Рішення

від 06.08.2015 по справі 910/14892/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015№910/14892/15

За позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Центральна електроенергетична система"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ ІНЖИНІРИНГ"

про стягнення 90 616,60 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: Катаєва Є.М. - представ. за довір.;

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 06.08.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Центральна електроенергетична система" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 90 616,60 грн., на підставі Договору підряду №90-4/1162-12/271-5 від 28.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2015 порушено провадження у справі №910/14892/15, розгляд справи призначений на 01.07.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2015, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 20.07.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2015, в порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 29.07.2015.

Ухвалою від 29.07.2015, відкладено розгляд справи на 06.08.2015.

Відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу 13.07.2015, що свідчить про достатній час для підготовки письмових заперечень чи відзиву на позову, однак відповідач не виконав вимоги суду, поважні причини не подання документів - суду не надав.

В судовому засіданні 06.08.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 90-4/1162-12/271-5 відповідно до якого відповідач (виконавець за договором) зобов'язується власними силами розробити на умовах визначених договором, робочий проект на створення Комплексної системи безпеки "Щит управління ПС 330 Кв "Поляна" Черкаських МЕМ Центральної ЕС ДП "НЕК "Укренерго" (щит управління ПС "Поляна") надалі - роботи, а позивач (замовник за договором) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Ціна робіт за цим договором згідно пункту 3.1. визначається на підставі кошторису на виконання робіт (Додаток 1) і складає загальну вартість 188 718,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1.1. договору розрахунки проводяться шляхом перерахування виконавцю авансового платежу, протягом 30 календарних днів після підписання договору, у розмірі 30 % від ціни договору, що складає: 47179,50 грн., крім того, ПДВ 20 % 9435,90 грн., разом з ПДВ 56615,40 грн.

Відповідно до додаткової угоди до договору № 1 від 15.05.2013 року та пункту 10.1 у новій редакції, строк дії договору визначений з моменту його підписання та до 31.12.2013 року.

Згідно з пунктом 10.1.1. закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань передбачених договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу аванс в розмірі 56 615,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №90-4/1162-12/271-5 в частині розроблення робочого проекту на створення Комплексної системи безпеки "Щит управління ПС 330 Кв "Поляна" Черкаських МЕМ Центральної ЕС ДП "НЕК "Укренерго".

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За положеннями частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з пунктами 1.2. і 1.3. договору результатом виконання робіт є проектно-кошторисна документація (продукція за договором), що передбачена Технічним завданням на розробку робочого проекту. Найменування та обсяги робіт, що доручаються виконавцю, визначені: Технічним завданням (додаток 1 до договору) та Кошторисом на виконання робіт "Комплексна система безпеки" (додаток 2 до договору).

У пункті 5.4. договору зазначено, що відповідач по мірі необхідності, в факсимільному режимі, надає позивачу інформацію щодо: ходу виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи усунення відхилення) і результатів здійснення контролю за якістю виконаних робіт. Обсяг інформації повинен бути достатнім для аналізу стану робіт, що виконуються, виявлення наявних проблем, вжиття позивачем необхідних для їх усунення заходів. Позивач має право запросити від відповідача іншу інформацію необхідну для реалізації даного договору.

Фактично порядок здачі відповідачем виконаних робіт позивачу поділений на два етапи, у першому етапі згідно до пункту 5.5.1. відповідач готує акт здачі-приймання виконаних робіт, підтверджений фактичним кошторисом, та передає позивачу готову продукцію у чотирьох примірниках і на електронних носіях (надання інформаційної моделі) згідно ДБН А.2.2.-3-2012 та накладної, а у другому етапі пункт 5.5.2. позивач перевіряє надану продукцію протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня одержання і в разі відсутності зауважень підписує поданий відповідачем Акт здачі-приймання виконаних робіт.

При наявності претензій до якості виконаних робіт сторони погодили їх вирішення відповідно до пунктів 5.5.3- 5.5.5. договору.

Оплата робіт здійснюється замовником відповідно до пункту 4.1. в наступному порядку:

Відповідно до пункту 4.1.1. договору розрахунки проводяться шляхом перерахування виконавцю авансового платежу, протягом 30 календарних днів після підписання договору, у розмірі 30 % від ціни договору, що складає: 47179,50 грн., крім того, ПДВ 20 % 9435,90 грн., разом з ПДВ 56615,40 грн.

Остаточний розрахунок відповідно пункту 4.1.2. за виконані роботи здійснюється позивачем протягом тридцяти календарних днів - після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт та отримання експертного (позитивного) звіту експертизи.

Позивач 18.01.2013 року на виконання умов договору перерахував авансовий платіж у сумі 56 615,40 грн. на рахунок відповідача, що також не спростовується останнім.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами договору було досягнуто домовленості щодо строків виконання етапів робіт в договорі.

Згідно до пункту 6.3.1. відповідач зобов'язався виконати роботи у встановлені строки відповідно до затвердженого позивачем Технічного завдання та умов цього договору.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 15.05.2013 року кінцевий строк виконання робіт - вересень 2013 року.

Пунктом 5.1.1. договору додатково обумовлено, що відповідач зобов'язується приступити до виконання робіт з моменту отримання авансового платежу. Авансовий платіж здійснено 18.01.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача листами за № 022/4413 від 05.09.2013 і за №025/5843 від 15.11.2013 року щодо порушення строків зобов'язань за договором в частині виконання погоджених робіт у зв'язку з чим просив сплатити штраф передбачений зазначеним договором.

У відповідь на звернення позивача, відповідач у листі за № 17/1 від 27.11.2013 року зазначав, що приймає претензію та погоджується із оплатою штрафу, але після здачі робіт та відповідної оплати. Додатково повідомив про виконання проектної частини, що перебуває на експертизі та зазначив позивачем не узгоджено ціни на обладнання та матеріали.

23 травня 2014 року позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою виконати роботи та сплатити штраф за договором і зазначав, що у разі невиконання роботи позивач відмовиться від її виконання із послідуючими наслідками та відповідальністю згідно умов договору. Вимога залишена без виконання.

Відповідно до пунктів договору 6.2.1. і 6.2.8. позивач має право розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань відповідачем, повідомивши про це його у строк 20 календарних днів та вимагати відшкодування збитків, якщо відповідач своєчасно не розпочне роботи або виконує її настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим.

Листом вимогою від 07.11.2014 року за № 025/5248 позивач повідомив відповідача, що станом на момент звернення строк дії договору закінчився, зобов'язання відповідачем виконати роботи за договором не виконані у зв'язку з чим просив повернути авансовий платіж у сумі 56 615,40 грн. та сплатити штрафні санкції за договором.

Оскільки договір припинив свою дію, відповідач в строк роботи не виконав, грошові кошти замовнику не повернув, позивач просить стягнути з відповідача 56 615,40 грн. суми авансового платежу, 13 676,27 грн. за користування коштами, 20 324,93 грн. інфляційних втрат.

Належних доказів підтвердження факту виконання робіт та передачі позивачу виконаної роботи за договором відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 56 615,40 грн. платежу, перерахованого в якості авансу.

У пункті 7.2.3. договору зазначено, що у разі не починання відповідачем робіт протягом 2-х місяців з дня надходження авансу на його розрахунковий рахунок, або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк стає неможливим, позивач має право вимагати повернення авансового платежу з нарахованими відсотками у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день користування коштами авансу та з урахуванням індексу інфляції.

Проценти за користування чужими грошовими коштами, нараховані на підставі договору за кожен день прострочення невиконаного зобов'язання, за своєю правовою природою охоплюються визначенням пені (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Позивач розрахував пеню за період з 19.01.2013 по 27.04.2014, що є не вірним, оскільки роботи повинні були бути виконані до 31.09.2013 року включно.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за перерахунком суду, пеня підлягає до стягнення у розмірі 4 172,48 грн., крім того з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до пункту 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 20 324,93 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ ІНЖИНІРИНГ" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корпус А, код 38003186) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Центральна електроенергетична система" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код 24361553) не використаний авансовий платіж у розмірі 56 615,40 грн. (п'ятдесят шість тисяч шістсот п'ятнадцять 40 коп.), пеню - 4 172,48 грн. (чотири тисячі сто сімдесят дві гривні 48 коп.) та 1 225,60 грн. (одна тисяча двісті двадцять п'ять гривень 60 коп.).

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 07.08.2015.

Суддя М.Є. Літвінова