Ухвала

від 05.08.2015 по справі 904/7129/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

05.08.2015 Справа № 904/7129/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Пархоменко Н.В.,

секретар судового засідання: Петровська А.В.,

за участю сторін

від скаржника: Никитенко Є.В., представник, довіреність №1959/04-62-10-026 від 08.07.2015 р.,

від ліквідатора : Стрижак О.О., представник, довіреність №б/н від 12.01.2015 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 р. у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФП», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 р. у даній справі (суддя Єременко А.В.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП". Ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "ЮФП". Згідно ч.5 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано погашеними вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайн" на суму 701 408,37 грн. - 4 черга задоволення. Припинено повноваження ліквідатора банкрута Венської О.О. Провадження у справі припинено.

Згадана ухвала мотивована посиланням на те, що ліквідатором здійснено всі необхідні заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси. За результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутнє майно, що є підставою для прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи та припинення провадження у справі.

Не погодившись з даною ухвалою, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу господарського суду скасувати.

Скаржник зазначає, що ліквідатором боржника до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не надавалось жодного документу для проведення перевірки, передбаченої п.п.78.1.7, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, чим податкову інспекцію було позбавлено можливості провести перевірку.

На думку скаржника, незаконне визнання боржника банкрутом унеможливлює доведення податковим органом обставин фіктивного підприємництва (недійсності установчих документів боржника, скасування державної реєстрації фіктивно створеного суб'єкта підприємницької діяльності), оскільки ліквідація банкрута є підставою для припинення будь-якого позовного провадження щодо юридичної особи банкрута в судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу господарського суду залишити без змін.

Ліквідатор вважає, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не є стороною у даній справі в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В порушення п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, податковим органом до початку проведення документальної позапланової перевірки не вручено боржнику під розписку копію наказу про проведення перевірки.

Крім того, на думку ліквідатора, податковим органом пропущено строк проведення документальної позапланової перевірки платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП".

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.1 ст.2 цього Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 ст.91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до статті 1 Закону учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2014 р. заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП" про порушення провадження у справі про банкрутство за ст.94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнята до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП" за процедурою встановленою ст.94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Венсіьку О.О. Призначено керуючим санацією боржника керівника боржника Савченка Б.В.

Копія згаданої ухвали надіслана на адресу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська 07.10.2014 р. та отримана останньою - 07.10.2014 р.

03.10.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет опубліковано повідомлення № 9598 про порушення справи про банкрутство і відкриття процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП"; призначення керуючого санацією та розпорядника майна.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2014 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами одного кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайн" на суму 716 596,60 грн.

Постановою господарського суду від 23.12.2014 р. припинено процедуру санації товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФП". Припинено повноваження керуючого санацією Савченка Б.В. Припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Венської О.О. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮФП" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 5 місяців до 23.05.2015 р. Ліквідатором банкрута призначено голову арбітражного керуючого Венську О.О.

24.12.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет опубліковано повідомлення № 12894 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Наведена правова норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

17.02.2015 р. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 18 817,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 14.05.2015 р. грошові вимоги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у сумі 18 817,00 грн. відхилено.

Згадана ухвала у встановленому законом порядку не оскаржувалась та є чинною.

Враховуючи викладене, скаржник не набув статусу кредитора боржника, не надав доказів, що господарський суд вирішив питання про його права та обов'язки, а тому податковий орган не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 11.3 Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588 "Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів" у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі. Призначається та розпочинається перевірка у такі строки: протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим.

В той же час згідно з пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.

Відповідно до п 78.1. п. 78.1.7. ст. 78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

Згідно п. 78.4. ст. 78 Податкового Кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Матеріали справи не містять, а скаржником не надано документальних доказів, а саме розписки боржника про отримання копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника щодо неможливості проведення податкової перевірки, оскільки останній був обізнаний про порушення справи про банкрутство, визнання боржника банкрутом, що дозволяло податковій інспекції вчасно провести перевірку боржника та заявити грошові вимоги у даній справі про банкрутство при належному виконанні контролюючим органом його обов'язків, передбачених податковим законодавством України.

При цьому, обставин оскарження контролюючим органом дій ліквідатора підприємства-банкрута щодо перешкоджання проведенню позапланової податкової перевірки боржника, як платника податків, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2015 р. у справі № 904/1032/14.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 91, 99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 р. у справі №904/7129/14 припинити. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді І.М.Науменко Н.В.Пархоменко