Постанова

від 05.08.2015 по справі 911/2803/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2015 р. Справа№ 911/2803/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Танцюрі К.Л.

за участю представників:

від позивача: Ястремський О.Я.

від відповідача: Демидюк О.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація" на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2015р. у справі №911/2803/15 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроспецсервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація"

про стягнення 1239874,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення 1239874,45 грн., з яких: 671774,50 грн. боргу за виконані згідно договору №05/04 від 02.04.2012р. роботи, 671774,50 грн. інфляційних втрат та 56561,93 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2015р. порушено провадження у справі №911/2803/15, розгляд справи призначено на 07.08.2015р.

Позивачем разом з позовом подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою Позивач просить суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах заявлених до стягнення 1239874,45 грн., які знаходяться на рахунках Відповідача в банківських установах.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2015р. заяву Позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 1239874,45 грн., що належать Відповідачу та знаходяться на його рахунках, в тому числі: №26001060256791 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Київ, МФО 300711; №26044060060955 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Київ, МФО 300711; №26050060222970 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», м. Київ, МФО 300711; №2604102487743 в Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365; №2600601487743 в Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365; №2604708487743 в Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365; №37518000005425, Казначейство України, МФО 899998; №26000623378401 в ПАТ «АКБ «Київ», МФО 322498; №26005016310 в ПАТ АКБ «Аркада», МФО 322335; №20626301330072 в філії ПАТ ПІБ в м. Вишгород Київської області, МФО 321143; №26048033784001 в ПАТ «АКБ «Київ», МФО 322498; інших рахунках Відповідача в банківських установах до винесення господарським судом рішення по справі.

Не погодившись з прийнятою ухвалою Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.07.2015р.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального законодавства, оскільки повністю заблоковано фінансово-господарську діяльність Відповідача. Крім того, в заяві про вжиття заходів забезпечення позову Позивач лише посилається на потенційну можливість ухилення Відповідача від виконання судового рішення, що не досліджено судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.07.2015р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015р. справу №911/2803/15 за апеляційною скаргою Відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі Власова Ю.Л. (головуючого), суддів Гончарова С.А. та Хрипуна О.О.

В судовому засіданні від 28.07.2015р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 05.08.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення 1239874,45 грн., з яких: 671774,50 грн. боргу за виконані згідно договору № 05/04 від 02.04.2012р. роботи, 671774,50 грн. інфляційних втрат та 56561,93 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2015р. порушено провадження у справі №911/2803/15, розгляд справи призначено на 07.08.2015р.

Позивачем разом з позовом подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою Позивач просить суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах заявлених у позові до стягнення 1239874,45 грн., які знаходяться на рахунках Відповідача в банківських установах.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2015р. заяву Позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 1239874,45 грн., що належать Відповідачу, що знаходяться на його рахунках в банківських установах до винесення господарським судом рішення по суті справи.

В обґрунтування ухвали місцевий суд зазначив, що оскільки звернення Позивача до суду із даним позовом зумовлено неналежним виконанням Відповідачем своїх обов'язків за договором №05/04 від 02.04.2012р. в частині розрахунків за виконані роботи в сумі 671774,50 грн., у Позивача є підстави вважати, що до моменту прийняття рішення у даній справі належні Відповідачу грошові кошти можуть бути частково та/або повністю відчужені, а тому незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у даній справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Згідно з п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Згідно з п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору, за яким Позивач просив вжити заходи забезпечення позову є стягнення заборгованості за роботи в сумі 671774,50 грн. згідно з договором №05/04 від 02.04.2012р., 671774,50 грн. інфляційних втрат та 56561,93 грн. 3 % річних. При цьому, зазначена заборгованість виникла у Відповідача перед Позивачем ще в 2012р.

Оскільки, позовні вимоги Позивача мають майновий характер, їх розмір достатньо суттєвий, ухилення Відповідача від виконання зобов'язань по оплаті робіт має тривалий характер, що підтверджує обґрунтованість доводів Позивача, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову, існує ймовірність утруднення подальшого виконання рішення суду у даній справі, апеляційний суд вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти Відповідача.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом фактично заблоковано фінансово-господарську діяльність товариства в зв'язку з накладенням арешту на грошові кошти Відповідача в сумі 1239874,45 грн.

Разом із тим, оскаржуваною ухвалою суду накладений арешт лише на грошові кошти Відповідача в межах суми позову, а не на рахунки Відповідача, тому дані доводи останнього є необґрунтованими та не приймаються до уваги.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Гідромеханізація" на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2015р. у справі №911/2803/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 06.07.2015р. у справі №911/2803/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 05.08.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.А. Гончаров

О.О. Хрипун