Рішення

від 05.08.2015 по справі 916/2648/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2015 р.Справа № 916/2648/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі Стадник О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Берчатова Л.В. (довіреність № 2551-К-О від 23.07.2014р.),

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до відповідача - приватного підприємства "ДАХПОР-БУД"

про стягнення 28 093,67 грн.

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства "ДАХПОР-БУД" (ПП "ДАХПОР-БУД") заборгованість за договором банківського обслуговування № Б/Н від 16.07.2013р. у розмірі 28 093, 67 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 14 825, 25 грн., 8 847, 21 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом та 4 421, 21 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між сторонами по справі - шляхом підписання 16.07.2013р. заяви про відкриття рахунку - було укладено договір банківського обслуговування № Б/Н від 16.07.2013р. , правовідносини сторін за яким регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі -Умови) та Тарифами банку, які розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, що загалом складають договір банківського обслуговування. Невиконання умов зазначеного договору відповідачем в частині здійснення своєчасних розрахунків з банком і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Як зазначає позивач у позовній заяві, розділом 3.1.1 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою „Гарантований платіж", відповідно до якої банк надає послугу для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом та банком. Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створені заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно п.3.2.2.2, яким затверджений порядок розрахунків, клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом в період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за наданням фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а, починаючи з 01.07.2014 року, клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.2.7.5 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

За приписами п. 3.2.2.10.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користуванням кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 договору, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 3.2.2.11.2 Умов визначено, що договір в частині п. 3.2.2.9.4 договору набирає чинності з моменту підписання цього договору, а в інших частинах - з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання кредиту у рамках вказаних в них сум та діє в об'ємі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Разом з тим, як зазначає позивач, в порушення зазначених умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості.

21.03.2015року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 40219ODU0S0BH від 20.02.2015 року про наявність заборгованості з вимогою про усунення допущеного порушення зобов'язання. Проте, відповідач вказану заборгованість не сплатив.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань в частині сплати грошових коштів з метою погашення заборгованості, позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2015р. порушено провадження по справі № 916/2648/15 за даним позовом, розгляд справи призначено на 15.07.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2015р. розгляд справи відкладено на 05.08.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням суду всіх витребуваних доказів

В судовому засіданні 05.08.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України № 20810391 від 01.07.2015р., наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення було повернуто із відміткою поштової установи: "за закінченням терміну зберігання", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.08.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, 16.07.2013р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПП "ДАХПОР-БУД" було підписано заяву про відкриття рахунку.

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua , які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

З правового аналізу умов укладеного шляхом підписання сторонами заяви від 16.07.2013р. договору банківського обслуговування, правовідносини сторін за яким регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені в мережі Інтернет на сайті http.://privatbank.ua , вбачається, що вказаний договір, з огляду на приписи ст. 1054 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою є кредитним договором.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір від 16.07.2013р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним відповідно до приписів ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України мають виконуватися належним чином, відповідно до закону та умов договору.

Як встановлено судом, розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою „Гарантовані платежі".

Згідно п. 3.1.1.73 Умов банк надає послугу для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом та банком. Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створені заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором кредиту від 16.07.2013р. виконав в повному обсязі, оскільки на виконання умов вказаного договору позивачем було своєчасно проведено гарантовані платежі, ініційовані клієнтом, про що свідчать наявні в матеріалах справи виписки по рахунку відповідача.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Вимогами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно п. 3.2.2.2, яким затверджений порядок розрахунків, клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом в період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за наданням фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем за договором банківського обслуговування від 16.07.2013р., з урахуванням обставин, викладених в позовній заяві, враховуючи те, що відповідач у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом, а також належні до сплати банку інші платежі, у ПП "ДАХПОР-БУД" станом на 30.03.2015р. утворилась заборгованість за кредитом у сумі 14 825, 25 грн. та 8 847, 21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим, за результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 16.07.2013р., а саме у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом, а також належні до сплати банку інші платежі.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідачем, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 14 825, 25 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 8 847, 21 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розглянувши вимоги про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 4 421, 21 грн., суд вказує наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

При цьому пунктом п. 3.2.2.10.1 Умов встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користуванням кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 договору, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно п. 3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.2.2.10.1-3.2.2.10.3 Умов, здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Оскільки відповідач не виконував належним чином прийняті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування від 16.07.2013р., суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованої пені у розмірі 4 421, 21 грн. за період прострочення, вважає вимоги про її стягнення у вказаному розмірі такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується витрат по сплаті судового збору, то суд зазначає, що з 16.03.2015р. уточнено реквізити для перерахування судового збору: код ЄДРПОУ 38016923, № рахунку 31210206783008, отримувач - УК у м. Одесі/Приморський район, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206, код ЄДРПОУ 03499997, - що вбачається з листа ГУДКСУ в Одеській області № 06-12/424-1789 від 03.03.2015р.

Під час розгляду справи встановлено, що ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" несплатило судовий збір за вірними платіжними реквізитами для сплати судового збору.

Як зазначено в п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд може у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

Таким чином, з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" підлягає стягненню на користь Державного бюджету 1827, 00 грн. судового збору

Разом з тим, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, на підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, з огляду на що суд вважає за необхідне стягнути з ПП "ДАХПОР-БУД" на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 1 827, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38016923, № рахунку 31210206783008, отримувач - УК у м. Одесі/Приморський район, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206, код ЄДРПОУ 03499997) судовий збір в розмірі 1 827 (одної тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Стягнути з приватного підприємства "ДАХПОР-БУД" (65065, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 23, корпус 2, кв. 44, код ЄДРПОУ 36109764) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 14 825 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 25 коп., 8 847 (вісім тисяч вісімсот сорок сім) грн. 21 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 421 (чотири тисячі чотириста двадцять одна) грн. 21 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 07 серпня 2015 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко