Рішення

від 23.07.2015 по справі 911/4713/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2015 р. Справа № 911/4713/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛідАгро», Київська обл., с. Ківшовата

до Маслівського аграрного технікуму ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету, Київська обл., с. Маслівка

про стягнення 239689,13 грн.

за участю представників:

від позивача: Горбуненко В.С. (дов. № 25 від 01.10.2014р.);

від відповідача: Стукаленко О.Т. (дов. № 261 від 21.11.2014р.); Мікшіна О.О. (дов. № 137 від 17.06.2015р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «ЛідАгро» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Маслівського аграрного технікуму ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету (далі-відповідач) про стягнення 239689,13 грн., з яких 229500,00 грн. заборгованості за видатковою накладною № 258 від 30.10.2013р., 8491,50 грн. інфляційних втрат та 1697,63 грн. 3% річних.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем вимог ст. 692 Цивільного кодексу України щодо оплати поставленого товару за видатковою накладною № 258 від 30.10.2013р., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 229500,00 грн. У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 1697,63 грн. 3% річних та 8491,50 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.12.2014р. у справі № 911/4713/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛідАгро» задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 229500,00 грн. боргу, 1697,63 грн. 3% річних, 8491,50 грн. інфляційних втрат та 4793,78 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015р. у справі № 911/4713/14 рішення господарського суду Київської області від 04.12.2014р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2015р. у справі № 911/4713/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015р. та рішення господарського суду Київської області від 04.12.2014р. у справі № 911/4713/14 скасовано; справу № 911/4713/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Відповідно ч. 3 ст. 2-1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Рябцеву О.О. для розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2015р. прийнято справу № 911/4713/14 до провадження; розгляд справи призначено на 28.05.2015р.

26.05.2015р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові пояснення від 12.05.2015р., у яких позивачем зазначено, що під час перевірки Кагарлицька ОДФІ встановила факт заборгованості по бухгалтерському обліку в Маслівському АТ БНАУ перед ТОВ «ЛідАгро», а також те, що Кагарлицькою ОДФІ була проведена зустрічна звірка ТОВ «ЛідАгро» щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися з Маслівським АТ НБАУ, що підтверджується довідкою Кагарлицької державної фінансової інспекції № 21-11/23-з від 25.03.2015р. та листом № 21-16/218 від 13.02.2015р.

28.05.2015р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про витребування письмових доказів, в якому позивач просить суд витребувати у відповідача амбарні (складські) книги за жовтень 2013р., акти внесення міндобрив, податкову декларацію по ПДВ за жовтень 2013р. та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2015р. зобов'язано відповідача надати суду амбарні (складські) книги за жовтень 2013р., податкову декларацію по ПДВ за жовтень 2013р. та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013р.

06.07.2015р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові пояснення від 30.06.2015р., у яких він зазначає, що відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах є свідченням участі такого підприємства як юридичної особи у здійсненні певної господарської операції, а наявність акта відповідача на списання від 31.10.2013р., яким було списано 54 тонни карбаміду на суму 191250,00 грн. з послідуючим віднесенням на витрати по рослинництву на рахунок бухгалтерського обліку 822/4 «Витрати підсобних сільськогосподарських підприємств» свідчить про факт списання карбаміду на потреби закладу.

08.07.2015р. від представника відповідача надійшов відзив від 07.07.2015р. на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, вважає їх такими, що не підтверджуються належними доказами, посилаючись на те, що фактичної поставки товару позивачем за видатковою накладною № 258 від 30.10.2013р. здійснено не було, оскільки вона була підписана відповідачем для надання її до органів державного казначейства з метою оплати. Відповідач зазначає, що у зв'язку з не проведенням платежу органом державного казначейства та ненаданням позивачу підтвердження про оплату товар, зазначений у видатковій накладній № 258 від 30.10.2013р., позивачем так і не було поставлено, а відповідачем відповідно не було прийнято, що підтверджується фактом відсутності між сторонами всіх інших первинних документів. Крім цього, представник відповідача посилається на той факт, що наявність у позивача однієї видаткової накладної, підписаної не уповноваженою особою відповідача без довіреності на підписання документів і отримання товарно-матеріальних цінностей, без заповнення обов'язкових реквізитів, не може бути єдиним і належним доказом передачі товару від позивача відповідачу. Представник відповідача також зазначає, що факт того, що товар не поставлявся позивачем та не приймався уповноваженою особою відповідача підтверджується відсутністю у видатковій накладній № 258 від 30.10.2013р. посилань на номер, дату довіреності і відсутністю у позивача оригіналу довіреності на отримання матеріальних цінностей, а також наданою представником позивача товарно-транспортною накладною від 30.10.2013р., на якій жодного підпису уповноваженого представника відповідача про отримання товару немає. Також представник відповідача стверджує, що товарно-транспортна накладна № Р258 від 30.10.2013р. ніколи до технікуму не надходила і товар по ній не перевозився і не отримувався, про що свідчить відсутність будь-яких підписів і печаток з боку технікуму.

Представник позивача у судове засідання 09.07.2015р. не з`явився, а у судових засіданнях 28.05.2015р., 17.06.2015р. та 23.07.2015р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судових засіданнях 28.05.2015р., 17.06.2015р., 09.07.2015р. та 23.07.2015р. заперечував проти позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

В матеріалах справи міститься видаткова накладна № 258 від 30.10.2013р. на поставку карбаміду у кількості 54 тонни на суму 229500 грн., в тому числі ПДВ-38250 грн., яка підписана зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «ЛідАгро», продавця - директором Лисенко О.Д., зі сторони Маслівського аграрного технікуму ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету, покупця - невідомою особою та скріплена печаткою обох сторін. У вказаній накладній відсутні відомості про довіреність на відпуск товарно-матеріальних цінностей.

Також в матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків за період - 2013 рік, підписаний директором позивача та головним бухгалтером відповідача, з якого вбачається, що станом на 31.12.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 229500 грн.

11.07.2014р. позивач надіслав відповідачу претензію № 1 від 10.07.2014р. з вимогою перерахувати борг у сумі 229500,00 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 11.07.2014р. та фіскальним чеком № 5103 від 11.07.2014р., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Як вже зазначалося, відповідач факт отримання кераміду у кількості 54 тонни на суму 229500 грн. за видатковою накладною № 258 від 30.10.2013р. заперечує.

Скеровуючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 28.04.2015 р. зазначив, що судами не надано належного правового обґрунтування запереченням відповідача та не досліджено обставини справи щодо дійсної поставки товару зазначеного у видатковій накладній, і зокрема, чи видавалась відповідачем довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, які посадові особи були відповідальними за здійснення даної господарської операції, чи було поставлено карбамід у кількості зазначеній у видатковій накладній та чи відображено поставку товару в бухгалтерському обліку відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

З цього приводу судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318 (яка діяла станом на 30.10.2013 р.), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів . Відповідно до п. 13 Інструкції, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

В п. 3. Інструкції також зазначено, що бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Як вже зазначалося, у накладній № 258 від 30.10.2013р., яка підписана з боку відповідача, покупця, невідомою особою, відсутні відомості про довіреність на відпуск товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається з наданого відповідачем витягу з книги обліку довіреностей за 2013р., довіреність на відповідальну посадову особу Маслівського аграрного технікуму на отримання від ТОВ «ЛідАгро» засобів захисту рослин-карбамід, в кількості 54 тонни в 2013р. не видавалася. Оригінал книги був наданий відповідачем суду для огляду.

Факт передачі позивачем карбаміду у кількості 54 тонни на суму 229500 грн. відповідачу за накладною № 258 від 30.10.2013р. не підтверджується наявністю у нього довіреності на одержання цінностей, виданої відповідачем.

З довідки Кагарлицької об'єднаної державної фінансової інспекції від 21.04.2015р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Маслівського аграрного технікуму ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету за період з 01.01.2012р. по 30.01.2015р. вбачається, що в бухгалтерському обліку Маслівського аграрного технікуму по розрахунках з ТОВ «ЛідАгро» станом на 01.11.2013, 01.01.2014, 01.01.2015 та станом на 31.01.2015 рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 229500 грн.: за мінеральне добриво карбамід в кількості 54 тонни на суму 191250,00 грн., ПДВ- 38250,00. Крім цього, у довідці зазначено, що до перевірки було надано товарно-транспортну накладну від 30.10.2013р. на перевезення карбаміду в кількості 54 тонни легковим автомобілем ЛАНОС ДЕО, № АА2261 ЕЕ (авто перевізник ФОП Маяковський С.Л.), в якій немає відміток про одержання вантажу Маслівським аграрним технікумом.

В матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна № Р258 від 30.10.2013р., відповідно до якої перевізником ФОП Марковським С.Л. (водій-Марковський С.Л.) автомобілем DAF XLRTE 47XSOE694433 державний номер АІ4551ЕЕ доставлено з пункту навантаження в с. Ківшовата в пункт розвантаження с. Маслівка вантаж (карбамід) в кількості 54 тонни в тарі по 800 кг, але на ній відсутні будь-які підписи та печатка зі сторони Маслівського технікуму.

У довідці Кагарлицької об'єднаної державної фінансової інспекції від 21.04.2015р. зазначено, що директором ТОВ «ЛідАгро» на вимогу фінансової інспекції були надані пояснення стосовно того, що у вищезазначеній товарно-транспортній накладній відсутня відмітка про отримання вантажу покупцем, з посиланням на те, що при поставці карбаміду бухгалтером було допущено помилку (невірно вказаний автомобіль), а надану на заміну з вірно вказаними даними покупець не повернув.

Судом встановлено, що відповідно до даних складського обліку відповідача станом на 01.10.2013р. мінеральні добрива карбамід в кількості 54 тонни на суму 191250,00 грн. прийнято в склад за накладною ТОВ «ЛідАгро» № 258 від 30.10.2013р. та оприбутковано на рахунок № 201/4 «Сировина і матеріали», що підтверджується звітом рахунку № 201/4 за жовтень 2013р., складеного та підписаного Баришником І.М.

Відповідно до даних складського обліку станом на 01.11.2013р. мінеральні добрива карбамід в кількості 54 тонни на суму 191250,00 грн. списано зі складу, що підтверджується звітом рахунку № 201/4 за листопад 2013р., складеним та підписаним Баришником І.М.

Відповідно до довідки Кагарлицької об'єднаної державної фінансової інспекції від 21.04.2015р. карбамід у кількості 54 тонни на суму 191250 грн. було списано на витрати по рослинництву (рахунок 822/4 «Витрати підсобних сільськогосподарських підприємств, рослинництво»).

Факт списання вищезазначеного товару підтверджується актом на списання № 1 від 31.10.2013р., підписаним комісією у складі: Вакуліка В.М., Мікшіної О.О., Козярівської О.М. та Баришника І.М.

У листі Баришника І.М. від 31.10.2013р. на ім`я виконуючого обов'язки директора відповідача Коломійця В.М. він просить списати з нього, як з підзвітної особи товар, який так і не поступив на склад, але був оприбуткований ним згідно з видатковою накладною № 258 від 30.10.2013р.

У поясненнях від 14.04.2015р. Баришник І.М. також зазначив той факт, що товар не був доставлений на склад.

Згідно з меморіальним ордером № 24 від 15 червня 2015р., складеним на підставі бухгалтерської довідки № 3 від 15.06.2015р., складеної з метою коригування витрат, понесених Маслівським АТ БНАУ ім. П.Х. Гаркавого в листопаді 2013р. згідно накладної № 258 від 30.10.2013р. за товар - карбамід в кількості 54 тонни, та внесення уточнень у проводку сума оборотів складає 420750,00 грн., дебетовому рахунку 201/4 відповідає кредитовий рахунок 822/4 на суму 191250,00 грн., дебетовому рахунку 675 відповідає кредитовий рахунок 201/4 на суму 191250,00 грн., кредитовому рахунку 675 відповідає кредитовий рахунок 641/1 на суму 38250,00 грн.

Судом встановлено, що згідно з реєстром виданих та отриманих податкових накладних відповідача господарська операція від 30.10.2013р. на загальну суму 229500,00 грн. внесена ним до податкового кредиту.

У червні 2015р. позивачем були усунуті порушення, зазначені в довідці Кагарлицької ОДФІ від 21.04.2015р. щодо коригування в обліку витрат по рослинництву на суму 191250 грн., а також ПДВ на суму 38250 грн., що підтверджується: бухгалтерською довідкою, розрахунком пені за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійним виправленням виявлених помилок та розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Оцінивши зазначені докази та розглянувши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що допущені порушення ведення бухгалтерського обліку відповідачем не можуть бути підтвердженням дійсності факту поставки товару, зазначеного у видатковій накладній № 258 від 30.10.2013р.

Статтею 34 ГПК України встановлено, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем всупереч вимогам ч. 1 ст. 33 ГПК України не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскільки не надано суду належних доказів, які підтверджують отримання відповідачем товару за накладною № 258 від 30.10.2013р. Факт передачі позивачем карбаміду у кількості 54 тонни на суму 229500 грн. відповідачу не підтверджується наявністю у позивача довіреності на одержання матеріальних цінностей, виданої відповідачем. При цьому, в накладній № 258 всупереч вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку відповідача. Належним чином оформленої товарно-транспортної накладної з підписом та печаткою відповідача матеріали справи також не містять.

Посилання позивача на акт звіряння взаємних розрахунків як на доказ наявності боргу не береться судом до уваги, оскільки такий акт є фіксуючим інформативним документом, а не первинним бухгалтерським документом, тому не доводить факту будь-яких господарських операцій.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення 229500,00 грн. заборгованості за видатковою накладною № 258 від 30.10.2013р. задоволенню не підлягає.

Оскільки позовні вимоги про стягнення 8491,50 грн. інфляційних втрат та 1697,63 грн. 3% річних є похідними від позовної вимоги про стягнення боргу, у задоволенні якої відмовлено, вони також задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 07.08.2015 р.