Постанова

від 03.08.2015 по справі 914/3082/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2015 р. Справа № 914/3082/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

суддів Костів Т.С.

Матущака О.І..

при секретарі судового засідання Греділь М.І.

за участю представників:

від прокуратури: Яворський Я.Т.;

від позивача: Пристайко М.В.;

від відповідача: Попельчук С.О.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Львівської області, м. Львів, пр.. Шевченка, 17/19, вих. № 05/2-982.вих.-1 від 03.07.2015 року (вх. № 01-05/3079/15 від 09.07.2015р.).

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2015р.

у справі № 914/3082/13, суддя Крупник Р.В.;

за позовом: Прокурора Франківського району міста Львова, в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Відкриті комп'ютерні системи", м. Львів

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. у справі № 914/3082/13 (суддя Крупник Р.В.) в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Львівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. та припинити провадження у даній справі з підстав порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що як стверджує скаржник, предмет спору в такій редакції, як зазначено в позовній заяві, на момент розгляду справи відсутній, у зв'язку з прийняттям ухвали Львівської міської ради № 4250 від 25.12.2014 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова", якою визначена нова нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки, та відповідно нові ставки орендної плати, відмінні від тих, які вказані в позовній заяві. А відтак, скаржник просить припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 1.1. частини 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 09.07.2015р. справу за № 914/3082/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., членам колегії суддя Желіку М.Б та Костів Т.С. Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2015р. та 03.08.2015р. вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого суддів Марка Р.І., суддів Костів Т.С., Матущака О.І. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2015 року прийнято апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області № 05/2-982.вих.-1 від 03.07.2015 року (вх. № 01-05/3079/15 від 09.07.2015р.) на рішення господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. у справі № 914/3082/13 до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.08.2015 р.

В судове засідання 03.08.2015 року прибули представники сторін.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, викладені в апеляційні скарзі висловили свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 03.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свою позицію, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 31.03.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди землі (надалі - Договір), зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.06.2009р. за №04:09:438:0003 кн. 04-2.

Відповідно до п. 1,2 Договору, орендодавець (позивач) на підставі ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007р. за №899 "Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові" та ухвали Львівської міської ради від 23.10.2008р. за №2177 "Про продовження ТзОВ "Науково-виробнича фірма "Відкриті комп'ютерні системи (ВІКОС) терміну оренди земельої ділянки на вул. І. Горбачевського, 24" надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. І Горбачевського, 24 для обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу "Медик". В оренду передається земельна ділянка кадастровий №4610136900:03:003:0036 загальною площею 4,0672 га, в тому числі: забудова - 0,0630 га, озеленення - 2,4197 га, тверде покриття - 0,8107 га, басейн - 0,7738 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: цілісний спортивний комплекс згідно акт прийому-передачі нерухомого майна від 03.06.2004 року, а також інші об'єкти інфраструктури басейн, 5 спортивних майданчиків, автостоянка.

Договір укладено на 10 (десять) років до 16 березня 2019 року (п. 8 Договору).

Пунктом 5, 9 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7715071,68 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 231452,15 грн. в рік, що становить 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Положеннями п. 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України "Про оренду землі" та згідно цим договором у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що 18.06.2009р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова", згідно п. 2.4., п. 3. ця ухвала вводиться у дію з 01.10.2009р., а ухвалу міської ради від 29.04.1999р. №210 "Про затвердження відкорегованої грошової оцінки земель м. Львова" слід вважати такою, що втратила чинність з 01.10.2009р.

Крім цього, 26.07.2012р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №1675, якою було затверджено "Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові", п. 14.5. якого річний розмір орендної плати залежно від функціонального призначення земельної ділянки встановлюється в розмірі десяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки незалежно від терміну оренди.

Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку станом на 05.09.2012р., виконаного Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин, нова нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки становить 32624638,08 грн., відповідно розмір орендної плати збільшився до 978739,14 грн. на рік.

У зв'язку з цим, на адресу відповідача скеровано вимогу-зобов'язання №2403-вих-1240 від 17.10.2012р., якою було повідомлено про затвердження нової нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, направлено примірники змін до договору оренди землі для підписання та зобов'язано орендаря підписати відповідні угоди.

Разом з тим, з долученої представником позивача до матеріалів справи ухвали Львівської міської ради від 25.12.2014р. № 4250 вбачається, що 25.12.2014р. позивачем затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова, а також в пункті 3 цієї Ухвали визнано такою, що втратила чинність з 01.01.2015р. ухвалу Львівської міської ради №2712 від 18.06.2009р., на підставі якої прокурор просить суд внести зміни до Договору.

Місцевий господарський суд в позові відмовив повністю. Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є законодавчо регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду встановленого умовами договору розміру орендної плати.

Можливість перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору за земельні ділянки державної та комунальної власності, у разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати, яка є регульованою ціною, передбачена і п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6. При цьому акцентовано, що надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання інший стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Частинами 1, 2 ст. 21 Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 288.1. Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно п. 289.1. для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Статтею 526 ЦК України, що кореспондується зі статтею 193 ГК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 34, 35 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Статтею 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, як встановлено судом першої інстанції 25.12.2014р. Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 4250, котрою затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова, та яку введено в дію з 01.01.2015р. Крім цього, п. 3. вказаної ухвали, визнано такою, що втратила чинність з 01.01.2015р. ухвалу Львівської міської ради №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова".

Оскільки станом на день розгляду справи, ухвала міської ради від 18.06.2009р. № 2712, на підставі якої прокурор просив суд внести зміни до Договору втратила чинність, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Львівської області про відмову в задоволенні позову повністю.

Щодо вимог скаржника, які зазначені в апеляційній скарзі, щодо припинення провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що після порушення провадження у справі предмет спору не припинив свого існування, оскільки зміни до договору внесені так і не були. Факт затвердження Львівською міською радою нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки свідчить про те, що спір щодо внесення змін в договір оренди в своїй правовій площині є актуальним, оскільки змінилася лише підстава звернення до суду.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму ВГС України 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, оскільки, предмет спору не припинив свого існування, відтак оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити в задоволенні апеляційної скарги Заступника прокурора Львівської області вих. № 05/2-982.вих.-1 від 03.07.2015 року (вх. № 01-05/3079/15 від 09.07.2015р.)

2. Рішення господарського суду Львівської області від 22.06.2015 року в справі № 914/3082/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 07.08.2015 р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Костів Т.С.

Суддя Матущак О.І.