Рішення

від 04.08.2015 по справі 911/2458/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" серпня 2015 р. Справа № 911/2458/15

за позовом публічного акціонерного товариства «ЗлатоБанк» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік» , м. Бориспіль,

про стягнення 20 499 346,29 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Церанюк І.С. , уповноважена, довіреність від 14.05.2015р. №30;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство «ЗлатоБанк», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 09.06.2015р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік», м. Бориспіль, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 13.02.2014р. №32/1/14-KL в сумі 20 499 346,29 грн., з яких: 19 714 785,00 грн. заборгованості по кредиту, 758 397,82 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 21 163,47 грн. пені та 5000,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що публічне акціонерне товариство «ЗлатоБанк»», на виконання умов кредитного договору від 13.02.2014р. №32/1/14-KL надавав відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Атлантік» грошові кошти в межах встановленого максимального ліміту заборгованості - 33 500 000,00 грн., а відповідач зобов'язувався повернути кредит в порядку та в терміни, визначені кредитним договором не пізніше 11.02.2016р., та сплатити проценти за користування кредитними коштами. У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору у позивача виникло право на дострокове стягнення з відповідача повної суми заборгованості, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2015р. позовну заяву публічного акціонерного товариства «ЗлатоБанк» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2458/15 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 07.07.2015р. Ухвалами господарського суду від 07.07.2015р. та від 21.07.2015р. розгляд справи було відкладено спочатку до 21.07.2015р., а потім відповідно до 04.08.2015р.

В судові засідання 07.07.2015р., 21.07.2015р. та 04.08.2015р. з'явився повноважний представник позивача, який подав витребувані ухвалами суду документи та надав пояснення по суті позову, позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Відповідач у судові засідання 07.07.2015р., 21.07.2015р. та 04.08.2015р. не з'явився, вимоги суду не виконав, витребувані ухвалами суду документи та відзив на позов не подав.

Суд, у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копії ухвал господарського суду рекомендованим листом з повідомленням. Вказані поштові відправлення повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання.

Відповідно до позиції Вищого господарського суду, викладеної в пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважається таким, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань.

Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції") у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «ЗлатоБанк», м. Київ (далі по тексту - ПАТ «ЗлатоБанк»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік», м. Бориспіль (далі по тексту - ТОВ «Атлантік»), вислухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1056 1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 13.02.2014р. між ПАТ «ЗлатоБанк» (банк) та ТОВ «Атлантік» (позичальник) Кредитний договір № 32/1/14-КL (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- Банк надає позичальнику кредит для поповнення обігових коштів у формі відкличної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості (33 500 000,00 грн.) за заявками позичальника після їх акцепту банком з кінцевою датою повернення кредиту не пізніше 12.02.2015р. зі сплатою процентів у розмірі 20% річних. Зниження максимального ліміту кредитної лінії не встановлюється. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією (розділ 1 Договору);

- При отриманні від позичальника коштів на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів, сторони встановили наступний порядок погашення боргових зобов'язань: 1) прострочені проценти, 2) прострочена комісія, 3) прострочена заборгованість за кредитом, 4) строкові проценти, 5) строкова комісія, 6) строкова заборгованість за кредитом, 7) можлива неустойка (штраф та пеня) (пункт 2.2.2 Договору);

- Сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом, за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів (пункти 2.4, 2.5 Договору);

- Банк має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів у разі зокрема одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов (пункт 3.1.4 Договору);

- За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення, та обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості (пункт 4.1 Договору);

- За кожен випадок невиконання /неналежного виконання зобов'язань за цим договором, передбачених пунктом 3.4 Договору банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 5000,00 грн. (пункт 4.3Договору).

29.01.2015р. між ПАТ «ЗлатоБанк» та ТОВ «Атлантік» (позичальник) укладено Договір про внесення змін до кредитного договору , яким сторони погодили кінцевий термін повернення кредиту 11.02.2016р.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ПАТ «ЗлатоБанк» належним чином виконано зобов'язання за Договором та надано відповідачу кредитні кошти на загальну суму 21 603 225,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ «Атлантік», а саме 30.01.2015р. надано 2 260 625,00 грн., 06.02.2015р. надано 14 404 000,00 грн., 09.02.2015р. надано 4 938 600,00 грн. за заявками відповідача №09/02-2, 09/02-1, 06/02-1, 30/01-1, копії яких залучені до матеріалів справи.

Як вбачається з банківських виписок, 10.02.2015р. відповідачем здійснено погашення кредиту в сумі 1 888 440,00 грн., за таких обставин, непогашене тіло кредиту станом на день розгляду справи складає 19 714 785,00 грн.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктами 1.5, 2.4, 2.5 Договору, сторони передбачили відсоткову ставку за кредитом 20%, а також те, що сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом, за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Як вбачається з банківських виписок, 06.02.2015р. відповідачем здійснено погашення процентів за січень 2015р. в сумі 2477,40 грн., нараховані банком проценти по кредиту за лютий, березень та квітень 2015р. відповідачем не погашено, в результаті чого за ТОВ «Атлантік» рахується заборгованість по процентам в сумі 758 397,82 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 1050 ЦК України позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики і сплати відсотків у разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору та простроченням ним своїх грошових зобов'язань, позивач, реалізуючи право, надане йому пунктом 3.1.4 Договору, звернувся до ТОВ «Атлантік» з листом-вимогою від 06.04.2015р. №1069, в якій вимагав протягом 10 календарних днів з моменту відправлення даної вимоги погасити існуючу заборгованість, в тому числі заборгованість по кредиту 19 714 785,00 грн., заборгованість по процентам та 8653,42 грн. пені (нарахованої станом на 31.03.2015р.) (копії листа-вимоги та списку згрупованих поштових відправлень від 06.04.2015р. залучені до матеріалів справи). Відповідач зазначений лист-вимогу отримав 06.05.2015р., про що свідчить залучена до матеріалів справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів того, що відповідач задовольнив вимоги позивача та належним чином погасив кредитну заборгованість з врахуванням нарахованих процентів та пені, суду не подано.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень.

Суд неодноразово ухвалами від 17.06.2015р., від 07.07.2015р., від 21.07.2015р. зобов'язував відповідача подати суду документи, що підтверджують сплату грошових коштів згідно Договору. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом суду не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

Отже, проаналізувавши подані позивачем банківські виписки та розрахунок заборгованості, суд встановив, що заборгованість відповідача за Договором складає 20 473 182,82 грн., з яких: заборгованість по кредиту становить 19 714 785,00 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом становить 758 397,82 грн., відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 714 785,00 грн. заборгованості по кредиту, та 758 397,82 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджуються та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 4.1. Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення, та обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості.

Договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування щодо зазначених правовідносин сторін у справі.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Суд зазначає, що при розрахунку пені позивачем вірно застосовано договірну ставку пені у розмірі подвійної ставки НБУ.

Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України, викладені у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, суд здійснив перевірку поданого позивачем розрахунку пені та встановив, що його зроблено обґрунтовано, у відповідності до умов договору та вимог закону та арифметично вірно, у зв'язку з чим належна до стягнення з відповідача на користь позивача пеня за несвоєчасну сплату процентів, розрахована за період з 11.03.2015р. по 17.04.2015р. становить 21163,47 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за неналежне виконання зобов'язання за Кредитним договором в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12).

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов'язання, та по-друге, такий штраф за порушення зобов'язання має бути передбачений договором.

Згідно положень пунктів 3.4, 4.3 Договору за кожен випадок невиконання /неналежного виконання зобов'язань за цим договором, передбачених пунктом 3.4 Договору (зокрема несплату процентів/комісій у розмірі та в порядку, передбаченому договором, неповернення кредиту в повному обсязі в порядку та строки, передбачені договором, в тому числі достроково) банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 5000,00 грн.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення грошових зобов'язань, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 000,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства «ЗлатоБанк» повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік» на користь публічного акціонерного товариства «ЗлатоБанк» 20 499 346,29 грн. заборгованості, з яких: 19 714 785,00 грн. заборгованості за кредитом, 758 397,82 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 21 163,47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та штраф в розмірі 5 000,00 грн.

13.05.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №99 «Про початок процедури ліквідації АТ «ЗлатоБанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відповідно до пункту 22 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору. За таких обставин згідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача сплату до державного бюджету України належного розміру судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «ЗлатоБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 16-А, ідентифікаційний код 32614570)

на користь публічного акціонерного товариства «ЗлатоБанк» (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52, ідентифікаційний код 35894495)

19 714 785,00 грн. (дев'ятнадцять мільйонів сімсот чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят п'ять гривень нуль копійок) заборгованості за кредитом,

758 397,82 грн. (сімсот п'ятдесят вісім тисяч триста дев'яносто сім гривень вісімдесят дві копійки) заборгованості по процентам,

21 163,47 грн. (двадцять одну тисячу сто шістдесят три гривні сорок сім копійок) пені ,

5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок) штрафу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 16-А, ідентифікаційний код 32614570)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 06.08.2015р.

Суддя О.В. Конюх