Рішення

від 04.08.2015 по справі 927/916/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

04 серпня 2015 року Справа №927/916/15

За позовом: Селянського (фермерського) господарства „Бабенко В.М.",

вул. Молодіжна, 2а, с. Грузьке, Криворізький район, Дніпропетровська

область, 53021,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Ресурс І К"",

вул. О. Кошового, буд. 1, корпус 7, м. Чернігів, 14000,

про стягнення 124705,46 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Савченко Д.С., довіреність б/н від 13.07.2015,

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 04.08.2015 проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Селянським (фермерським) господарством „Бабенко В.М." подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Ресурс І К" про стягнення 124705,46 грн., з яких: 120150,00 грн. попередньої оплати та 4555,46 грн. штрафу.

Представник позивача підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 08.07.2015 та ухвала про відкладення розгляду справи від 21.07.2015, направлені на адресу відповідача, повернулися до суду з довідкою Укрпошти за закінченням терміну зберігання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: вул. О. Кошового, будинок, 1, корпус 7, м. Чернігів, 14000.

Згідно п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами, внесеними постановою пленуму ВГСУ від 16.01.2013 №3) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

За змістом зазначеної ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути справу у відсутність представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, вислухавши представника позивача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.11.2014 між Приватним підприємством „Техно-Ресурс і К" (продавець) та СФГ „Бабенко В.М." (покупець) укладений договір купівлі-продажу №193 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом 10 днів з моменту оплати (укладання договору).

Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату на умовах попередньої передоплати в розмірі 100%.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений цим договором, в термін зазначений в пункті 3.1.

Відповідач видав позивачу рахунок - фактуру №СФ-0000193 від 24.11.2014 на оплату товару на суму 255150,00 грн.

Виконуючи умови договору, на підставі рахунку-фактури №СФ-0000193 від 24.11.2014 позивачем здійснена попередня оплата за товар в сумі 255150,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №99 від 24.11.2014 року, яка міститься в матеріалах справи, оригінал якої оглянуто судом в судовому засіданні.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач передав лише частини товару на суму 125000,00 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000092 від 24.12.2014, яка міститься в матеріалах справи. Також позивач зазначає, що відповідач 17.04.2015 повернув частину коштів в сумі 10000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки.

Проте відповідач не виконав в повному обсязі свого зобов'язання, товар в повному обсязі не передав, чим порушив умови договору, попередню оплату не повернув.

Листом від 29.04.2015 ПП „Техно-Ресурс і К" повідомило СФГ „Бабенко В.М." про припинення діяльності Приватного підприємства „Техно-Ресурс і К" шляхом його перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю „Техно-Ресурс і К". Товариство з обмеженою відповідальністю „Техно-Ресурс і К" стає правонаступником всіх прав та обов'язків Приватного підприємства „Техно-Ресурс і К".

Позивачем направлялась на адресу відповідача вимога від 08.06.2015 про повернення грошових коштів в сумі 120150,00 грн., яка залишена відповідачем без реагування.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 120150,00 грн. попередньої оплати за товар.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 120150,00 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Разом з тим, згідно частини 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ст. ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Суд встановив, що між сторонами 24.11.2014 укладений договір купівлі-продажу №193, згідно умов якого відповідач зобов'язується продати, а позивач прийняти та оплатити товар.

Позивач приступив до виконання умов договору, перерахувавши на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 255150,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №99 від 24.11.2014 року на суму 255150,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з договору купівлі-продажу №193 від 24.11.2014, сторони визначили, що продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом 10 днів з моменту оплати (укладання договору) (п. 3.1 договору).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав в повному обсязі свого зобов'язання за договором, товар вартістю 120150,00 грн. у встановлені договором строки не передав.

Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що останній не виконав свого зобов'язання, товар покупцю не передав, отриману попередню оплату не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Використовуючи своє право, передбачене вищевказаною статтею, позивач звернувся з позовом і вимагає у судовому порядку стягнення з відповідача на його користь 120150,00 грн. попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в цій частині відповідають фактичним обставинам і вимогам законодавства, а тому підлягають задоволенню.

На підставі п. 6.5 договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 4555,46 грн. штрафу за період прострочки виконання зобов'язання з 04.12.2014 по 04.06.2015.

Згідно п. 6.5 договору за порушення строків передачі товару продавець сплачує штраф у розмірі 0,02% за кожен день прострочення передачі.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином позивач має правові підстави для нарахування штрафу за прострочення виконання відповідачем зобов'язання по передачі товару.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку штрафу, заявленого до стягнення позивачем, дійшов висновку про правомірність його нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 124705,46 грн., з яких 120150,00 грн. попередньої оплати та 4555,46 грн. штрафу.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Ресурс І К" (вул. О. Кошового, будинок 1, корпус 7, м. Чернігів, ідентифікаційний код 37591883, інформація про рахунок відсутня) на користь Селянського (фермерського) господарства „Бабенко В.М." (вул. Молодіжна, 2а, с. Грузьке, Криворізький район, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 30847063, інформація про рахунок відсутня) 120150,00 грн. попередньої оплати, 4555,46 грн. штрафу та 2494,11 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.08.2015.

Суддя Ж.В. Блохіна