Ухвала

від 04.08.2015 по справі 820/4346/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 р.Справа № 820/4346/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 820/4346/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького"

до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

20.04.2015 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.11.2014 року № 0000222200 про збільшення ТОВ "АД ім. Горького" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 23675, 00 грн. в тому числі 9470, 00 грн. за основним платежем та 14205, 00 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 06.11.2014 року № 0000222200 винесене на підставі висновку акта перевірки від 22.10.2014 р. № 388/20-16-22/30772496 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» код ЄДРПОУ 30772496 щодо правомірності формування податкового кредиту в результаті взаємовідносин з ТОВ "Ю Онлайн" код ЄДРПОУ 37589984 у липні 2014 року» згідно якого були встановлені порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість , яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок, у податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій) за липень 2014 року суму податку на додану вартість 9470,0 грн. по операціях з придбання ТОВ «Ю Онлайн» (код за ЄДРПОУ 37589984).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволений в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 06.11.2014 року № 0000222200 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 23675, 00 грн. (двадцять три тисячі шістсот сімдесят п'ять гривень), в тому числі 9470, 00 грн. (дев'ять тисяч чотириста сімдесят гривень) за основним платежем та 14205, 00 грн. (чотирнадцять тисяч двісті п'ять гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, м. Харків, вул. Червоношкільна наб., 16, код 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" (64512, Харківська область, Сахновщинський район, с. Лебедівка, код ЄДРПОУ 30772496) суму сплаченого судового збору в розмірі 182, 70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «АД ім. Горького» зареєстроване юридичною особою 14.03.2001 р. за №1 470 120 0000 000065 про що свідчать копії виписки та витягу з ЄДР ЮО та ФОП (а.с. 155 - 163 т.1), перебуває на податковому обліку з 30.03.2001 року у Сахновщинському відділенні Красноградської МДПІ за № 613 згідно копії довідки про взяття на облік платника податків № 43 від 09.11.2012 р. (а.с. 166 т.1), зареєстроване як сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до копії Свідоцтва 2000085370 (а.с. 164 - 165 т.1).

На підставі направлень під 16.10.2014 року № 533, 534, виданих Красноградською ОДПІ, згідно із п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ та відповідно до наказу Краспоградської ОДШ ГУ Міндоходів у Харківській області № 509 від 16 жовтня 2014 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» за результатами якої був складений акт перевірки від 22.10.2014 р. № 388/20-16-22/30772496 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аграрний дім ім. Горького» код ЄДРПОУ 30772496 щодо правомірності формування податкового кредиту в результаті взаємовідносин з ТОВ "Ю Онлайн" код ЄДРПОУ 37589984 у липні 2014 року» (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 10-50 т.1).

Відповідно до висновку акта перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість , яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок, у податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій) за липень 2014 року суму податку на додану вартість 9470, 0 грн. по операціях з придбання ТОВ «Ю Онлайн» (код за ЄДРПОУ 37589984).

На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 06.11.2014 року № 0000222200 про збільшення ТОВ "АД ім. Горького" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 23675, 00 грн. в тому числі 9470, 00 грн. за основним платежем та 14205, 00 грн. (а.с. 52-53 т.1).

Позивачем, у порядку передбаченому статтею 56 Податкового Кодексу України, до ГУ Міндоходів у Харківській області за № 545 від 18.11.2014 року була направлена скарга з вимогою про скасування вищезазначеного податкового повідомлення -рішення (а.с. 54-60 т.1).

Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області від 15.01.2015 р. № 242/10/20-40-10-04-17 скарга ТОВ "АД ім. Горького" залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 61-65 т.1).

Позивачем до Державної фіскальної служби України було направлено скаргу №22 від 27.01.2015 р. на прийняте податкове повідомлення - рішення від 06.11.2014 року № 0000222200 та рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 15.01.2015 р. № 242/10/20-40-10-04-17 про результати розгляду скарги (а.с. 66- 72 т.1).

Рішенням про результати розгляду скарги № 6298/6/99-99-10-01-01-25 від 26.03. 2015 року Державна фіскальна служба України податкове повідомлення-рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 06.11.2014 р. № 0000222200 залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 73- 76 т.1).

ТОВ "АД ім. Горького" у перевіряємому податковим органом періоді мало взаємовідносини з ТОВ „Ю Онлайн", яке зареєстровано юридичною особою 28.02.2011 р. номер запису 1 066 102 0000 008013, видами господарської діяльності ТОВ „Ю Онлайн" за КВЕД 2010 є: 45.31. оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 46.43 оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення; 46.52 оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 62.01 комп'ютерне програмування; 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування. Місцезнаходження юридичної особи - 40007, м. Суми, вул. Черкаська, 4, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту https://usrinfo.minjust.gov.ua/edr.html.

При судовому розгляді справисудом першої інстанції також встановлено, що ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" (Замовник) укладено з ТОВ "Ю Онлайн" (виконавець) договір поставки обладнання №620 від 12.06.2014 р. за умовами якого виконавець поставляє обладнання в комплекті згідно специфікації, а саме персональний трекер ІІР-200-ЦА/2000 в кількості 20 штук вартістю за одиницю 2399,00 грн. Загальна вартість обладнання з урахування податку на додану вартість становить 47980,0 грн. (а.с. 77 - 79 т.1).

Згідно п. 2.2 договору Замовник зобов'язаний здійснити перевірку кількості обладнання в момент приймання обладнання. Претензії Замовника щодо кількості та комплектності Обладнання після підписання відповідних видаткових накладних не приймається.

Гарантійний строк обладнання становить 12 календарних місяців з дати вводу в експлуатацію. Датою вводу в експлуатацію є дата підписання Сторонами видаткової накладної на постачання обладнання (п.п. 2.3.1 п. 2 Договору).

Згідно п. 4.1 договору загальна ціна обладнання виконавця за цим договором вказана у специфікації та рахунку - фактурі. Замовник здійснює 100% оплату обладнання згідно із специфікацією та рахунком-фактурою, отриманою від виконавця п. (4.2 договору).

Факт реального здійснення господарських операцій за договором підтверджується копіями: рахунку на оплату № 620 від 12.06.2014 р. (а.с. 137 т.1), видаткової накладної № 496 від 08.07.2014 р. (а.с. 87 т.1), податкової накладної №1 від 02.07.2014 р. (а.с. 94 т.1), подорожнього листа службового легкового автомобіля №1790 від 09-10, 07.2014 р. (а.с. 186 - 187 т. 1), посвідчення про відрядження №120 (а.с. 188 т. 1), звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (а.с. 189 - 190 т.1), договору оренди автотранспортної техніки від 01.07.2014 р. № 42 з дод. №1 (а.с. 192 - 195 т. 1), акта прийому - передачі майна до договору оренди № 42 (а.с. 196 т. 1), наказу № 97-аг від 02.07.2014 р. «Про придбання трекерів», договору про надання послуг стільникового мобільного зв'язку № 8500837 від 03.07.2014 р. із замовленням №3, наказу № 48-ОД від 09.07.2014 р. «Про введення в експлуатацію, наказу від 09.07.2014 р. «Про призначення відповідального за роботу із системою обліку трекерів» (а.с. 197-203 т.1).

Як вбачається з акта перевірки та матеріалів справи розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що також підтверджується копією банківської виписки за 02.07.2014 р. (а.с. 90- 91 т. 1).

Також між позивачем (замовник) та ТОВ «Ю Онлайн» (виконавець) був укладений договір поставки обладнання № 645 від 25.06.2014 р. за умовами якого Виконавець поставляє обладнання в комплекті згідно специфікації, а саме ліцензія ПЗ в кількості 20 штук вартістю за одиницю 442,00 грн. Загальна вартість з урахування податку на додану вартість становить 8840, 0 грн. (а.с. 80- 82 т.1).

Згідно п. 2.2 договору Замовник зобов'язаний здійснити перевірку кількості обладнання в момент приймання обладнання. Претензії Замовника щодо кількості та комплектності Обладнання після підписання відповідних видаткових накладних не приймається.

Гарантійний строк обладнання становить 12 календарних місяців з дати вводу в експлуатацію. Датою вводу в експлуатацію є дата підписання Сторонами видаткової накладної на постачання обладнання (п.п. 2.3.1 п. 2 Договору).

Згідно п. 4.1 договору загальна ціна обладнання виконавця за цим договором вказана у специфікації та рахунку - фактурі. Замовник здійснює 100% оплату обладнання згідно із специфікацією та рахунком-фактурою, отриманою від виконавця п. (4.2 договору).

Факт реального здійснення господарських операцій за договором підтверджується копіями: рахунку на оплату № 645 від 25.06.2014 р. (а.с. 138 т.1), видаткової накладної № 497 від 08.07.2014 р. (а.с. 86 т.1), податкової накладної № 2 від 02.07.2014 р. (а.с. 93 т. 1), подорожнього листа службового легкового автомобіля №1790 від 09-10, 07.2014 р. (а.с. 186 - 187 т. 1), посвідчення про відрядження №120 (а.с. 188 т. 1), звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (а.с. 189 - 190 т.1), договору оренди автотранспортної техніки від 01.07.2014 р. № 42 з дод. №1 (а.с. 192 - 195 т. 1), акта прийому - передачі майна до договору оренди № 42 (а.с. 196 т. 1), наказу № 97-аг від 02.07.2014 р. «Про придбання трекерів», договору про надання послуг стільникового мобільного зв'язку № 8500837 від 03.07.2014 р. із замовленням №3, наказу № 48-ОД від 09.07.2014 р. «Про введення в експлуатацію, наказу від 09.07.2014 р. «Про призначення відповідального за роботу із системою обліку трекерів» (а.с. 197-203 т.1).

Як вбачається з акта перевірки та матеріалів справи розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що також підтверджується копією банківської виписки за 02.07.2014 р. (а.с. 90- 91 т. 1).

Оприбуткування товару за договорами № 620 та 645 відображено в бухгалтерському обліку наступними проводками: Дт 1541 "Придбання нематеріальних активів" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 7366, 67 грн. та Дт 127 "Інші нематеріальні активи" Кт 1541 "Придбання нематеріальних активів" на суму 7366,67 грн.

Дт 1521 "Придбання основних засобів" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 39983, 33 грн. та Дт 106 "Інструменти, прилади, інвентар" Кт 1521 "Придбання основних засобів" на суму 39983,33 грн. Дт 641 "Податковий кредит" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 9470,0 грн., що підтверджується актом перевірки та картками рахунків 1521, 63131 (а.с. 167-178 т. 1).

Як вбачається з акта перевірки придбаним персональним трекерам ІІР-200-ЦА/2000 в кількості 20 шт. присвоєні інвентарні номери від 0011 до 0030, вони знаходяться у підзвіті у головного інженера ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" Вакуленко І.В.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за липень 2014 року (а.с. 179 - 185 т. 1).

В свою чергу ТОВ „Ю Онлайн" відніс суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними позивачу до податкових зобов'язань липня 2014 року, що підтверджується копією податкової інформації від 22.09.2014 р. № 1948/7/26-56-22-05-07 (а.с. 114-130 т.1).

Як встановлено в ході перевірки перевіряючими щодо використання у перевіряємому періоді на найманому транспорті під час збирання урожаю надано договори по перевезенню вантажів з актами приймання-передачі GPS трекерів GL200UАСRF (UР200), перелік яких наведено у таблиці № 10 акта перевірки, а також підтверджується копіями наданих до матеріалів справи: договорів про надання послуг по перевезенню вантажів, актів приймання - передачі GPS трекерів GL200UАСRF (UР200), актів приймання - передачі GPS трекера, телефонної картки відповідальній особі, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, посвідчень водіїв, витягів та виписок з ЄДР ЮО та ФОП підприємців, витягів з реєстру платників єдиного податку (а.с. 204 - 239 т.1, а.с. 1- 97 т.2).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Отже, проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства, слід зазначити, що договори були складені з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Як вбачається з матеріалів справи, усі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

Виходячи зі змісту п. 1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Слід зазначити, що в акті перевірки відповідач не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акти перевірки інших податкових органів, який не є первинними документами.

Податкова інформація щодо контрагентів позивача інших податкових органів не може бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не податкова інформація інших податкових органів.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 06.11.2014 року № 0000222200 Красноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року по справі № 820/4346/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 820/4346/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 06.08.2015 р.