Рішення

від 02.09.2010 по справі 2-1669/2010

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1669

2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«02» вересня 2010 року м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :

Головуючого - судді: Бельмеги М.В.

Секретаря: Сусак В.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косові цивільний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі про стягнення підвищення до пенсії, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі про стягнення підвищення до пенсії, як дитині війни.

Позивач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, подала суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задоволити.

Із змісту позовних вимог позивача, ОСОБА_1 вбачається, що він народився 24.11.1942року і відповідно до ст.1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» являється дитиною війни, а тому відповідно до ст. 6 цього ж Закону з 01 січня 2007 року йому повинна щомісячно виплачуватись соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2006-2008 роках йому така допомога не виплачувалася, оскільки Верховною Радою України відповідно до ЗУ №3235-ІV від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» (ст.ст. 77,110) та ЗУ №489-V від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» (ст. 71, п.12) призупинено дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 положення п.12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними. А також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення ст.41 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Просить позов задоволити.

Представник відповідача, в судове засідання не з'явився.

Суд, розглянувши позовну заяву, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстав :

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року є дитиною війни, що підтверджується паспортом громадянина України серії СС 650948 та пенсійним посвідченням № 147137 , в яких зазначено дату її народження 24.11.1942 року .

В силу ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік» № 3235-ІV від 20.12.2005 року ( п.17 ст.77.) зупинено дію норми ст. 6 вказаного Закону .

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» № 3367-ІV від 19.01.2006 року , який набрав чинності з 01.04.2006 року, п. 17 ст.77 ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік» було виключено і відповідно відновлено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» ст.110 передбачено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив і надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії не доплатив. Пунктом 12 статті 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням ст. 111 даного Закону, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп/|2007 ( справа про соціальні гарантії громадян) положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007рік » №489-V від 19.12.2006 року були визнані неконституційними, тобто із цього часу дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право позивачки щодо отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року.

Статтею 41 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28.12.2007 року, ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, якою передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року, учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі № 10-рп/2008 були визнанні неконституційними положення ст. 41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними. При цьому рішення Конституційного суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, право позивачки щодо отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2008 році виникло з 22.05.2008 року.

Судом встановлено, що всупереч вказаним рішенням Конституційного Суду України управління Пенсійного фонду України у Косівському районі Івано-Франківської області вказане підвищення пенсії позивачці протягом 2007 року не виплачувалося, а у 2008 році - виплачувалося в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За таких обставин суд вважає, що порушено право позивачки на отримання підвищення пенсії як дитині війни в розмірі визначеному ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» - 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.04.2010року , в чому відповідач безпідставно відмовив.

При цьому розмір мінімальної пенсії за віком встановлено на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому це не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов'язаних з нею пенсій чи доплат.

Як вбачається із довідки виданої взамін пенсійного посвідчення , позивачці призначено пенсію за віком, а відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ним визначаються зокрема принципи засади і механізми функціонування системи загальнообов»язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

В силу ч.1 ст.107 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов»язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із Законом. Таким чином, для покладення на органи Пенсійного Фонду України обов»язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, неодхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії.

Враховуючи, що управлінням ПФУ в Косівському районі Івано-Франківської області не виплачено в установленому Законом порядку ОСОБА_1 надбавки до пенсії, суд вбачає підстави для визнання відмови у виплаті 30 -ти відсоткового підвищення до пенсії позивачки протиправною та слід зобов'язати відповідача здійснити перерахування та виплату позивачці щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008року по 01 квітня 2010 року .

На підставі наведеного ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ч.2 ст.3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково. Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 квітня 2010року з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 квітня 2010року з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: