Рішення

від 28.07.2015 по справі 911/2389/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" липня 2015 р. Справа № 911/2389/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг» , м. Вишневе Києво-Святошинський район,

про стягнення 364 978,25 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Предчук Т.В. , уповноважена, довіреність від 20.06.2015р. б/н;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 04.06.2015р. №23/8668 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг», м. Вишневе Києво-Святошинського району, в якому просить суд стягнути з відповідача 364 978,25 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом за кредитним договором від 29.08.2008р. №430/980-ЮО.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов кредитного договору від 29.08.2008р. №430/980-ЮО товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Банк», правонаступником якого є позивач - публічне акціонерне товариство «Міський комерційний банк», надавав відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг» грошові кошти для поповнення обігових коштів в межах встановленого максимального ліміту - 1 715 000,00 грн., а відповідач зобов'язувався повернути кредит в порядку та в терміни, визначені кредитним договором, та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2009р. у справі №3/070-09 встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 29.08.2008р. №430/980-ЮО та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Банк» 1 395 000,00 грн. боргу за кредитом, 99 997,54 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 38 082,73 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 37 475,41 грн. простроченої заборгованості за відсотками понад 31 день, 27 032,83 грн. суму відсотків за період з 01.01.2009р. по 22.01.2009р., 10 699,45 грн. пені, 16 082,88 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки зобов'язання за кредитним договором від 29.08.2008р. №430/980-ЮО згідно рішення господарського суду від 18.06.2009р. у справі №3/070-09 не виконано та відповідач фактично продовжує користуватися кредитними коштами, позивач, як правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Банк», просить суд стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг» 364 978,25 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, яка виникла за період після прийняття рішення суду станом на 30.11.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2015р. позовну заяву публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2389/15 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 30.06.2015р. Ухвалами господарського суду Київської області від 30.06.2015р., від 14.07.2015р. розгляд справи відкладався на 14.07.2015р. та на 28.07.2015р. відповідно.

14.07.2015р. до господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення позивача щодо порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором від 29.08.2008р. №430/980-ЮО.

28.07.2015р. позивачем подано до господарського суду розгорнутий розрахунок заборгованості та меморіальний ордер про надання відповідачу кредиту в розмірі 1 715 000,00 грн. Крім того, позивачем подано заяву про виправлення арифметичної помилки, в якій останній зазначив, що розмір нарахованих відсотків за користування кредитними коштами становить 365 068,25 грн., відповідно предметом спору є стягнення 365 068,25 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, які позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., в тому числі законом не передбачено і можливості виправлення помилки та викладення позовної заяви в новій редакції. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (пункт 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарсько-процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Заява про збільшення розміру позовних вимог, за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України, до неї мають бути додані документи, передбачені ст. 57 названого Кодексу. Так, відповідно до пункту 5 частини другої ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до вимог частини першої ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення. Згідно пункту 2 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Проаналізувавши зміст поданої заяви публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про виправлення арифметичної помилки, суд робить висновок про те, що зазначена заява позивача не може бути прийнята судом до розгляду в якості заяви про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку із невідповідністю її вимогам вищезазначеним нормам процесуального закону. Зазначене є підставою для відмови в задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка має бути залучена до матеріалів справи. Така ж позиція викладена в пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарсько-процесуального кодексу України судами першої інстанції».

В судові засідання 30.06.2015р., 14.07.2015р. та 28.07.2015р. з'явився представник позивача. Відповідач свого представника у судові засідання 30.06.2015р., 14.07.2015р. та 28.07.2015р. не направив, вимоги суду, викладені в ухвалах від 10.06.2015р., від 30.06.2015р. та від 14.07.2015р., не виконав, витребувані судом документи та відзив на позов не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив.

Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», м. Київ (далі - ПАТ «Міський комерційний банк»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг», м. Вишневе (далі - ТОВ «Монастирський квас Ботлінг»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1056 1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 29.08.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер-Банк» (банк), правонаступником якого є ПАТ «Міський комерційний банк», та ТОВ «Монастирський квас Ботлінг» (позичальник) Кредитний договір №430/980-ЮО (далі - Договір), згідно якого банк відкриває позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 1 790 000,00 грн. Строк дії кредиту: з 29.08.2008р. по 28.08.2009р.

Відповідно до умов Договору повернення кредиту здійснюється щоденно (враховуються тільки банківські дні) частками у розмірі не менш ніж 8 000,00 грн., починаючи з дня, наступного за днем отримання кредиту (згідно додатка №1, що є невід'ємною частиною цього Договору).

Процентна ставка за користування кредитними коштами визначена в розмірі 30% річних.

Згідно Договору позичальник зобов'язаний сплачувати нараховані відсотки в такому порядку: з 01 по 05 число (включно) наступного місяця, шляхом здійснення безготівкового перерахування на рахунок №290940182501 в ТОВ «Партнер-Банк», код банка в системі електронних платежів МФО 339339. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється в валюті кредиту щомісячно 26 числа та в останній робочий день місяця. Нарахування відсотків 26 числа здійснюється за період з 01 по 25 число включно, а нарахування відсотків в останній робочий день місяця здійснюється за період з 26 числа по останній день місяця (включно). При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод: «факт/факт». При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. У випадку прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Додатком №1 до Договору сторони погоди графік погашення заборгованості.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов Договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 1 715 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 29.08.2008р. №4118 (копія ордеру залучено до матеріалів справи), проте відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав. Станом на 08.12.2009р. загальна сума заборгованості відповідача за Договором становила 1 608 287,96 грн.

Зазначені обставини були предметом дослідження господарського суду Київської області у справі №3/070-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29.08.2008р. №430/980-ЮО.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2009р. у справі №3/070-09 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг» задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «Монастирський квас Ботлінг» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Банк» заборгованість у розмірі 1 608 287,96 грн. (заборгованість за кредитом в розмірі 1 395 000,00 грн., 99 997,54 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 38 082,73 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 37 475,41 грн. простроченої заборгованості за відсотками понад 31 день, 27 032,83 грн. заборгованості по відсоткам за період з 01.01.2009р. по 22.01.2009р., пеня в сумі 10 699,45 грн., 16 082,88 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач твердить, що відповідачем зобов'язання за Договором не виконано, в тому числі не виконано рішення господарського суду Київської області від 18.06.2009р. у справі №3/070-09, що зокрема підтверджується копіями документів виконавчого провадження та виписками по рахунку відповідача, які залучені до матеріалів справи. У зв'язку з цим у відповідача збільшилась заборгованість за Договором за рахунок нарахованих позивачем процентів за користування кредитом на суму 364 978,25 грн. за період по 30.11.2009р. включно.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, Договором передбачено, що у випадку прострочення погашення кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором та неповерненням суми кредиту в розмірі 1 494 997,54 грн. (що встановлено рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2009р. у справі №3/070-09), позивач, який є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Банк» продовжував нарахування процентів за користування кредитними коштами, виходячи із ставки 30% річних по 30.11.2009р., всього позивачем нараховано 364 978,25 грн. процентів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суд ухвалами від 10.06.2015р., від 30.06.2015р. та від 14.07.2015р. витребовував у відповідача докази погашення заборгованості перед ПАТ «Міський комерційний банк». Відповідач відзив на позов не подав, доказів сплати грошових коштів за Договором не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановив, що заборгованість відповідача (позичальника за Договором) - ТОВ «Монастирський квас Ботлінг» по процентам за користування кредитом за заявлений період складає 365 068.25 грн. Позивачем заявлено до стягнення проценти в розмірі 364 978,25 грн., суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, за таких обставин позов належить задовольнити повністю в заявленій сумі 364978,25 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов повністю, приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг» на користь публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» 364 978,25 грн. заборгованості по процентам за користування кредитними коштами.

20.03.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №64 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Згідно до пункту 22 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору. За таких обставин згідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача сплату до державного бюджету України належного судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-В, код ЄДРПОУ 35520700)

на користь публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33, код ЄДРПОУ 34353904)

364 978,25 грн. (триста шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень двадцять п'ять копійок) заборгованості по процентам за користування кредитом,

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирський квас Ботлінг» (08132, Київська обл., Києво-Святошиснький район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-В, код ЄДРПОУ 35520700)

на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

7 299,56 грн. (сім тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень п'ятдесят шість копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 07.08.2015р.

Суддя О.В. Конюх