарем орендної плати та інших платежів, передбачених ст. 5 протягом 5 днів з моменту настання строку оплати (п.4.5.1.), у разі виявлення факту використання орендарем приміщень не за цільовим призначенням, всупереч вимогам ст. 2 договору (п. 4.5.2.), якщо приміщення надано орендарем у користування іншим особам без письмової згоди орендодавця (п. 4.5.3.).

За умовами п. 5.3. договору починаючи з 14 травня 2013 року розмір щомісячної орендної плати визначається шляхом перерахунку у еквівалентному відношенні до гривні відповідно до умов цього розділу та дорівнює 16 202, 45 доларів США з яких:

- орендна плата за приміщення 3-го поверху корпус "Б" становить 9 301, 84 доларів США;

- орендна плата за приміщення 5 - го поверху корпус "В" становить 6 900, 61 доларів США.

Розрахунок орендної плати здійснюється щомісячно станом на 23 число місяця, що передує звітному шляхом перерахунку суми, визначеної у п. 5.3. у гривнях відповідно до курсу гривні до долара США, встановленого Міжбанківським валютним ринком (див. курс продажу долару США на сайті http://mezhbank.org.ua) на 23 число місяця, що передує звітному (п. 5.4. договору).

Визначена відповідно до п. 5.4. договору орендна плата, у відповідності до п. 5.5. договору, сплачується орендарем на підставі виставленого рахунку орендодавця до 28 - го числа місяця, що передує звітному.

За умовами п. 6.1. договору до 25.05.2013 орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю гарантійний платіж, що становить: 109 140, 05 грн. Який, згідно п. 6.2. договору, буде утримуватися орендодавцем протягом дії договору, як забезпечення виконання орендарем зобов'язань за договором, та буде повернуто орендарю протягом 28 днів після закінчення дії договору при умові виконання орендарем всіх вимог п. 6.3. договору.

У відповідності до п. 8.1.2. договору орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату та інші платежі, передбачені ст.5.

Відповідно до п. 9.1. договору по закінченню строку договору, передбаченого п. 4.1 договору, або моменту дострокового припинення, що настав внаслідок невиконання орендарем своїх обов'язків, орендар зобов'язаний передати орендодавцю орендоване приміщення у тому стані, в якому він його одержав, до фактично оплаченого строку та кінцевого терміну використання приміщення за актом прийому-передачі. Також обов'язковим є виконання орендарем поточного ремонту. У разі невиконання орендарем, поточного ремонту протягом 15 днів після закінчення терміну договору орендодавець виконує ремонтні роботи самостійно вартість яких повинна бути відшкодована орендарем протягом 10 днів після виконання таких робіт.

Протягом терміну, передбаченого п. 9.1 договору, орендар зобов'язаний залишити приміщення та підготувати його до передачі орендодавцю. Попередня підготовка приміщення до передачі орендодавцю виконується за 1 місяць до закінчення строку договору, про що складається акт огляду приміщення, з урахуванням всіх недоліків (п. 9.2. договору).

Пунктом 9. 5 договору сторонами було погоджено, що якщо по закінченню строку дії договору чи у разі його дострокового припинення орендар у день, наступний за днем припинення чи закінчення дії договору не звільнить приміщення і не поверне їх по акту прийому - передачі орендодавцеві, або не підпише акт, останній має право стягнути з орендаря передбачену ст. 5 договору орендну плату в п'ятикратному розмірі за весь час (за кожний день) до звільнення орендарем орендованих приміщень та підписання вказаного акту приймання - передачі орендованих приміщень.

У випадку несвоєчасної оплати орендарем орендної плати в повному обсязі або частково орендар сплачує пеню у розмірі 1 % від суми несплаченої орендної плати за кожен день прострочення (п. 11.2.1. договору).

Фактичну передачу орендованих приміщень було здійснено у день підписання сторонами договору, що підтверджується актом прийому - передачі в оренду 3-го поверху корпусу "Б" від 27.04.2013 та актом прийому - передачі в оренду поверху корпусу "В" від 27.04.2013, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, відповідач починаючи з червня 2014 року не вносив орендну плату за договором, на підтвердження чого позивачем в матеріали справи надано довідку з банку № КІ5-52/162 від 08.06.2015, згідно якої на рахунок позивача № 26009962506529 кошти від відповідача за період з 30.04.2013 по 10.06.2014 надходили згідно переліку у додатку.

Із матеріалів справи вбачається, що впродовж травня 2014 - червня 2015 років позивачем у відповідності до договору виставлялись відповідачу рахунки - фактури на здійснення орендної плати, з червня 2015 у відповідності до п. 4.4. договору.

Із матеріалів справи вбачається що між сторонами починаючи з травня 2014 року велося листування щодо виконання договору, проте із нього не вбачається, що одна із сторін припиняла б договір в односторонньому порядку.

Після закінчення терміну договору відповідач, як вбачається із матеріалів справи, орендовані приміщення за актом приймання - передачі позивачу не повернув, і доказів іншого матеріали справи не містять. При цьому, позивач звертався до відповідача з листами, в яких просив повернути орендовані приміщення в порядку передбаченому сторонами в договорі.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед ним по сплаті орендних платежів за договором становить 2 311 877, 20 грн., включаючи несплачений відповідачем гарантійний платіж в розмірі 109 140, 05 грн.

Предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього 2 311 877, 20 грн. заборгованості по орендній платі з врахуванням гарантійного платежу, 406 537, 01 грн. пені за загальний період прострочення з 29.05.2014 по 26.11.2014, 874 433, 70 грн. неустойки за п. 4.4. договору, 4 372 168, 50 грн. неустойки за п. 9.5. договору за період з 15.03.2015 по 31.05.2015, а також, про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовані за договором приміщення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір оренди нежитлових приміщень № 3/04-13 від 27.04.2013 за своєю правовою природою є договором найму будівлі або іншої капітальної споруди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату щомісячно до 28 - го числа місяця, що передує звітному в розмірі 16 202, 45 доларів США у гривнях відповідно до курсу гривні до долару США, встановленого Міжбанківським валютним ринком (див. курс продажу долару США на сайті http://mezhbank.org.ua) на 23 число місяця, що передує звітному. Крім того, згідно умов договору відповідач зобов'язався сплати до 25.05.2013 на користь позивача гарантійний платіж за договором в розмірі 109 140, 05 грн.

Як встановлено судом у строк визначений п. 6.1. договору та по теперішній час відповідач гарантійний платіж не сплатив, і доказів іншого матеріали справи не містять. Також, відповідачем не були виконані його зобов'язання за договором щодо сплати орендних платежів за червень 2014 - березень 2015, що загалом складає 2 421 017, 25 грн.

Доводи відповідача стосовно того, що розмір орендної плати необхідно розраховувати за офіційним курсом НБУ, відхиляються судом, оскільки договором сторони визначили інше.

Відповідачем контррозрахунок заборгованості по сплаті орендних платежів суду наданий не був, як і доказів які б спростовували розрахунок позивача.

Отже заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 2 311 877, 20 грн., з яких 109 140, 05 грн. гарантійний платіж та 2 421 017, 25 грн. орендні платежі за період з червня 2014 по 15 березня 2015.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності орендованих приміщень умовам договору та/або неможливості використання орендованих приміщень не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 2 311 877, 20 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 2 311 877, 20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати орендних платежів та гарантійного платежу, у відповідності до п. п. 5.5. та 6.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу за договором у розмірі 2 311 877, 20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Статтею 291 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Статтею 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Матеріали справи доказів повернення відповідачем позивачу орендованих приміщень після закінчення строку дії договору не містять, з огляду на що, суд дійшов висновку, що орендовані приміщення повернені не були, і відповідач продовжує користуватися орендованими приміщеннями. Із листів, копії яких наявні в матеріалах справи суд дійшов крім того, висновку, щ позивач заперечував проти поновлення строку договору та вимагав повернення орендованого майна.

Як вже зазначалося, нормами чинного законодавства (ст. 762 ЦК України) та договором визначено, що за користування орендованими приміщеннями справляється плата, в тому числі за фактичне користування після закінчення строку оренди.

Так, відповідно до п. 4.4. договору, як встановлено судом, сторонами погоджено, що за фактичне використання приміщення і майна після закінчення строку дії договору орендар сплачує платежі у встановленому в договорі порядку та розмірах до дня фактичного звільнення приміщення по акту прийому - передачі.

Отже, відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату за строк користування річчю після закінчення строку дії договору найму. Відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 874 433, 70 грн. плати за фактичне користування приміщенням після закінчення договору за період з 15.03.2015 по 31.05.2015 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 785 ЦК України внормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до положень п. 9.5. договору, якщо по закінченню строку дії договору орендар у день, наступний за днем припинення чи закінчення дії договору не звільнить приміщення і не поверне їх по акту прийому - передачі орендодавцеві, або не підпише акт, останній має право стягнути з орендаря передбачену ст. 5 договору орендну плату в п'ятикратному розмірі за весь час (за кожний день) до звільнення орендарем орендованих приміщень та підписання вказаного акту приймання - передачі орендованих приміщень.

Враховуючи що після закінчення строку договору орендовані приміщення повернуті відповідачем позивачу не були, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки за неповернення орендованого майна в цілому правомірні, проте суд не погоджується з розміром такої неустойки.

Згідно розрахунку позивача така неустойка розрахована позивачем у відповідності до положень п. 9.5. договору в п'ятикратному розмірі місячної орендної плати, що за період з 15.03.2015 по 31.05.2015 складає 4 372 168, 50 грн.

При такому нарахуванні позивач виходив із того, що за загальним правилом, встановленим ст. 551 ЦК України, сторони договору найму можуть домовитися про зміну розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, як в сторону збільшення так і в сторону зменшення.

Проте, згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Отже, ГК України, положеннями якого визначаються особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання і мають пріоритет по відношенню до відповідних положень ЦК України у господарських відносинах, встановлено, що розмір штрафних санкцій визначений в договорі застосовується, у випадку, якщо такий розмір не визначено законом.

Враховуючи, що розмір неустойки за невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі, яка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, визначається законодавцем (актом цивільного законодавства (законом) - ЦК України) як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, нарахування такої неустойки в п'ятикратному розмірі неправомірне.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4 372 168, 50 грн. неустойки за період з 15.03.2015 по 31.05.2015 за невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна підлягають задоволенню частково, за розрахунком суду, в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, як визначено законом, що становить 1 748 867, 40 грн. (874 433, 70 * 2 = 1 748 867, 40).

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що пукти 4.4. договору та 9.5. договору суперечать один одному та характеру правовідносин між сторонами, оскільки пунктом 4.4. договору визначена плата за фактичне користування річчю після закінчення строку оренди, що відповідає положенням ст. 792 ЦК України, а пунктом 9.5. визначена неустойка за порушення обов'язку наймача щодо повернення орендованого майна, яка встановлена ст. 785 ЦК України.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 406 537, 01 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої орендної плати за кожний день прострочки, відповідно до п. 11.2.1 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за загальний період прострочення з 29.05.2014 (відповідно до вказаного в розрахунку) по 31.05.2015.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 406 537, 01 грн. у відповідності до п. 11.2.1 договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Заява про зменшення позовних вимог містить розрахунок суми пені згідно п. 11.2.1 договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовані приміщення визнаються обґрунтованими та доведеними, та підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, заявлені позовні вимоги задовольняються судом частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 311 877, 20 грн. основної заборгованості за договором, 874 433, 70 грн. плати за фактичне користування орендованими приміщеннями, 406 537, 01 грн. пені та 1 748 867, 40 грн. неустойки за порушення обов'язку наймача щодо повернення орендованого майна, також, суд зобов'язує відповідача повернути позивачу орендовані приміщення за актом приймання - передачі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з огляду на повне часткове задоволення позовних вимог витрати по оплаті судового збору покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Малого приватного підприємства "Аріадна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка Капітал Україна" (03680, м. Київ, вул. Боженко, буд. 86 літера Д, 2 - й поверх; ідентифікаційний код 34933936) на користь Малого приватного підприємства "Аріадна" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 22; ідентифікаційний код 14274729) 2 311 877 (два мільйони триста одинадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 20 коп. основної заборгованості за договором, 874 433 (вісімсот сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять три) грн. 70 коп. плати за фактичне користування орендованими приміщеннями, 406 537 (чотириста шість тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 01 коп. пені, 1 748 867 (один мільйон сімсот сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 40 коп. неустойки за порушення обов'язку наймача щодо повернення орендованого майна та 49 010 (сорок дев'ять тисяч десять) грн. 89 коп. судового збору.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Арка Капітал Україна" (03680, м. Київ, вул. Боженко, буд. 86 літера Д, 2 - й поверх; ідентифікаційний код 34933936) повернути нерухоме майно - 3-й поверх корпус "Б" та 5 - й поверх корпус "В" загальною площею 695 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Гайдара-22, по акту приймання-передачі Малому приватному підприємству "Аріадна" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 22; ідентифікаційний код 14274729).

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Повне рішення складено - 07.08.2015.

Суддя Головатюк Л.Д.