Ухвала

від 06.08.2015 по справі 826/7643/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7643/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Шевчук К.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус КО» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.п 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.1, 78.1.8 п. 78.1 статті 78, статті 79 ПК України, та у зв'язку з наявністю підстав, які надають право на проведення документальної позапланової перевірки, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1238 відповідачем проведено перевірку ТОВ «Амадеус Ко» за результатами якої 16.05.2014р. складено акт №39/26-55-15-02/37270900 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності формування податкового кредиту, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту значення по взаємовідносинах з ТОВ «Майстер-9» (код ЄДРПОУ 36528145) і з ТОВ «Люкс Технології» (код ЄДРПОУ 37725526) у листопаді 2013 року та правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість в грудні 2013 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2013 року на суму 1 078 829,34грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 30.05.2014р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000052152, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1 078 829,34грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 539 414,67грн.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України, визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

У разі коли частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1) і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток 1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів/послуг, а копія залишається у продавця товарів/послуг).

Відповідно до п.192.1ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Згідно п. 192.3. ПК України, результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 078 829,34грн. стало формування позивачем податкового кредиту за рахунок здійснення попередніх оплат постачальникам за доставку товару у грудні 2013 року.

Позивачем в підтвердження своєї позиції та правомірності виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Майстер-9» (код ЄДРПОУ 36528145) та з ТОВ «Люкс Технології» (код ЄДРПОУ 37725526) надано:

- Договір №10/2013-17 від 07.10.2013р. на постачання професійного обладнання для кухні в асортименті, відповідно до умов якого Продавець зобов'язаний передати в обумовлені строки Покупцю, а Покупець отримати та оплатити професійне обладнання для кухні у відповідності з асортиментом та в кількості, які вказані у Специфікаціях №1, 2, що є невід'ємними частинами Договору; податкові накладні: №9 від 20.11.2013р. та №6 від 09.12.2013р. на суму всього 5 368 448,36грн. у тому числі ПДВ всього на суму 894 741,40грн.; платіжні доручення: №1153 від 20.11.2013р. на суму 3108976грн., у тому числі ПДВ 518162,67грн. та №1188 від 09.12.2013р. на суму 2259472,36грн., у тому числі ПДВ 376578,73грн.; договір від 12.11.2013р. №12/11-2013 на виготовлення, доставку та монтаж виробів відповідно до специфікацій, які є додатками до договору, на загальну суму 4205000грн., в тому числі ПДВ 700833,33грн.; податкові накладні: №2 від 18.11.2013р. на суму 1000000грн., у тому числі ПДВ 166666,67грн., та №3 від 20.11.2013р. на суму 1970000грн. та ПДВ 394000грн.

Відповідно до умов вищезазначених договорів ТОВ «Амадеус Ко», як покупець, зобов'язувалось прийняти та сплатити вартість товару, при цьому, згаданими договорами передбачалася можливість попередньої оплати товару.

На виконання вимог умов вказаних договорів, ТОВ «Амадеус Ко» здійснено попередню оплату товарів, що підтверджено платіжними дорученнями, виписаними постачальниками податковими накладними.

Таким чином в перевіряємому періоді відбувалися поставки товарів по попередній оплаті, а податкові накладні виписувалися на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Разом з тим, відповідачем було зменшено суму бюджетного відшкодування у зв'язку з тим, що підприємством було перераховано грошові кошти відповідно до договору №10/2013-17 від 07.10.2013р., у загальному розмірі 5 964 942,93грн., на рахунок ТОВ «Люкс Технології» та ТОВ «Майстер-9» відповідно до договору №12/11-2013 від 12.11.2013р., у загальному розмірі 4205000грн., проте взяті на себе зобов'язання за даними договорами на момент складання Акту перевірки не виконанні, а кошти, отримані від ТОВ «Амадеус КО» не використанні, що підтверджується актами зустрічних звірок ТОВ «Люкс Технології» та ТОВ «Майстер-9».

Як вбачається з Акту перевірки податковим органом не виявлено порушень порядку складання податкових накладних та внесення їх в Єдиний реєстр податкових накладних. Крім того відповідачем не заперечується безпосередня пов'язаність та необхідність закупівлі товарів з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, керуючись п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права у ТОВ «Амадеус Ко» на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товару, оскільки вона передувала поставці товару.

Окрім цього, Податковим кодексом України, встановлено єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг (пунктом 198.6 статті 198 ПК України), - це суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів(послуг), які не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України, передбачено, що, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, колегія суддів враховує висновки акту експертного економічного дослідження № 9452/15-45 від 25.06.2015 року, в якому встановлено, що завищення позивачем сум бюджетного відшкодування за грудень 2013 року не підтверджено.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем дотримано вимоги п. 200.4 статті 200 ПК України, у зв'язку із чим вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2014р. №0000058152 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, їх доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

А.Ю. Коротких

Повний текст ухвали виготовлено 06.08.2015 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.